Библия - Обещанное Восстановление

使徒行傳

第5章

1 有一個人，名叫亞拿尼亞，同他的妻子撒非喇賣了田產，

2 把價銀私自留下幾分，他的妻子也知道，其餘的幾分拿來放在使徒腳前。

3 彼得說：「亞拿尼亞，為甚麼撒但充滿了你的心，叫你欺哄聖靈，把地［land］的價銀私自留下幾分呢？

4 田地還沒有賣，不是你自己的嗎？既賣了，價銀不是你作主嗎？你怎麼心裏起這意念呢？你不是欺哄人，是欺哄神了。」

5 亞拿尼亞聽見這些［these］話，就仆倒，斷了氣；聽見的人都甚懼怕。

6 有些少年人起來，把他包裹，抬出去埋葬了。

7 約過了三小時，他的妻子進來，還不知道這事。

8 彼得應［answered］她說：「你告訴我，你們賣地［land］的價銀就是這些嗎？」她說：「就是這些。」

9 那時［Then］，彼得對她［unto her］說：「你們怎麼［How is it that］同心試探主的靈［Spirit］呢？看哪［behold］，埋葬妳丈夫之人的腳已到門口，他們也要把妳［thee］抬出去。」

10 婦人立刻仆倒在彼得腳前，斷了氣。那些少年人進來，見她已經死了，就抬出去，埋在她丈夫旁邊。

11 全教會和凡［as many as］聽見這些事［these things］的人都甚懼怕。

12 主藉使徒的手在民間行了許多神蹟奇事；（他們［they］都同心合意的在所羅門的廊下。

13 其餘的人沒有一個敢貼近他們，百姓卻尊重他們。

14 信徒［believers］歸主的人越發增添，連男帶女很多。）

15 甚至有人將病人抬到街上，放在床上或榻［couch］上，指望彼得過來的時候，或者得他的影兒照在甚麼人身上。

16 還有許多人帶著病人和被污靈［spirits］纏磨的，從耶路撒冷四圍的城邑出［out］來，全都得了醫治。

17 大祭司和他的一切同人，（就是撒都該教門的人，）都起來，滿心忌恨，

18 就下手拿住使徒，收在外監。

19 但主的天使［angel］夜間開了監門，領他們出來，

20 說：「你們去站在殿裏，把這生命的道都講給百姓聽。」

21 使徒聽了這話，天將亮的時候就進殿裏去教訓人。大祭司和他的同人來了，叫齊公會的人，和以色列族的眾長老，就差人到監裏去，要把使徒提出來。

22 但差役到了，不見他們在監裏，就回來稟報說：

23 說［Saying］：「我們看見監牢實在［truly］關鎖［shut］，盡是［with all］妥當，看守的人也站在門外；及至我們［we］開了門，裏面一個人都不見。」

24 大祭司［high priest］和守殿官和祭司長聽見這些事［these things］，心裏犯難，不知這事將來如何。

25 有一個人來稟報說：「看哪［Behold］，你們收在監裏的人，現在站在殿裏教訓百姓。」

26 於是守殿官和差役去帶使徒來，並沒有用強暴，因為怕百姓用石頭打他們。

27 帶到了，便叫使徒站在公會前；大祭司問他們說：

28 「我們不是嚴嚴的禁止你們，不可奉這名教訓人嗎？看哪［behold］，你們倒把你們的道理充滿了耶路撒冷，想要叫這人的血歸到我們身上。」

29 彼得和眾使徒回答說：「順從神，過於［rather than］順從人，是應當的。

30 你們所殺害，所掛在木頭上［slew and hanged on a tree］的耶穌，我們祖宗的神已經叫他復活。

31 神用右手將他高舉［Him hath God exalted with his right hand］，叫他作君王，作救主，為要將悔改［for to give repentance］和恕［forgiveness］罪的恩賜給以色列［Israel］。

32 我們為這些事［these things］作見證；神賜給順從之人的聖靈也為這些事［these things］作見證。」

33 公會的人聽見就極其惱怒，商議［took counsel］要殺他們。

34 但有一個法利賽人，名叫迦瑪列，是眾百姓所敬重的教法師，在公會中站起來，吩咐人把使徒暫且帶到外面去，

35 就對眾人說：「以色列人哪，論到這些人，你們應當小心怎樣辦理。

36 從前杜達起來，自誇為大；附從他的人約有四百。他被殺後，凡［as many as］附從他的全都散了，歸於無有。

37 此人以後［After this man］，當上稅［taxing］的時候，又有加利利的猶大起來，引誘許多［much］百姓跟從他。他也滅亡；凡［as many as］附從他的人也都四散了。

38 現在，我勸你們不要管這些人，任憑他們吧。他們所謀的、所行的，若是出於人，必要敗壞；

39 若是出於神，你們就不能敗壞他們，恐怕你們倒是攻擊神了。」

40 公會的人聽從了他，便叫使徒來，把他們打了，又吩咐他們不可奉耶穌的名講道，就把他們釋放了。

41 他們離開公會，心裏歡喜，因被算是配為這名受辱。

42 他們就每日在殿裏、在家裏、不住的教訓人，傳耶穌是基督。

Дiї

Розділ 5

1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,

2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.

3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?

4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“

5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.

7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.

8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.

9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.

10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.

12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.

13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,

15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.

16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!

17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,

18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.

19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.

21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.

22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“

24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.

25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.

26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.

27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.

29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!

30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.

31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.

32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.

33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?

34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.

35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.

36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.

37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.

38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.

39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.

40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.

41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.

42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.

