使徒行傳第2章 |
1 |
2 忽然,從天上有響聲下來,好像一陣大風吹過,充滿了他們所坐的屋子, |
3 又有舌頭如火燄顯現出來,分開落在他們各人頭上。 |
4 他們就都被聖靈充滿,按著靈 |
5 |
6 這聲音一響,眾人都來聚集,各人因為 |
7 都驚訝希奇,彼此對 |
8 我們各人,怎麼聽見他們說我們生來所用的鄉談呢? |
9 我們帕提亞人、瑪代人、以攔人,和住在美索不達米亞、猶太、加帕多家、本都、亞細亞、 |
10 弗呂家、旁非利亞、埃及的人,並靠近古利奈的利比亞一帶地方的人,從羅馬來的客旅中,或是猶太人,或是進猶太教的人, |
11 克里特和阿拉伯人,都聽見他們用我們的鄉談,講說神的大作為。」 |
12 眾人就都驚訝猜疑,彼此說:「這是甚麼意思呢?」 |
13 還有人譏誚說:「他們無非是新酒灌滿了。」 |
14 |
15 你們想這些人是醉了;其實不是醉了,因為時候剛到巳初。 |
16 這正是先知約珥所說的: |
17 |
18 在那些日子,我要將我的靈 |
19 在天上、我要顯出奇事;在地下、我要顯出神蹟;有血,有火,有煙霧。 |
20 日頭要變為黑暗,月亮要變為血;這都在主大而明顯的日子未到以前。 |
21 到那時候,凡求告主名的,就必得救。』」 |
22 |
23 他既按著神的定旨先見被交與人,你們就捉拿 |
24 神卻將死的痛苦解釋了,叫他復活,因為他原不能被死拘禁。 |
25 大衛指著他說:『我看見主常在我眼前;他在我右邊,叫我不至於搖動。 |
26 所以,我心裏歡喜,我的舌頭 |
27 因你必不將我的元魂 |
28 你已將生命的道路指示我,必叫我因見你的面 |
29 |
30 大衛既是先知,又曉得神曾向他起誓,要從他的後裔中,按著肉身 |
31 他 |
32 |
33 他既被高舉在神的右邊 |
34 大衛並沒有升進諸天 |
35 等我使你仇敵作你的腳凳。』」 |
36 |
37 |
38 彼得說:「你們各人要悔改,奉耶穌基督的名受浸,叫你們的罪得赦,就必領受所賜的聖靈; |
39 因為這應許是給你們和你們的兒女,並一切在遠方的人,就是凡 |
40 彼得還用許多話作見證,勸勉他們說:「你們當救自己脫離這彎曲的世代。」 |
41 於是歡喜 |
42 都恆心遵守使徒的道理 |
43 |
44 信的人都在一處,凡物公用; |
45 並且賣了田產,家業,照各人所需用的分給各人。 |
46 他們天天同心合意恆切的在殿裏,且在家中擘餅,存著歡喜、誠實的心用飯, |
47 讚美神,得眾百姓 |
ДiїРозділ 2 |
1 |
2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони. |
3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів. |
4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав. |
5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом. |
6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою! |
7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять? |
8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись? |
9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії, |
10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни, |
11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“ |
12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“ |
13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“ |
14 |
15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня, |
16 а це те, що пророк Йоі́л передрік: |
17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися. |
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть! |
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму. |
20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний! |
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“. |
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, |
23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили. |
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла. |
25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався. |
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії. |
27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління! |
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“! |
29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня. |
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“, |
31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“. |
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми! |
33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте. |
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене, |
35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“ |
36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“ |
37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“ |
38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете! |
39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“. |
40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“ |
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три! |
42 |
43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н. |
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним. |
45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́. |
46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті, |
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися. |
使徒行傳第2章 |
ДiїРозділ 2 |
1 |
1 |
2 忽然,從天上有響聲下來,好像一陣大風吹過,充滿了他們所坐的屋子, |
2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони. |
3 又有舌頭如火燄顯現出來,分開落在他們各人頭上。 |
3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів. |
4 他們就都被聖靈充滿,按著靈 |
4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав. |
5 |
5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом. |
6 這聲音一響,眾人都來聚集,各人因為 |
6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою! |
7 都驚訝希奇,彼此對 |
7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять? |
8 我們各人,怎麼聽見他們說我們生來所用的鄉談呢? |
8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись? |
9 我們帕提亞人、瑪代人、以攔人,和住在美索不達米亞、猶太、加帕多家、本都、亞細亞、 |
9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії, |
10 弗呂家、旁非利亞、埃及的人,並靠近古利奈的利比亞一帶地方的人,從羅馬來的客旅中,或是猶太人,或是進猶太教的人, |
10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни, |
11 克里特和阿拉伯人,都聽見他們用我們的鄉談,講說神的大作為。」 |
11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“ |
12 眾人就都驚訝猜疑,彼此說:「這是甚麼意思呢?」 |
12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“ |
13 還有人譏誚說:「他們無非是新酒灌滿了。」 |
13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“ |
14 |
14 |
15 你們想這些人是醉了;其實不是醉了,因為時候剛到巳初。 |
15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня, |
16 這正是先知約珥所說的: |
16 а це те, що пророк Йоі́л передрік: |
17 |
17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися. |
18 在那些日子,我要將我的靈 |
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть! |
19 在天上、我要顯出奇事;在地下、我要顯出神蹟;有血,有火,有煙霧。 |
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму. |
20 日頭要變為黑暗,月亮要變為血;這都在主大而明顯的日子未到以前。 |
20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний! |
21 到那時候,凡求告主名的,就必得救。』」 |
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“. |
22 |
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, |
23 他既按著神的定旨先見被交與人,你們就捉拿 |
23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили. |
24 神卻將死的痛苦解釋了,叫他復活,因為他原不能被死拘禁。 |
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла. |
25 大衛指著他說:『我看見主常在我眼前;他在我右邊,叫我不至於搖動。 |
25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався. |
26 所以,我心裏歡喜,我的舌頭 |
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії. |
27 因你必不將我的元魂 |
27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління! |
28 你已將生命的道路指示我,必叫我因見你的面 |
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“! |
29 |
29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня. |
30 大衛既是先知,又曉得神曾向他起誓,要從他的後裔中,按著肉身 |
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“, |
31 他 |
31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“. |
32 |
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми! |
33 他既被高舉在神的右邊 |
33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте. |
34 大衛並沒有升進諸天 |
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене, |
35 等我使你仇敵作你的腳凳。』」 |
35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“ |
36 |
36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“ |
37 |
37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“ |
38 彼得說:「你們各人要悔改,奉耶穌基督的名受浸,叫你們的罪得赦,就必領受所賜的聖靈; |
38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете! |
39 因為這應許是給你們和你們的兒女,並一切在遠方的人,就是凡 |
39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“. |
40 彼得還用許多話作見證,勸勉他們說:「你們當救自己脫離這彎曲的世代。」 |
40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“ |
41 於是歡喜 |
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три! |
42 都恆心遵守使徒的道理 |
42 |
43 |
43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н. |
44 信的人都在一處,凡物公用; |
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним. |
45 並且賣了田產,家業,照各人所需用的分給各人。 |
45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́. |
46 他們天天同心合意恆切的在殿裏,且在家中擘餅,存著歡喜、誠實的心用飯, |
46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті, |
47 讚美神,得眾百姓 |
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися. |