馬太福音

第15章

1 那時,有耶路撒冷的[of Jerusalem]文士和法利賽人[scribes and Pharisees]來見耶穌,說:

2 「你的門徒為甚麼犯古人的遺傳呢?因為吃[bread]的時候,他們不洗手。」

3 耶穌[But]回答他們[them]說:「你們為甚麼藉著[by]你們的遺傳犯神的誡命呢?

4吩咐[commanded]說:『當孝敬父母』;又說:『咒罵父母的,必治死他。』

5 你們倒說:『無論何人對[his]父母說:凡你從我所當得著的[whatsoever thou mightest be profited by me]已經作了供獻;

6 以後[And]不孝敬他的[his]父母,是可以的[he shall be free]。』這就是你們藉著遺傳,廢了神的誡命。

7 你們這些偽善的人[Ye hypocrites],以賽亞指著你們說的預言是不錯的,他說:

8 『這百姓用口親近我[draweth nigh unto me with their mouth],嘴唇尊敬我;心卻遠離我。』

9 他們[But]將人的吩咐當作道理教導人,所以敬拜[worship]我也是枉然。」

10 耶穌就叫了眾人來,對他們說:「你們要聽,也要明白。

11 入口的不能污穢人;出口的乃能污穢人。」

12 當時,耶穌的[his]門徒進前來,對他說:「法利賽人聽見這話,不服[offended],你知道嗎?」

13 耶穌[But]回答說:「凡栽種的物,若不是我天父栽種的,必要拔出來。

14 任憑他們吧。他們是瞎子領瞎子的[blind leaders of the blind]。若是瞎子領瞎子,兩個人都要掉在[ditch]裏。」

15 於是[Then],彼得回答[answered]耶穌說:「請將這比喻講給我們聽。」

16 耶穌說:「你們也是這樣[also]、到如今還不明白嗎?

17 你們還不明白[Do ye not understand, that]凡入口的,是運到肚子裏,又落在茅廁裏嗎?

18 唯獨出口的,是從心裏發出來的;這才污穢人。

19 因為從心裏發出來的,有惡念、兇殺、姦淫、苟合、偷盜、妄證、褻瀆[blasphemies]

20 這都是污穢人的;至於不洗手用餐[eat],那卻不污穢人。」

21 當下[Then],耶穌離開那裏,[went]推羅、西頓的境內去。

22 恰巧[behold]有一個迦南婦人,[same]從那地方出來,呼求他[cried unto him],說:「主啊,大衛的子孫,可憐我;我女兒被鬼魔[devil]附得甚苦。」

23 耶穌卻向她[her]一言不答。他的[his]門徒進前來,求他說:「請打發她走吧;因為這婦人在我們後頭喊叫[Send her away; for she crieth after us]。」

24 他卻回答[But he answered]說:「我奉差遣不過是到以色列家失喪的[lost]羊那裏去。」

25 那婦人[Then]敬拜[worshipped]他,說:「主啊,幫助我。」

26[But]回答說:「不[meet]拿兒女的餅丟給狗吃。」

27 婦人說:「主啊,沒錯[Truth]只是[yet]狗也吃牠們[their]主人桌子上掉下來的碎渣兒。」

28 當下[Then],耶穌回答她[answered her]說:「婦人[O],你的信心是大的。照你所要的,給你成全了吧。」[very]從那時候,她女兒就痊癒[made whole]了。

29 耶穌離開那地方,來到靠近加利利的海邊;就上山坐下。

30極多的人[great multitudes]到他那裏,帶著瘸子、瞎子、啞吧、有殘疾的,和許多[many]別的病人,都放在耶穌[Jesus]腳前;他就治好了他們。

31 甚至眾人都希奇,因為看見啞吧說話,殘疾的痊癒,瘸子行走,瞎子看見;他們就歸榮耀給以色列的神。

32 耶穌叫他的[his]門徒來,說:「我憐憫這眾人,因為他們同我在這裏已經三天,也沒有吃的了;我不願意打發[send]他們餓著回去,恐怕在路上困乏。」

33 他的[his]門徒對他[unto him]說:「我們在這曠野[wilderness],哪裏有這麼多的餅叫這許多人吃飽呢?」

34 耶穌對他們[unto them]說:「你們有多少餅?」他們說:「有七個,還有幾條小魚。」

35 他就吩咐眾人坐在地上。

36 耶穌[he]拿著這七個餅和幾條魚,感謝了[gave thanks],擘開,遞給他的[his]門徒,門徒又遞給眾人。

37 眾人都吃,並且吃飽了;他們[they]收拾剩下的零碎,裝滿了七個籃子。

38 吃的人,除了婦女孩子,共有四千。

39 耶穌叫眾人散去,就[took]船,來到抹大拉[Magdala]的境界。

Вiд Матвiя

Розділ 15

1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.

3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.

5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,

6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.

7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:

8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

10 І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.

12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.

15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.

16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?

17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.

19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.

20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“

21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.

22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“

24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“

26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.

27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.

28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.

29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.

30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.

31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!

32 А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.

33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“

34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.

35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.

36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.

37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...

38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.

