CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Hiob 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 21

1 Hiob347 antwortete6030 und sprach559:

2 Höret8085 doch zu8085 meiner Rede4405 und lasset euch raten!

3 Vertraget mich, daß ich5375 auch rede1696, und310 spottet3932 danach mein.

4 Handele ich denn mit einem Menschen120, daß mein Mut7307 hierin nicht sollte unwillig sein?

5 Kehret euch6437 her zu mir; ihr werdet sauer sehen und die Hand3027 aufs Maul6310 legen7760 müssen.

6 Wenn ich926 daran gedenke2142, so erschrecke ich, und Zittern6427 kommt270 mein Fleisch1320 an.

7 Warum leben denn die GOttlosen7563, werden alt6275 und2428 nehmen zu2421 mit Gütern?

8 Ihr Same2233 ist sicher3559 um sie6440 her, und ihre Nachkömmlinge6631 sind bei ihnen5869.

9 Ihr Haus1004 hat Frieden7965 vor der Furcht6343, und Gottes433 Rute7626 ist nicht über ihnen.

10 Seine Ochsen7794 lässet man zu, und mißrät1602 ihm nicht; seine Kuh6510 kalbet und ist5674 nicht unfruchtbar7921.

11 Ihre jungen Kinder5759 gehen aus7971 wie eine Herde6629, und ihre Kinder3206 lecken.

12 Sie jauchzen5375 mit Pauken8596 und6963 Harfen3658 und sind fröhlich8055 mit Pfeifen5748.

13 Sie werden alt3615 bei guten2896 Tagen3117 und erschrecken2865 kaum einen Augenblick7281 vor der Hölle7585,

14 die doch sagen559 zu GOtt410: Hebe dich von uns, wir wollen2654 von deinen Wegen1847 nicht5493 wissen.

15 Wer ist3276 der Allmächtige7706, daß wir ihm dienen5647 sollten, oder was sind wir gebessert, so wir ihn6293 anrufen?

16 Aber siehe, ihr Gut2898 stehet nicht7368 in ihren Händen3027; darum soll der GOttlosen7563 Sinn6098 ferne von mir sein.

17 Wie wird die Leuchte5216 der GOttlosen7563 verlöschen und ihr Unglück343 über sie1846 kommen935! Er wird Herzeleid2256 austeilen2505 in seinem Zorn639.

18 Sie werden sein wie Stoppeln8401 vor6440 dem Winde7307 und wie Spreu4671, die der Sturmwind5492 wegführet.

19 GOtt433 behält desselben Unglück205 auf seine Kinder1121. Wenn er‘s ihm vergelten7999 wird3045, so wird man‘s inne werden.

20 Seine Augen5869 werden7200 sein Verderben3589 sehen, und vom Grimm2534 des Allmächtigen7706 wird er trinken8354.

21 Denn wer wird Gefallen2656 haben an seinem Hause1004 nach310 ihm? Und die Zahl4557 seiner Monden2320 wird kaum halb bleiben.

22 Wer will1847 GOtt410 lehren3925, der auch die Hohen7311 richtet8199?

23 Dieser stirbt4191 frisch und gesund6106 in allem Reichtum8537 und voller Genüge7946;

24 sein Melkfaß5845 ist voll Milch2461, und seine Gebeine6106 werden4390 gemästet8248 mit Mark4221;

25 jener aber stirbt4191 mit betrübter4751 See LE5315 und hat nie mit Freuden2896 gegessen398;

26 und liegen7901 gleich miteinander3162 in der Erde6083, und Würmer7415 decken3680 sie zu.

27 Siehe, ich kenne3045 eure Gedanken4284 wohl und euer frevel Vornehmen4209 wider mich2554.

28 Denn ihr sprechet: Wo ist das Haus1004 des Fürsten5081, und559 wo ist die Hütte4908, da die GOttlosen7563 wohneten?

29 Redet ihr5674 doch davon wie der gemeine Pöbel und merket nicht5234, was jener Wesen1870 bedeutet.

30 Denn der Böse7451 wird2986 behalten auf den Tag3117 des Verderbens343, und auf den Tag3117 des Grimms5678 bleibet er.

31 Wer will sagen5046, was er verdienet, wenn6440 man‘s6213 äußerlich ansiehet? Wer will ihm vergelten7999, was er tut1870?

32 Aber er wird2986 zum Grabe6913 gerissen und muß bleiben bei dem Haufen.

33 Es gefiel ihm wohl der Schlamm des Bachs5158, und310 alle Menschen120 werden ihm nachgezogen; und derer, die vor6440 ihm gewesen sind4985, ist keine Zahl4557.

34 Wie tröstet ihr mich5162 so vergeblich1892, und4604 eure Antwort findet sich8666 unrecht.

Йов

Розділ 21

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!

3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.

4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?

5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.

6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.

7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?

8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.

9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.

11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.

12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л.

14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!

15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“

16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...

17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!

18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!

19 „Бог ховає синам його кривду Свою“ — та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!

20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!

21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?

23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,

24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.

25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,

26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.

27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.

28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?

29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:

30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!

31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?

32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.

33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.