使徒行傳第5章	Дiї Розділ 5
1 有一個人，名叫亞拿尼亞，同他的妻子撒非喇賣了田產，	1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,
2 把價銀私自留下幾分，他的妻子也知道，其餘的幾分拿來放在使徒腳前。	2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.
3 彼得說：「亞拿尼亞，為甚麼撒但充滿了你的心，叫你欺哄聖靈，把地［land］的價銀私自留下幾分呢？	3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
4 田地還沒有賣，不是你自己的嗎？既賣了，價銀不是你作主嗎？你怎麼心裏起這意念呢？你不是欺哄人，是欺哄神了。」	4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“
5 亞拿尼亞聽見這些［these］話，就仆倒，斷了氣；聽見的人都甚懼怕。	5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
6 有些少年人起來，把他包裹，抬出去埋葬了。	6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.
7 約過了三小時，他的妻子進來，還不知道這事。	7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.
8 彼得應［answered］她說：「你告訴我，你們賣地［land］的價銀就是這些嗎？」她說：「就是這些。」	8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.
9 那時［Then］，彼得對她［unto her］說：「你們怎麼［How is it that］同心試探主的靈［Spirit］呢？看哪［behold］，埋葬妳丈夫之人的腳已到門口，他們也要把妳［thee］抬出去。」	9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.
10 婦人立刻仆倒在彼得腳前，斷了氣。那些少年人進來，見她已經死了，就抬出去，埋在她丈夫旁邊。	10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
11 全教會和凡［as many as］聽見這些事［these things］的人都甚懼怕。	11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.
12 主藉使徒的手在民間行了許多神蹟奇事；（他們［they］都同心合意的在所羅門的廊下。	12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.
13 其餘的人沒有一個敢貼近他們，百姓卻尊重他們。	13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
14 信徒［believers］歸主的人越發增添，連男帶女很多。）	14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,
15 甚至有人將病人抬到街上，放在床上或榻［couch］上，指望彼得過來的時候，或者得他的影兒照在甚麼人身上。	15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
16 還有許多人帶著病人和被污靈［spirits］纏磨的，從耶路撒冷四圍的城邑出［out］來，全都得了醫治。	16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!
17 大祭司和他的一切同人，（就是撒都該教門的人，）都起來，滿心忌恨，	17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,
18 就下手拿住使徒，收在外監。	18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.
19 但主的天使［angel］夜間開了監門，領他們出來，	19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
20 說：「你們去站在殿裏，把這生命的道都講給百姓聽。」	20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.
21 使徒聽了這話，天將亮的時候就進殿裏去教訓人。大祭司和他的同人來了，叫齊公會的人，和以色列族的眾長老，就差人到監裏去，要把使徒提出來。	21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.
22 但差役到了，不見他們在監裏，就回來稟報說：	22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
23 說［Saying］：「我們看見監牢實在［truly］關鎖［shut］，盡是［with all］妥當，看守的人也站在門外；及至我們［we］開了門，裏面一個人都不見。」	23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“
24 大祭司［high priest］和守殿官和祭司長聽見這些事［these things］，心裏犯難，不知這事將來如何。	24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.
25 有一個人來稟報說：「看哪［Behold］，你們收在監裏的人，現在站在殿裏教訓百姓。」	25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.
26 於是守殿官和差役去帶使徒來，並沒有用強暴，因為怕百姓用石頭打他們。	26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.
27 帶到了，便叫使徒站在公會前；大祭司問他們說：	27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
28 「我們不是嚴嚴的禁止你們，不可奉這名教訓人嗎？看哪［behold］，你們倒把你們的道理充滿了耶路撒冷，想要叫這人的血歸到我們身上。」	28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.
29 彼得和眾使徒回答說：「順從神，過於［rather than］順從人，是應當的。	29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!
30 你們所殺害，所掛在木頭上［slew and hanged on a tree］的耶穌，我們祖宗的神已經叫他復活。	30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.
31 神用右手將他高舉［Him hath God exalted with his right hand］，叫他作君王，作救主，為要將悔改［for to give repentance］和恕［forgiveness］罪的恩賜給以色列［Israel］。	31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.
32 我們為這些事［these things］作見證；神賜給順從之人的聖靈也為這些事［these things］作見證。」	32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.
33 公會的人聽見就極其惱怒，商議［took counsel］要殺他們。	33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?
34 但有一個法利賽人，名叫迦瑪列，是眾百姓所敬重的教法師，在公會中站起來，吩咐人把使徒暫且帶到外面去，	34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.
35 就對眾人說：「以色列人哪，論到這些人，你們應當小心怎樣辦理。	35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.
36 從前杜達起來，自誇為大；附從他的人約有四百。他被殺後，凡［as many as］附從他的全都散了，歸於無有。	36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.
37 此人以後［After this man］，當上稅［taxing］的時候，又有加利利的猶大起來，引誘許多［much］百姓跟從他。他也滅亡；凡［as many as］附從他的人也都四散了。	37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.
38 現在，我勸你們不要管這些人，任憑他們吧。他們所謀的、所行的，若是出於人，必要敗壞；	38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.
39 若是出於神，你們就不能敗壞他們，恐怕你們倒是攻擊神了。」	39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.
40 公會的人聽從了他，便叫使徒來，把他們打了，又吩咐他們不可奉耶穌的名講道，就把他們釋放了。	40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.
41 他們離開公會，心裏歡喜，因被算是配為這名受辱。	41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.
42 他們就每日在殿裏、在家裏、不住的教訓人，傳耶穌是基督。	42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.

舊約

新約

使徒行傳

第5章

Дiї

Розділ 5

使徒行傳

第5章

Дiї

Розділ 5