馬太福音

第20章

1 天國猶家主、朝出僱工人葡萄園、

2 與工約、日金一餞、遣之入園、

3 辰盡出、見有閒立於市者、

4 謂之曰、爾亦往葡萄園、所宜給者、我與爾、其人遂往、

5 日中、及未終、又出、行亦如之、

6 申盡出、復見有閒立者、謂之曰、爾何終日閒立於此乎、

7 曰、無僱我者、曰、爾亦往葡萄園、所宜給者、爾可得之、

8 及暮、園主語操會者曰、呼工、給以傭値、由後以次及先、

9 申盡至者、各受金一錢、

10 先至者、意所受必加多、乃亦受金一錢、

11 受之、則怨家主曰、

12 我當暑、終日任勞、後至者、僅片時工作、乃使之與我等乎、

13 園主謂其人曰、友、我未嘗不公待爾、爾非與我約金一錢乎、

14 取爾之値而往、我欲予後至者、猶予爾然、

15 以我之物、行我所欲、不亦宜乎、我爲善、爾怒目何也、

16 如是、後者將爲先、先者將爲後、蓋被招者多、見選者少也、〇

17 耶穌上耶路撒冷、途中潛攜十二門徒、謂之曰、

18 我儕上耶路撒冷、人子將賣與祭司諸長、士子、定以死、

19 解與異邦人、凌辱鞭撲、釘十字架、越三日復生、〇

20 西比太有二子、其母率之就耶穌拜求一事、

21 耶穌曰、爾欲何爲、曰、許此二子、坐於爾國、在爾左右、

22 耶穌曰、爾所求者、爾不知也、我飲之杯、爾能飲乎、我受之洗、爾能受乎、曰能、

23 曰、我飲之杯、爾將飲之、我受之洗、爾將受之、但坐我左右、非我得與、惟與夫我父備位以待之者、〇

24 十徒聞之、則憾兄弟二人、

25 耶穌召之曰、異邦之君主其治、而大人執其權、爾所知也、

26 爾曹不可、

27 爾中欲爲大者、當爲爾役、欲爲首者、當爲爾僕、

28 猶人子至、非以役人、乃役於人、且舍生爲衆贖也、〇

29 出耶利哥時、衆隨之、

30 二瞽者坐道傍、聞耶穌過、呼曰、主、大闢之裔、矜恤我、

31 衆責之、使緘默、瞽者愈呼曰、主、大闢之裔、矜恤我也、

32 耶穌止、呼之、

33 曰、爾欲何求、曰欲主明我目、

34 耶穌憫之、按其目、目卽明、由是從耶穌、〇

Вiд Матвiя

Розділ 20

1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:

18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.

19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.

22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.

23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.

25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“

33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“

34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

馬太福音

第20章

Вiд Матвiя

Розділ 20

1 天國猶家主、朝出僱工人葡萄園、

1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

2 與工約、日金一餞、遣之入園、

2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

3 辰盡出、見有閒立於市者、

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

4 謂之曰、爾亦往葡萄園、所宜給者、我與爾、其人遂往、

4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

5 日中、及未終、又出、行亦如之、

5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

6 申盡出、復見有閒立者、謂之曰、爾何終日閒立於此乎、

6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

7 曰、無僱我者、曰、爾亦往葡萄園、所宜給者、爾可得之、

7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

8 及暮、園主語操會者曰、呼工、給以傭値、由後以次及先、

8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

9 申盡至者、各受金一錢、

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

10 先至者、意所受必加多、乃亦受金一錢、

10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

11 受之、則怨家主曰、

11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

12 我當暑、終日任勞、後至者、僅片時工作、乃使之與我等乎、

12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

13 園主謂其人曰、友、我未嘗不公待爾、爾非與我約金一錢乎、

13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

14 取爾之値而往、我欲予後至者、猶予爾然、

14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

15 以我之物、行我所欲、不亦宜乎、我爲善、爾怒目何也、

15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

16 如是、後者將爲先、先者將爲後、蓋被招者多、見選者少也、〇

16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

17 耶穌上耶路撒冷、途中潛攜十二門徒、謂之曰、

17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:

18 我儕上耶路撒冷、人子將賣與祭司諸長、士子、定以死、

18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.

19 解與異邦人、凌辱鞭撲、釘十字架、越三日復生、〇

19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

20 西比太有二子、其母率之就耶穌拜求一事、

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

21 耶穌曰、爾欲何爲、曰、許此二子、坐於爾國、在爾左右、

21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.

22 耶穌曰、爾所求者、爾不知也、我飲之杯、爾能飲乎、我受之洗、爾能受乎、曰能、

22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.

23 曰、我飲之杯、爾將飲之、我受之洗、爾將受之、但坐我左右、非我得與、惟與夫我父備位以待之者、〇

23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

24 十徒聞之、則憾兄弟二人、

24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.

25 耶穌召之曰、異邦之君主其治、而大人執其權、爾所知也、

25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

26 爾曹不可、

26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

27 爾中欲爲大者、當爲爾役、欲爲首者、當爲爾僕、

27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

28 猶人子至、非以役人、乃役於人、且舍生爲衆贖也、〇

28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

29 出耶利哥時、衆隨之、

29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.

30 二瞽者坐道傍、聞耶穌過、呼曰、主、大闢之裔、矜恤我、

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

31 衆責之、使緘默、瞽者愈呼曰、主、大闢之裔、矜恤我也、

31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

32 耶穌止、呼之、

32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“

33 曰、爾欲何求、曰欲主明我目、

33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“

34 耶穌憫之、按其目、目卽明、由是從耶穌、〇

34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.