Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 3

1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.

2 І Йов заговорив та й сказав:

3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“

4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..

5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!

6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!

7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!

8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!

9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —

10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!

11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?

12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?

13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок

14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,

15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!

16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?

17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,

18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!

19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...

20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,

21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,

22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,

23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?

24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,

25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.

26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“

Аюб

Глава 3

1 После этого Аюб заговорил и проклял день, когда он появился на свет.

2 Он сказал:

3 – Пусть сгинет день, когда я родился, и ночь, когда сказали: «Ребёнок зачат!»

4 Пусть тот день станет тьмой; пусть Всевышний не вспомнит о нём, и пусть свет в тот день не сияет.

5 Пусть он достанется мраку и мгле; пусть будет затянут тучей, пусть тьма его свет затмит.

6 Пусть той ночью владеет тьма; пусть не сочтётся она в днях года и не войдёт ни в один из месяцев.

7 Пусть та ночь будет бесплодной, и не раздастся в ней крик радости.

8 Пусть чародеи проклянут её, как проклинают дни, . пусть они разбудят левиафана. .

9 Пусть померкнут звёзды на её заре; пусть ждёт она утра и не дождётся, не увидит первых лучей рассвета

10 за то, что допустила моё зачатие и не скрыла от моих глаз горе.

11 Почему не погиб я при родах и не умер сразу же после рождения?

12 Зачем меня держали на коленях и вскармливали грудью?

13 Я лежал бы сейчас в мире, спал бы себе спокойно,

14 среди царей и мудрецов земли, которые строили себе то, что ныне в руинах,

15 среди правителей, у которых было золото и которые свои дома наполнили серебром.

16 Почему не зарыли меня как мертворождённого, как младенца, который не увидел света?

17 Там прекращается суета неправедных, и утомлённые находят покой.

18 Там отдыхают вместе пленники и не слышат криков смотрителя.

19 Там и малый, и великий равны, и раб свободен перед господином.

20 На что дан страдальцу свет, и жизнь – тому, чья душа скорбит,

21 тому, кто ждёт смерти, но она не идёт, даже если он ищет её усердней, чем клад,

22 тому, кто с радостью и ликованием обрёл бы могилу?

23 Зачем дана жизнь тому, чей путь сокрыт, тому, перед кем поставил преграду Всевышний?

24 Вздохи мои вместо еды; льются стоны мои, как вода.

25 Чего я боялся, то и произошло; чего страшился, то со мной и случилось.

26 Нет мне ни мира, ни покоя; нет мне отдыха, настала смута.

Йов Розділ 3	Аюб Глава 3
1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.	1 После этого Аюб заговорил и проклял день, когда он появился на свет.
2 І Йов заговорив та й сказав:	2 Он сказал:
3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“	3 – Пусть сгинет день, когда я родился, и ночь, когда сказали: «Ребёнок зачат!»
4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..	4 Пусть тот день станет тьмой; пусть Всевышний не вспомнит о нём, и пусть свет в тот день не сияет.
5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!	5 Пусть он достанется мраку и мгле; пусть будет затянут тучей, пусть тьма его свет затмит.
6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!	6 Пусть той ночью владеет тьма; пусть не сочтётся она в днях года и не войдёт ни в один из месяцев.
7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!	7 Пусть та ночь будет бесплодной, и не раздастся в ней крик радости.
8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!	8 Пусть чародеи проклянут её, как проклинают дни, . пусть они разбудят левиафана. .
9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —	9 Пусть померкнут звёзды на её заре; пусть ждёт она утра и не дождётся, не увидит первых лучей рассвета
10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!	10 за то, что допустила моё зачатие и не скрыла от моих глаз горе.
11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?	11 Почему не погиб я при родах и не умер сразу же после рождения?
12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?	12 Зачем меня держали на коленях и вскармливали грудью?
13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок	13 Я лежал бы сейчас в мире, спал бы себе спокойно,
14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,	14 среди царей и мудрецов земли, которые строили себе то, что ныне в руинах,
15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!	15 среди правителей, у которых было золото и которые свои дома наполнили серебром.
16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?	16 Почему не зарыли меня как мертворождённого, как младенца, который не увидел света?
17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,	17 Там прекращается суета неправедных, и утомлённые находят покой.
18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!	18 Там отдыхают вместе пленники и не слышат криков смотрителя.
19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...	19 Там и малый, и великий равны, и раб свободен перед господином.
20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,	20 На что дан страдальцу свет, и жизнь – тому, чья душа скорбит,
21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,	21 тому, кто ждёт смерти, но она не идёт, даже если он ищет её усердней, чем клад,
22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,	22 тому, кто с радостью и ликованием обрёл бы могилу?
23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?	23 Зачем дана жизнь тому, чей путь сокрыт, тому, перед кем поставил преграду Всевышний?
24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,	24 Вздохи мои вместо еды; льются стоны мои, как вода.
25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.	25 Чего я боялся, то и произошло; чего страшился, то со мной и случилось.
26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“	26 Нет мне ни мира, ни покоя; нет мне отдыха, настала смута.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 3

Аюб

Глава 3

Йов

Розділ 3

Аюб

Глава 3

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 3

Аюб

Глава 3

Йов

Розділ 3

Аюб

Глава 3

Старий
завіт

Новий
завіт