Дiї

Розділ 21

1 А як ми розлучи́лися з ними й відпли́нули, то дорогою про́стою в Кос прибули́, а другого дня до Родо́су, а звідти в Пата́ру.

2 І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули.

3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти.

4 І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов.

5 І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі.

6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.

7 А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них.

8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього.

9 Він мав чотири панні дочки́, що пророкували.

10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́.

11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“...

12 Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.

13 А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!

14 І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“

15 А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили.

16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.

17 А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати́ прийняли́ нас гости́нно.

18 А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились.

19 Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами.

20 Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну!

21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв.

22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.

23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе.

24 Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш.

25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“.

26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена.

27 А коли ті сім день закінчи́тися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбу́рили ввесь наро́д, та руки на нього наклали,

28 кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“

29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.

30 І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено.

31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!

32 І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.

33 Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив?

34 Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці.

35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського,

36 бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“

37 А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“ А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому?

38 Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“

39 А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“

40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою наро́дові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, ка́жучи:

使徒行傳

第21章

1 我儕離衆舟行、徑至哥士、翌日至羅底、適帕大刺、

2 見有舟、欲濟腓尼基、登之而行、

3 望見居比路、則右行過之、至叙利亞、於推羅登岸、舟當卸載、

4 見有門徒、與居七日、門徒感於聖神、謂保羅勿上耶路撒冷、

5 越七日、我儕往、衆與妻孥、送至邑外、皆於岸屈膝祈禱、

6 言別、登舟、衆乃歸、

7 自推羅至多利買、水程旣盡、乃問安兄弟、同居一日、

8 明日保羅及從人至該撒利亞、入傳福音者腓力家居之、此人乃執事七人之一、

9 有處子四人、能言未來事、

10 居數日、有先知名亞伽布、來自猶太、

11 就我儕、取保羅帶、自縛手足、曰、聖神言、在耶路撒冷、猶太人將如此縛斯帶之主、解與異邦人矣、

12 我儕與其地之人聞言、勸保羅勿上耶路撒冷、

13 保羅曰、爾曹胡爲哭、而摧我心、我甘爲主耶穌名不第受縛、卽死於耶路撒冷亦可、

14 我儕見其不受勸則止、曰、主旨得成矣、

15 逾數日、束裝上耶路撒冷、

16 該撒利亞數門徒同行、引至一徒家、欲主之、其徒名拿孫、年已老、居比路人也、

17 至耶路撒冷、兄弟欣然相接、

18 明日、保羅與我儕入見雅各、諸長老亦至、

19 保羅問安、一一述上帝遣己、在異邦中所行之事、

20 衆聞此、則讚主、謂保羅曰、兄弟見猶太信者數萬、皆銳志守法、

21 彼聞爾於異邦中、教諸猶太人、背摩西言、不從其例、生子不需割禮、

22 衆聞爾至、必集、將若何、

23 孰若從我言、偕我者有誓願四人、

24 爾與此人同潔、代爲捐費、俾得薙髮、如此、則衆知前所聞者皆謬、爾固守法而行之者也、

25 至於信主之異邦人、我儕曾遺書酌定、不必守此、惟戒淫、及祭偶之物、勒死之牲若血而已、

26 明日、保羅與四人同潔、入殿、告以潔期盡、爲各人獻祭、

27 七日將竟、自亞西亞來之猶太人、見保羅在殿、唆衆執之、

28 呼曰、以色列人助我、此人隨在播教、攻我民及法與聖所、引希利尼人進殿、聖所爲其所污、

29 蓋昔見以弗所人特羅非摩與保羅在城、疑保羅必引之入殿、

30 於是舉邑震動、民共趨執保羅、曳出殿、殿門閉、

31 欲殺之、舉耶路撒冷洶淘、傳聞至營之千夫長率、

32 百夫長士卒趨至、衆見千夫長與士卒、不復扑保羅、

33 千夫長前取保羅、命以二鐵索繫之、問其爲誰、所爲何事、

34 衆譁不一、當亂不得情、命曳入營、

35 及階民擁甚、士卒負保羅、

36 民在後呼曰、去之、

37 將入營、保羅謂千夫長曰、我有言告爾、可乎、曰、爾識希利尼方言乎、

38 爾非埃及人、昔日作亂、率四千兇人出野者乎、

39 保羅曰、我猶太人、生於基利家大數、固名邑之民也、請許我與民言、

40 許之、保羅立於階搖手、使民緘默、遂以希伯來方言語之、

Дiї

Розділ 21

使徒行傳

第21章

1 А як ми розлучи́лися з ними й відпли́нули, то дорогою про́стою в Кос прибули́, а другого дня до Родо́су, а звідти в Пата́ру.

