Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 33

1 Höre8085 doch, Hiob347, meine Rede4405 und199 merke auf238 alle meine Worte1697!

2 Siehe, ich tue meinen Mund2441 auf6605, und meine Zunge3956 redet1696 in meinem Munde6310.

3 Mein Herz3820 soll recht3476 reden561, und meine Lippen8193 sollen den reinen1305 Verstand1847 sagen4448.

4 Der Geist7307 Gottes410 hat mich2421 gemacht6213, und der Odem5397 des Allmächtigen7706 hat mir das Leben gegeben.

5 Kannst3201 du, so antworte mir; schicke dich7725 gegen mich6440 und stelle3320 dich6186!

6 Siehe ich6310 bin Gottes410 ebensowohl als du, und aus Leimen bin ich auch gemacht7169.

7 Doch du darfst vor mir nicht erschrecken367, und meine Hand405 soll dir nicht zu schwer sein3513.

8 Du559 hast8085 geredet vor meinen Ohren241, die Stimme6963 deiner Rede4405 mußte ich hören:

9 Ich bin rein2134, ohne Missetat6588, unschuldig2643 und habe keine Sünde5771.

10 Siehe, er2803 hat4672 eine Sache8569 wider mich funden, darum achtet er mich für seinen Feind341.

11 Er hat7760 meinen Fuß in Stock5465 gelegt und7272 hat alle meine Wege734 verwahret.

12 Siehe, eben daraus schließe ich wider dich, daß du nicht recht6663 bist; denn GOtt433 ist mehr7235 weder ein Mensch582.

13 Warum willst du mit ihm zanken7378, daß er dir nicht Rechenschaft gibt6030 alles1697 seines Tuns?

14 Denn wenn GOtt410 einmal259 etwas beschließt, so bedenket er‘s nicht erst her nach.

15 Im Traum2472 des Gesichts in der Nacht3915, wenn der Schlaf auf die Leute582 fällt5307, wenn sie schlafen8639 auf dem Bette4904,

16 da öffnet1540 er das Ohr241 der Leute582 und schreckt2856 sie und züchtiget sie,

17 daß er5493 den Menschen120 von seinem Vorhaben wende und4639 beschirme ihn vor Hoffart1466.

18 Und verschonet seiner See LE5315 vor dem Verderben7845 und seines Lebens2416, daß es nicht2820 ins Schwert7973 falle5674.

19 Er straft3198 ihn mit Schmerzen4341 auf seinem Bette4904 und7230 alle seine Gebeine6106 heftig386;

20 und richtet ihm sein Leben2416 so zu, daß ihm vor der Speise3978 ekelt2092, und seine See LE5315, daß sie nicht Lust8378 zu essen3899 hat.

21 Sein Fleisch1320 verschwindet3615, daß er nicht wohl sehen mag, und seine Beine werden7200 zerschlagen8192, daß man sie nicht gerne ansiehet,

22 daß seine See LE5315 nahet zum Verderben7845 und sein Leben2416 zu7126 den Toten4191.

23 So dann ein259 Engel4397, einer aus tausend505, mit ihm redet, zu verkündigen5046 dem Menschen120, wie er solle recht3476 tun,

24 so wird4672 er ihm gnädig2603 sein und sagen559: Er soll erlöset werden, daß er nicht hinunterfahre3381 ins Verderben7845; denn ich habe eine Versöhnung3724 funden.

25 Sein Fleisch1320 grüne wieder7725 wie in der Jugend5290, und3117 laß ihn wieder jung5934 werden.

26 Er wird GOtt433 bitten6279; der wird ihm Gnade erzeigen und wird sein7521 Antlitz sehen7200 lassen mit6440 Freuden8643 und wird dem Menschen582 nach seiner Gerechtigkeit6666 vergelten7725.

27 Er wird vor den Leuten582 bekennen und sagen559: Ich7789 wollte gesündiget und das Recht3477 verkehret haben2398, aber es hätte mir nichts genützet.

28 Er hat meine See LE5315 erlöset, daß sie nicht6299 führe5674 ins Verderben7845, sondern mein Leben2416 das Licht216 sähe7200.

29 Siehe, das alles tut6466 GOtt410 zwei oder dreimal7969 mit einem jeglichen1397,

30 daß er seine See LE5315 herumhole aus dem Verderben7845 und erleuchte215 ihn mit dem Licht216 der Lebendigen2416.

31 Merke auf7181, Hiob347, und höre mir zu8085, und schweige2790, daß ich rede1696!

32 Hast3426 du4405 aber was zu sagen, so antworte mir; sage1696 her, bist du recht6663, ich will‘s7725 gerne2654 hören.

33 Hast8085 du2790 aber nichts, so höre mir zu und schweige, ich will dich die Weisheit2451 lehren502.

Йов

Розділ 33

1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.

2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.

3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.

4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.

5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!

6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!

7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.

8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.

11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.

12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!

13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:

15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —

16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,

17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,

18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.

19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.

20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.

21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.

22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.

23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,

24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.

25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.

26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.

29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,

30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.

31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!

32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.