34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 21

Йов

Розділ 21

1 Hiob347 antwortete6030 und sprach559:

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Höret8085 doch zu8085 meiner Rede4405 und lasset euch raten!

2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!

3 Vertraget mich, daß ich5375 auch rede1696, und310 spottet3932 danach mein.

3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.

4 Handele ich denn mit einem Menschen120, daß mein Mut7307 hierin nicht sollte unwillig sein?

4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?

5 Kehret euch6437 her zu mir; ihr werdet sauer sehen und die Hand3027 aufs Maul6310 legen7760 müssen.

5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.

6 Wenn ich926 daran gedenke2142, so erschrecke ich, und Zittern6427 kommt270 mein Fleisch1320 an.

6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.

7 Warum leben denn die GOttlosen7563, werden alt6275 und2428 nehmen zu2421 mit Gütern?

7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?

8 Ihr Same2233 ist sicher3559 um sie6440 her, und ihre Nachkömmlinge6631 sind bei ihnen5869.

8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.

9 Ihr Haus1004 hat Frieden7965 vor der Furcht6343, und Gottes433 Rute7626 ist nicht über ihnen.

9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 Seine Ochsen7794 lässet man zu, und mißrät1602 ihm nicht; seine Kuh6510 kalbet und ist5674 nicht unfruchtbar7921.

10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.

11 Ihre jungen Kinder5759 gehen aus7971 wie eine Herde6629, und ihre Kinder3206 lecken.

11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.

12 Sie jauchzen5375 mit Pauken8596 und6963 Harfen3658 und sind fröhlich8055 mit Pfeifen5748.

12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 Sie werden alt3615 bei guten2896 Tagen3117 und erschrecken2865 kaum einen Augenblick7281 vor der Hölle7585,

13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л.

14 die doch sagen559 zu GOtt410: Hebe dich von uns, wir wollen2654 von deinen Wegen1847 nicht5493 wissen.

14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!

15 Wer ist3276 der Allmächtige7706, daß wir ihm dienen5647 sollten, oder was sind wir gebessert, so wir ihn6293 anrufen?

15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“

16 Aber siehe, ihr Gut2898 stehet nicht7368 in ihren Händen3027; darum soll der GOttlosen7563 Sinn6098 ferne von mir sein.

16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...

17 Wie wird die Leuchte5216 der GOttlosen7563 verlöschen und ihr Unglück343 über sie1846 kommen935! Er wird Herzeleid2256 austeilen2505 in seinem Zorn639.

17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!

18 Sie werden sein wie Stoppeln8401 vor6440 dem Winde7307 und wie Spreu4671, die der Sturmwind5492 wegführet.

18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!

19 GOtt433 behält desselben Unglück205 auf seine Kinder1121. Wenn er‘s ihm vergelten7999 wird3045, so wird man‘s inne werden.

19 „Бог ховає синам його кривду Свою“ — та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!

20 Seine Augen5869 werden7200 sein Verderben3589 sehen, und vom Grimm2534 des Allmächtigen7706 wird er trinken8354.

20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!

21 Denn wer wird Gefallen2656 haben an seinem Hause1004 nach310 ihm? Und die Zahl4557 seiner Monden2320 wird kaum halb bleiben.

21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 Wer will1847 GOtt410 lehren3925, der auch die Hohen7311 richtet8199?

22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?

23 Dieser stirbt4191 frisch und gesund6106 in allem Reichtum8537 und voller Genüge7946;

23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,

24 sein Melkfaß5845 ist voll Milch2461, und seine Gebeine6106 werden4390 gemästet8248 mit Mark4221;

24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.

25 jener aber stirbt4191 mit betrübter4751 See LE5315 und hat nie mit Freuden2896 gegessen398;

25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,

26 und liegen7901 gleich miteinander3162 in der Erde6083, und Würmer7415 decken3680 sie zu.

26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.

27 Siehe, ich kenne3045 eure Gedanken4284 wohl und euer frevel Vornehmen4209 wider mich2554.

27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.

28 Denn ihr sprechet: Wo ist das Haus1004 des Fürsten5081, und559 wo ist die Hütte4908, da die GOttlosen7563 wohneten?

28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?

29 Redet ihr5674 doch davon wie der gemeine Pöbel und merket nicht5234, was jener Wesen1870 bedeutet.

29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:

30 Denn der Böse7451 wird2986 behalten auf den Tag3117 des Verderbens343, und auf den Tag3117 des Grimms5678 bleibet er.

30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!

31 Wer will sagen5046, was er verdienet, wenn6440 man‘s6213 äußerlich ansiehet? Wer will ihm vergelten7999, was er tut1870?

31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?

32 Aber er wird2986 zum Grabe6913 gerissen und muß bleiben bei dem Haufen.

32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.

33 Es gefiel ihm wohl der Schlamm des Bachs5158, und310 alle Menschen120 werden ihm nachgezogen; und derer, die vor6440 ihm gewesen sind4985, ist keine Zahl4557.

33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.

34 Wie tröstet ihr mich5162 so vergeblich1892, und4604 eure Antwort findet sich8666 unrecht.

34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“

1.0x