ActsChapter 11 |
1 AND the apostles and the brethren who were in Judµa heard that the Gentiles also had received the word of God. |
2 And when Simon Peter had come up to Jerusalem, those who upheld the circumcision contended with him, |
3 Saying he had entered into the houses of uncircumcised men and had eaten with them. |
4 Then Simon began to recite the facts one after another, saying, |
5 As I was praying in Joppa, I saw in a vision something like a linen cloth descending from the sky, and it was tied at its four corners; and it came even to me. |
6 And as I looked at it, I saw that there were in it fourfooted beasts, and creeping things of the earth, and fowls of the air. |
7 Then I heard a voice saying to me, Simon, arise, kill and eat. |
8 And I said, Far be it, my Lord: for never has anything defiled and unclean entered my mouth. |
9 But again the voice from heaven said to me, What God has cleansed, do not call unclean. |
10 This happened three times: then everything was lifted up into heaven. |
11 And in that very hour, three men who were sent to me by Cornelius from Cµs-are'a came and stood at the gate of the courtyard where I was staying. |
12 And the spirit said to me, Go with them, doubting nothing. And these six brethren accompanied me, and we entered the man's house. |
13 And he related to us how he had seen an angel in his house, who stood and said to him, Send to the city of Joppa, and bring Simon who is called Peter; |
14 And he shall speak to you words by which you and all of your household shall be saved. |
15 And as I began to speak, the Holy Spirit came on them, as on us at the beginning. |
16 Then I remembered that word of our LORD, when he said, John indeed baptized with water; but you shall be baptized with the Holy Spirit. |
17 Now, therefore, if God has equally given the gifts to the Gentiles who believe in our LORD Jesus Christ, just as he gave to us, who am I that I should dispute God? |
18 When they heard these words, they held their peace and glorified God, saying, Perhaps God has also granted to the Gentiles repentance unto life. |
19 Now those who had been dispersed by the persecution which occurred on account of Stephen, traveled as far as Phoe-ni'ci-a and even to the land of Cyprus, and to An'tioch, preaching the word to none but to the Jews only. |
20 But there were some men among them from Cyprus and from Cyrene; these men entered into An'ti-och and spoke to the Greeks and preached concerning our LORD Jesus. |
21 And the hand of the LORD was with them: and a great number believed, and turned to the LORD. |
22 Then tidings of these things came to the attention of the members of the congregation at Jerusalem: and they sent Bar'nabas to An'ti-och. |
23 When he came there and saw the grace of God, he was glad, and he pleaded with them that they should follow our LORD with all their hearts. |
24 For he was a good man, and full of the Holy Spirit and of faith: and many people were added to our LORD. |
25 Then Bar'na-bas departed to Tar'sus, to seek for Saul. |
26 And when he had found him, he brought him to An'ti-och. And for the whole year they assembled together in the church, and taught a great many people. The disciples were called Christians first at An'ti-och and from that time on. |
27 And in those days came prophets from Jerusalem to An'ti-och. |
28 And one of them, named Ag'a-bus, stood up and foretold by the spirit, that a great famine was to come throughout the land: the famine which occurred in the days of Clau'di-us Cµ'sar. |
29 Then the disciples, each one according to his ability, determined to set aside for relief to the brethren who dwelt in Ju-dµ'a. |
30 This they did, and sent it there to the elders by the hands of Bar'na-bas and Saul. |
ДiїРозділ 11 |
1 |
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання, |
3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“ |
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи: |
5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене. |
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок. |
7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“ |
8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“ |
9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“ |
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо. |
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз. |
12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка. |
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром, |
14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“. |
15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас. |
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“. |
17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“ |
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“ |
19 |
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса. |
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа! |
22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву. |
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. |
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа! |
25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати. |
26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів. |
27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї. |
28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був. |
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили. |
30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших. |
ActsChapter 11 |
ДiїРозділ 11 |
1 AND the apostles and the brethren who were in Judµa heard that the Gentiles also had received the word of God. |
1 |
2 And when Simon Peter had come up to Jerusalem, those who upheld the circumcision contended with him, |
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання, |
3 Saying he had entered into the houses of uncircumcised men and had eaten with them. |
3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“ |
4 Then Simon began to recite the facts one after another, saying, |
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи: |
5 As I was praying in Joppa, I saw in a vision something like a linen cloth descending from the sky, and it was tied at its four corners; and it came even to me. |
5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене. |
6 And as I looked at it, I saw that there were in it fourfooted beasts, and creeping things of the earth, and fowls of the air. |
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок. |
7 Then I heard a voice saying to me, Simon, arise, kill and eat. |
7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“ |
8 And I said, Far be it, my Lord: for never has anything defiled and unclean entered my mouth. |
8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“ |
9 But again the voice from heaven said to me, What God has cleansed, do not call unclean. |
9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“ |
10 This happened three times: then everything was lifted up into heaven. |
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо. |
11 And in that very hour, three men who were sent to me by Cornelius from Cµs-are'a came and stood at the gate of the courtyard where I was staying. |
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз. |
12 And the spirit said to me, Go with them, doubting nothing. And these six brethren accompanied me, and we entered the man's house. |
12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка. |
13 And he related to us how he had seen an angel in his house, who stood and said to him, Send to the city of Joppa, and bring Simon who is called Peter; |
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром, |
14 And he shall speak to you words by which you and all of your household shall be saved. |
14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“. |
15 And as I began to speak, the Holy Spirit came on them, as on us at the beginning. |
15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас. |
16 Then I remembered that word of our LORD, when he said, John indeed baptized with water; but you shall be baptized with the Holy Spirit. |
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“. |
17 Now, therefore, if God has equally given the gifts to the Gentiles who believe in our LORD Jesus Christ, just as he gave to us, who am I that I should dispute God? |
17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“ |
18 When they heard these words, they held their peace and glorified God, saying, Perhaps God has also granted to the Gentiles repentance unto life. |
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“ |
19 Now those who had been dispersed by the persecution which occurred on account of Stephen, traveled as far as Phoe-ni'ci-a and even to the land of Cyprus, and to An'tioch, preaching the word to none but to the Jews only. |
19 |
20 But there were some men among them from Cyprus and from Cyrene; these men entered into An'ti-och and spoke to the Greeks and preached concerning our LORD Jesus. |
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса. |
21 And the hand of the LORD was with them: and a great number believed, and turned to the LORD. |
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа! |
22 Then tidings of these things came to the attention of the members of the congregation at Jerusalem: and they sent Bar'nabas to An'ti-och. |
22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву. |
23 When he came there and saw the grace of God, he was glad, and he pleaded with them that they should follow our LORD with all their hearts. |
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. |
24 For he was a good man, and full of the Holy Spirit and of faith: and many people were added to our LORD. |
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа! |
25 Then Bar'na-bas departed to Tar'sus, to seek for Saul. |
25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати. |
26 And when he had found him, he brought him to An'ti-och. And for the whole year they assembled together in the church, and taught a great many people. The disciples were called Christians first at An'ti-och and from that time on. |
26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів. |
27 And in those days came prophets from Jerusalem to An'ti-och. |
27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї. |
28 And one of them, named Ag'a-bus, stood up and foretold by the spirit, that a great famine was to come throughout the land: the famine which occurred in the days of Clau'di-us Cµ'sar. |
28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був. |
29 Then the disciples, each one according to his ability, determined to set aside for relief to the brethren who dwelt in Ju-dµ'a. |
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили. |
30 This they did, and sent it there to the elders by the hands of Bar'na-bas and Saul. |
30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших. |