馬太福音

第15章

Вiд Матвiя

Розділ 15

1 那時,有耶路撒冷的[of Jerusalem]文士和法利賽人[scribes and Pharisees]來見耶穌,說:

1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

2 「你的門徒為甚麼犯古人的遺傳呢?因為吃[bread]的時候,他們不洗手。」

2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.

3 耶穌[But]回答他們[them]說:「你們為甚麼藉著[by]你們的遺傳犯神的誡命呢?

3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

4吩咐[commanded]說:『當孝敬父母』;又說:『咒罵父母的,必治死他。』

4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.

5 你們倒說:『無論何人對[his]父母說:凡你從我所當得著的[whatsoever thou mightest be profited by me]已經作了供獻;

5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,

6 以後[And]不孝敬他的[his]父母,是可以的[he shall be free]。』這就是你們藉著遺傳,廢了神的誡命。

6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.

7 你們這些偽善的人[Ye hypocrites],以賽亞指著你們說的預言是不錯的,他說:

7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:

8 『這百姓用口親近我[draweth nigh unto me with their mouth],嘴唇尊敬我;心卻遠離我。』

8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

9 他們[But]將人的吩咐當作道理教導人,所以敬拜[worship]我也是枉然。」

9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

10 耶穌就叫了眾人來,對他們說:「你們要聽,也要明白。

10 І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

11 入口的不能污穢人;出口的乃能污穢人。」

11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.

12 當時,耶穌的[his]門徒進前來,對他說:「法利賽人聽見這話,不服[offended],你知道嗎?」

12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

13 耶穌[But]回答說:「凡栽種的物,若不是我天父栽種的,必要拔出來。

13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 任憑他們吧。他們是瞎子領瞎子的[blind leaders of the blind]。若是瞎子領瞎子,兩個人都要掉在[ditch]裏。」

14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.

15 於是[Then],彼得回答[answered]耶穌說:「請將這比喻講給我們聽。」

15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.

16 耶穌說:「你們也是這樣[also]、到如今還不明白嗎?

16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?

17 你們還不明白[Do ye not understand, that]凡入口的,是運到肚子裏,又落在茅廁裏嗎?

17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 唯獨出口的,是從心裏發出來的;這才污穢人。

18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.

19 因為從心裏發出來的,有惡念、兇殺、姦淫、苟合、偷盜、妄證、褻瀆[blasphemies]

19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.

20 這都是污穢人的;至於不洗手用餐[eat],那卻不污穢人。」

20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“

21 當下[Then],耶穌離開那裏,[went]推羅、西頓的境內去。

21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.

22 恰巧[behold]有一個迦南婦人,[same]從那地方出來,呼求他[cried unto him],說:「主啊,大衛的子孫,可憐我;我女兒被鬼魔[devil]附得甚苦。」

22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“

23 耶穌卻向她[her]一言不答。他的[his]門徒進前來,求他說:「請打發她走吧;因為這婦人在我們後頭喊叫[Send her away; for she crieth after us]。」

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“

24 他卻回答[But he answered]說:「我奉差遣不過是到以色列家失喪的[lost]羊那裏去。」

24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.

25 那婦人[Then]敬拜[worshipped]他,說:「主啊,幫助我。」

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“

26[But]回答說:「不[meet]拿兒女的餅丟給狗吃。」

26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.

27 婦人說:「主啊,沒錯[Truth]只是[yet]狗也吃牠們[their]主人桌子上掉下來的碎渣兒。」

27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.

28 當下[Then],耶穌回答她[answered her]說:「婦人[O],你的信心是大的。照你所要的,給你成全了吧。」[very]從那時候,她女兒就痊癒[made whole]了。

28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.

29 耶穌離開那地方,來到靠近加利利的海邊;就上山坐下。

29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.

30極多的人[great multitudes]到他那裏,帶著瘸子、瞎子、啞吧、有殘疾的,和許多[many]別的病人,都放在耶穌[Jesus]腳前;他就治好了他們。

30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.

31 甚至眾人都希奇,因為看見啞吧說話,殘疾的痊癒,瘸子行走,瞎子看見;他們就歸榮耀給以色列的神。

31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!

32 耶穌叫他的[his]門徒來,說:「我憐憫這眾人,因為他們同我在這裏已經三天,也沒有吃的了;我不願意打發[send]他們餓著回去,恐怕在路上困乏。」

32 А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.

33 他的[his]門徒對他[unto him]說:「我們在這曠野[wilderness],哪裏有這麼多的餅叫這許多人吃飽呢?」

33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“

34 耶穌對他們[unto them]說:「你們有多少餅?」他們說:「有七個,還有幾條小魚。」

34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.

35 他就吩咐眾人坐在地上。

35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.

36 耶穌[he]拿著這七個餅和幾條魚,感謝了[gave thanks],擘開,遞給他的[his]門徒,門徒又遞給眾人。

36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.

37 眾人都吃,並且吃飽了;他們[they]收拾剩下的零碎,裝滿了七個籃子。

37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...

38 吃的人,除了婦女孩子,共有四千。

38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

39 耶穌叫眾人散去,就[took]船,來到抹大拉[Magdala]的境界。

39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.