Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 3

1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.

2 І Йов заговорив та й сказав:

3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“

4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..

5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!

6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!

7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!

8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!

9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —

10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!

11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?

12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?

13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок

14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,

15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!

16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?

17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,

18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!

19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...

20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,

21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,

22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,

23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?

24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,

25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.

26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“

約伯記

第3章

1 此後，約伯開口咒詛自己的生日。

2 約伯［Job］說：

3 願我生的那日和說懷了男胎的那夜都滅沒。

4 願那日變為黑暗；願神不從上面眷顧［regard］它，亮光也［neither］不照於其上。

5 願黑暗和死蔭索取那日；願密雲停在其上；願日蝕恐嚇它。

6 願那夜被幽暗奪取，不在年中的日子同樂，也不入月中的數目。

7 看哪［lo］，願那夜孤寂［solitary］，其間也沒有歡樂的聲音。

8 願那咒詛日子的［them curse it］且能舉起他們的哀聲［raise up their mourning］。

9 願那夜黎明的星宿變為黑暗，盼亮卻不亮，也不見天亮［dawning of the day］；

10 因沒有把懷我胎的門關閉，也沒有將患難對我的眼隱藏。

11 我為何不出母胎而死？為何不出母腹絕氣？

12 為何有膝接收我？為何有奶哺養我？

13 不然，我就早已躺臥安睡，

14 和地上為自己重造荒邱的君王、謀士，

15 或與有金子、將銀子裝滿了房屋的王子一同安息；

16 或像隱而未現、不到期而落的胎，歸於無有，如同未見光的嬰孩。

17 在那裏惡人止息攪擾；困乏人得享安息，

18 在那裏［There］被囚的人同得安息［rest］；欺壓者［oppressor］的聲音，他們聽不見［they hear not］。

19 大小都在那裏；僕人［servant］脫離主人的轄制。

20 受患難的人為何有光賜給他呢？心中愁苦的人為何有生命賜給他呢？

21 他們切望死，卻不得死；求死，甚於［more than］求隱藏的珍寶。

22 他們尋見墳墓就快樂，極其歡喜。

23 人的道路既然遮隱，神又把他四面圍困，為何有光賜給他呢？

24 我未曾吃［eat］就發出歎息；我唉哼的聲音湧出如水。

25 因我所甚［greatly］恐懼的臨到我身，我所懼怕的迎我而來。

26 我不得安穩［safety］，不得安息［rest］，也不得平靜［quiet］，卻有患難來到。

Йов Розділ 3	約伯記第3章
1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.	1 此後，約伯開口咒詛自己的生日。
2 І Йов заговорив та й сказав:	2 約伯［Job］說：
3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“	3 願我生的那日和說懷了男胎的那夜都滅沒。
4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..	4 願那日變為黑暗；願神不從上面眷顧［regard］它，亮光也［neither］不照於其上。
5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!	5 願黑暗和死蔭索取那日；願密雲停在其上；願日蝕恐嚇它。
6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!	6 願那夜被幽暗奪取，不在年中的日子同樂，也不入月中的數目。
7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!	7 看哪［lo］，願那夜孤寂［solitary］，其間也沒有歡樂的聲音。
8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!	8 願那咒詛日子的［them curse it］且能舉起他們的哀聲［raise up their mourning］。
9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —	9 願那夜黎明的星宿變為黑暗，盼亮卻不亮，也不見天亮［dawning of the day］；
10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!	10 因沒有把懷我胎的門關閉，也沒有將患難對我的眼隱藏。
11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?	11 我為何不出母胎而死？為何不出母腹絕氣？
12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?	12 為何有膝接收我？為何有奶哺養我？
13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок	13 不然，我就早已躺臥安睡，
14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,	14 和地上為自己重造荒邱的君王、謀士，
15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!	15 或與有金子、將銀子裝滿了房屋的王子一同安息；
16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?	16 或像隱而未現、不到期而落的胎，歸於無有，如同未見光的嬰孩。
17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,	17 在那裏惡人止息攪擾；困乏人得享安息，
18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!	18 在那裏［There］被囚的人同得安息［rest］；欺壓者［oppressor］的聲音，他們聽不見［they hear not］。
19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...	19 大小都在那裏；僕人［servant］脫離主人的轄制。
20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,	20 受患難的人為何有光賜給他呢？心中愁苦的人為何有生命賜給他呢？
21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,	21 他們切望死，卻不得死；求死，甚於［more than］求隱藏的珍寶。
22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,	22 他們尋見墳墓就快樂，極其歡喜。
23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?	23 人的道路既然遮隱，神又把他四面圍困，為何有光賜給他呢？
24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,	24 我未曾吃［eat］就發出歎息；我唉哼的聲音湧出如水。
25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.	25 因我所甚［greatly］恐懼的臨到我身，我所懼怕的迎我而來。
26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“	26 我不得安穩［safety］，不得安息［rest］，也不得平靜［quiet］，卻有患難來到。

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 3

約伯記

第3章

Йов

Розділ 3

約伯記

第3章

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 3

約伯記

第3章

Йов

Розділ 3

約伯記

第3章

Старий
завіт

Новий
завіт