1 我儕離衆舟行、徑至哥士、翌日至羅底、適帕大刺、

2 І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули.

2 見有舟、欲濟腓尼基、登之而行、

3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти.

3 望見居比路、則右行過之、至叙利亞、於推羅登岸、舟當卸載、

4 І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов.

4 見有門徒、與居七日、門徒感於聖神、謂保羅勿上耶路撒冷、

5 І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі.

5 越七日、我儕往、衆與妻孥、送至邑外、皆於岸屈膝祈禱、

6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.

6 言別、登舟、衆乃歸、

7 А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них.

7 自推羅至多利買、水程旣盡、乃問安兄弟、同居一日、

8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього.

8 明日保羅及從人至該撒利亞、入傳福音者腓力家居之、此人乃執事七人之一、

9 Він мав чотири панні дочки́, що пророкували.

9 有處子四人、能言未來事、

10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́.

10 居數日、有先知名亞伽布、來自猶太、

11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“...

11 就我儕、取保羅帶、自縛手足、曰、聖神言、在耶路撒冷、猶太人將如此縛斯帶之主、解與異邦人矣、

12 Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.

12 我儕與其地之人聞言、勸保羅勿上耶路撒冷、

13 А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!

13 保羅曰、爾曹胡爲哭、而摧我心、我甘爲主耶穌名不第受縛、卽死於耶路撒冷亦可、

14 І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“

14 我儕見其不受勸則止、曰、主旨得成矣、

15 А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили.

15 逾數日、束裝上耶路撒冷、

16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.

16 該撒利亞數門徒同行、引至一徒家、欲主之、其徒名拿孫、年已老、居比路人也、

17 А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати́ прийняли́ нас гости́нно.

17 至耶路撒冷、兄弟欣然相接、

18 А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились.

18 明日、保羅與我儕入見雅各、諸長老亦至、

19 Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами.

19 保羅問安、一一述上帝遣己、在異邦中所行之事、

20 Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну!

20 衆聞此、則讚主、謂保羅曰、兄弟見猶太信者數萬、皆銳志守法、

21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв.

21 彼聞爾於異邦中、教諸猶太人、背摩西言、不從其例、生子不需割禮、

22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.

22 衆聞爾至、必集、將若何、

23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе.

23 孰若從我言、偕我者有誓願四人、

24 Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш.

24 爾與此人同潔、代爲捐費、俾得薙髮、如此、則衆知前所聞者皆謬、爾固守法而行之者也、

25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“.

25 至於信主之異邦人、我儕曾遺書酌定、不必守此、惟戒淫、及祭偶之物、勒死之牲若血而已、

26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена.

26 明日、保羅與四人同潔、入殿、告以潔期盡、爲各人獻祭、

27 А коли ті сім день закінчи́тися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбу́рили ввесь наро́д, та руки на нього наклали,

27 七日將竟、自亞西亞來之猶太人、見保羅在殿、唆衆執之、

28 кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“

28 呼曰、以色列人助我、此人隨在播教、攻我民及法與聖所、引希利尼人進殿、聖所爲其所污、

29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.

29 蓋昔見以弗所人特羅非摩與保羅在城、疑保羅必引之入殿、

30 І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено.

30 於是舉邑震動、民共趨執保羅、曳出殿、殿門閉、

31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!

31 欲殺之、舉耶路撒冷洶淘、傳聞至營之千夫長率、

32 І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.

32 百夫長士卒趨至、衆見千夫長與士卒、不復扑保羅、

33 Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив?

33 千夫長前取保羅、命以二鐵索繫之、問其爲誰、所爲何事、

34 Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці.

34 衆譁不一、當亂不得情、命曳入營、

35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського,

35 及階民擁甚、士卒負保羅、

36 бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“

36 民在後呼曰、去之、

37 А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“ А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому?

37 將入營、保羅謂千夫長曰、我有言告爾、可乎、曰、爾識希利尼方言乎、

38 Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“

38 爾非埃及人、昔日作亂、率四千兇人出野者乎、

39 А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“

39 保羅曰、我猶太人、生於基利家大數、固名邑之民也、請許我與民言、

40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою наро́дові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, ка́жучи:

40 許之、保羅立於階搖手、使民緘默、遂以希伯來方言語之、