33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 33

Йов

Розділ 33

1 Höre8085 doch, Hiob347, meine Rede4405 und199 merke auf238 alle meine Worte1697!

1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.

2 Siehe, ich tue meinen Mund2441 auf6605, und meine Zunge3956 redet1696 in meinem Munde6310.

2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.

3 Mein Herz3820 soll recht3476 reden561, und meine Lippen8193 sollen den reinen1305 Verstand1847 sagen4448.

3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.

4 Der Geist7307 Gottes410 hat mich2421 gemacht6213, und der Odem5397 des Allmächtigen7706 hat mir das Leben gegeben.

4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.

5 Kannst3201 du, so antworte mir; schicke dich7725 gegen mich6440 und stelle3320 dich6186!

5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!

6 Siehe ich6310 bin Gottes410 ebensowohl als du, und aus Leimen bin ich auch gemacht7169.

6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!

7 Doch du darfst vor mir nicht erschrecken367, und meine Hand405 soll dir nicht zu schwer sein3513.

7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.

8 Du559 hast8085 geredet vor meinen Ohren241, die Stimme6963 deiner Rede4405 mußte ich hören:

8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

9 Ich bin rein2134, ohne Missetat6588, unschuldig2643 und habe keine Sünde5771.

9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

10 Siehe, er2803 hat4672 eine Sache8569 wider mich funden, darum achtet er mich für seinen Feind341.

10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.

11 Er hat7760 meinen Fuß in Stock5465 gelegt und7272 hat alle meine Wege734 verwahret.

11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.

12 Siehe, eben daraus schließe ich wider dich, daß du nicht recht6663 bist; denn GOtt433 ist mehr7235 weder ein Mensch582.

12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!

13 Warum willst du mit ihm zanken7378, daß er dir nicht Rechenschaft gibt6030 alles1697 seines Tuns?

13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

14 Denn wenn GOtt410 einmal259 etwas beschließt, so bedenket er‘s nicht erst her nach.

14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:

15 Im Traum2472 des Gesichts in der Nacht3915, wenn der Schlaf auf die Leute582 fällt5307, wenn sie schlafen8639 auf dem Bette4904,

15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —

16 da öffnet1540 er das Ohr241 der Leute582 und schreckt2856 sie und züchtiget sie,

16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,

17 daß er5493 den Menschen120 von seinem Vorhaben wende und4639 beschirme ihn vor Hoffart1466.

17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,

18 Und verschonet seiner See LE5315 vor dem Verderben7845 und seines Lebens2416, daß es nicht2820 ins Schwert7973 falle5674.

18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.

19 Er straft3198 ihn mit Schmerzen4341 auf seinem Bette4904 und7230 alle seine Gebeine6106 heftig386;

19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.

20 und richtet ihm sein Leben2416 so zu, daß ihm vor der Speise3978 ekelt2092, und seine See LE5315, daß sie nicht Lust8378 zu essen3899 hat.

20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.

21 Sein Fleisch1320 verschwindet3615, daß er nicht wohl sehen mag, und seine Beine werden7200 zerschlagen8192, daß man sie nicht gerne ansiehet,

21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.

22 daß seine See LE5315 nahet zum Verderben7845 und sein Leben2416 zu7126 den Toten4191.

22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.

23 So dann ein259 Engel4397, einer aus tausend505, mit ihm redet, zu verkündigen5046 dem Menschen120, wie er solle recht3476 tun,

23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,

24 so wird4672 er ihm gnädig2603 sein und sagen559: Er soll erlöset werden, daß er nicht hinunterfahre3381 ins Verderben7845; denn ich habe eine Versöhnung3724 funden.

24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.

25 Sein Fleisch1320 grüne wieder7725 wie in der Jugend5290, und3117 laß ihn wieder jung5934 werden.

25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.

26 Er wird GOtt433 bitten6279; der wird ihm Gnade erzeigen und wird sein7521 Antlitz sehen7200 lassen mit6440 Freuden8643 und wird dem Menschen582 nach seiner Gerechtigkeit6666 vergelten7725.

26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

27 Er wird vor den Leuten582 bekennen und sagen559: Ich7789 wollte gesündiget und das Recht3477 verkehret haben2398, aber es hätte mir nichts genützet.

27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

28 Er hat meine See LE5315 erlöset, daß sie nicht6299 führe5674 ins Verderben7845, sondern mein Leben2416 das Licht216 sähe7200.

28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.

29 Siehe, das alles tut6466 GOtt410 zwei oder dreimal7969 mit einem jeglichen1397,

29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,

30 daß er seine See LE5315 herumhole aus dem Verderben7845 und erleuchte215 ihn mit dem Licht216 der Lebendigen2416.

30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.

31 Merke auf7181, Hiob347, und höre mir zu8085, und schweige2790, daß ich rede1696!

31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!

32 Hast3426 du4405 aber was zu sagen, so antworte mir; sage1696 her, bist du recht6663, ich will‘s7725 gerne2654 hören.

32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.

33 Hast8085 du2790 aber nichts, so höre mir zu und schweige, ich will dich die Weisheit2451 lehren502.

33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“