Библия - Обещанное Восстановление

哥林多前書

第14章

1 當求仁、而慕神賜、最要者惟設教、

2 人感於神、以言奧妙、而所言者、諸國方言、則聽者不知、蓋非與人言、乃與上帝言、

3 設教者、是與人言、輔德、勸勉、安慰者也、

4 言諸國方言者益己、設教者益會、

5 吾願爾衆、言諸國方言、最要者設教、蓋設教、較之言諸國方言爲大、如言諸國方言、則當自譯、使會獲益、

6 兄弟乎、如我就爾、第言諸國方言、而不傳默示、智慧、預言、教訓、則何益哉、

7 夫有聲無氣之物、如簫如琴、不正其音、焉知鼓吹者何與、

8 如吹角而音無別、奚以備戰乎、

9 舌音不明、焉知所言乎、無乃空言耶、

10 世之方言固多、無不有其義、

11 不識其義、則言者將以我爲夷、我將以彼爲夷矣、

12 爾曹若求神賜、宜於益會之事求其多、

13 言諸國方言者、宜求能譯、

14 如用諸國方言祈禱、是第以心祈禱、而所言之意、無益於人、

15 何則、以心祈禱、亦必使人明吾意、以心頌詩、亦必使人達吾意、

16 若第以心祝謝、則蚩氓見之、不知云何、焉能和以心所願乎、

17 是祝謝雖誠善、而彼不獲益、

18 我謝上帝、得言諸國方言、多於爾衆、

19 但在會中、與其言諸國方言以萬者、寕言五語、使明吾意以訓衆、

20 兄弟乎、論智勿效赤子、論惡可效赤子、論智當效成人、

21 載在律法、主曰、雖以諸國方言、及異音諭斯民、其亦不聽我矣、

22 於是、以諸國方言爲徵、非示信者、乃示不信者、以設教爲徵、非示不信者、乃示信者、

23 全會旣集、如衆言諸國方言、有蚩氓及不信者入焉、豈不謂爾狂乎、

24 如衆設教、有不信者、及蚩氓人焉、遂因以自責、因以自評、

25 其心之隱微顯著、伏拜上帝、言上帝在爾中矣、

26 兄弟乎、事當若何、爾旣集、各人或頌詩、或教訓、或言諸國方言、或默示、或譯諸國方言、皆宜行之以輔德、

27 如有言諸國方言、第二三人依次而言、一人譯之、

28 若無人譯之、則言諸國方言者、宜緘默於會中、第以心籲上帝、可也、

29 設教者亦二三人、餘則別其所言眞僞、

30 旁坐者得默示、初言者當緘默、

31 然則設教者、當秩然有序、致衆學道、致衆安慰、

32 設教者雖由神賜、而語默由己、

33 上帝非令人亂、乃令人和、在聖徒諸會皆然、

34 婦女在會宜默、不許言、務承順、如律法所命、

35 婦女欲有所學、可歸問其夫、蓋婦女在會言者、恥也、

36 上帝之道、由爾出乎、豈獨授爾乎、

37 有設教者、或感於神者、必知我所書、爲主之命矣、

38 其不知者聽之、

39 兄弟宜慕設教、莫禁言諸國方言、

40 皆當秩然、合宜而行焉、〇

1-е до коринтян

Розділ 14

1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.

2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.

3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влення, і на розраду.

4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.

5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.

6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?

7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?

8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?

9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!

10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!

11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.

12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!

13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.

14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!

15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.

16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.

17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.

18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.

19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!

20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!

21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.

22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.

23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?

24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,

25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“

26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!

27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!

28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!

29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.

30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!

31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!

32 І ко́ряться духи пророчі пророкам,

33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру. Хай мовчить жінка в Церкві Як по всіх Церквах у святих, —

34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.

35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!

36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?

37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!

38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!

39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!

哥林多前書第14章	1-е до коринтян Розділ 14
1 當求仁、而慕神賜、最要者惟設教、	1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.
2 人感於神、以言奧妙、而所言者、諸國方言、則聽者不知、蓋非與人言、乃與上帝言、	2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3 設教者、是與人言、輔德、勸勉、安慰者也、	3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влення, і на розраду.
4 言諸國方言者益己、設教者益會、	4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5 吾願爾衆、言諸國方言、最要者設教、蓋設教、較之言諸國方言爲大、如言諸國方言、則當自譯、使會獲益、	5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.
6 兄弟乎、如我就爾、第言諸國方言、而不傳默示、智慧、預言、教訓、則何益哉、	6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?
7 夫有聲無氣之物、如簫如琴、不正其音、焉知鼓吹者何與、	7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?
8 如吹角而音無別、奚以備戰乎、	8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?
9 舌音不明、焉知所言乎、無乃空言耶、	9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!
10 世之方言固多、無不有其義、	10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!
11 不識其義、則言者將以我爲夷、我將以彼爲夷矣、	11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.
12 爾曹若求神賜、宜於益會之事求其多、	12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!
13 言諸國方言者、宜求能譯、	13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14 如用諸國方言祈禱、是第以心祈禱、而所言之意、無益於人、	14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!
15 何則、以心祈禱、亦必使人明吾意、以心頌詩、亦必使人達吾意、	15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16 若第以心祝謝、則蚩氓見之、不知云何、焉能和以心所願乎、	16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.
17 是祝謝雖誠善、而彼不獲益、	17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.
18 我謝上帝、得言諸國方言、多於爾衆、	18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.
19 但在會中、與其言諸國方言以萬者、寕言五語、使明吾意以訓衆、	19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
20 兄弟乎、論智勿效赤子、論惡可效赤子、論智當效成人、	20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!
21 載在律法、主曰、雖以諸國方言、及異音諭斯民、其亦不聽我矣、	21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.
22 於是、以諸國方言爲徵、非示信者、乃示不信者、以設教爲徵、非示不信者、乃示信者、	22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.
23 全會旣集、如衆言諸國方言、有蚩氓及不信者入焉、豈不謂爾狂乎、	23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
24 如衆設教、有不信者、及蚩氓人焉、遂因以自責、因以自評、	24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
25 其心之隱微顯著、伏拜上帝、言上帝在爾中矣、	25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“
26 兄弟乎、事當若何、爾旣集、各人或頌詩、或教訓、或言諸國方言、或默示、或譯諸國方言、皆宜行之以輔德、	26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!
27 如有言諸國方言、第二三人依次而言、一人譯之、	27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!
28 若無人譯之、則言諸國方言者、宜緘默於會中、第以心籲上帝、可也、	28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
29 設教者亦二三人、餘則別其所言眞僞、	29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.
30 旁坐者得默示、初言者當緘默、	30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!
31 然則設教者、當秩然有序、致衆學道、致衆安慰、	31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!
32 設教者雖由神賜、而語默由己、	32 І ко́ряться духи пророчі пророкам,
33 上帝非令人亂、乃令人和、在聖徒諸會皆然、	33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру. Хай мовчить жінка в Церкві Як по всіх Церквах у святих, —
34 婦女在會宜默、不許言、務承順、如律法所命、	34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.
35 婦女欲有所學、可歸問其夫、蓋婦女在會言者、恥也、	35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!
36 上帝之道、由爾出乎、豈獨授爾乎、	36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
37 有設教者、或感於神者、必知我所書、爲主之命矣、	37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!
38 其不知者聽之、	38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!
39 兄弟宜慕設教、莫禁言諸國方言、	39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
40 皆當秩然、合宜而行焉、〇	40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!

舊約

新約

哥林多前書

第14章

1-е до коринтян

Розділ 14

哥林多前書

第14章

1-е до коринтян

Розділ 14