Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第13章

1 當那一天，耶穌從房子裏出來，坐在海邊。

2 有極多的人［great multitudes］到他那裏聚集，他只得上船而坐［and sat］；眾人都站在岸上。

3 他用比喻對他們講許多的事［things］，說：「看哪［Behold］，有一個撒種的出去撒種；

4 撒的時候，有落在路旁的，飛鳥來吃盡了。

5 有落在土淺石頭地上的。土既不深，發苗最快。

6 日頭一［when］出來，苗被曬焦［they were scorched］；又因［and because］沒有根，就枯乾了。

7 有落在荊棘裏的；荊棘發［sprung］起來，把它們［them］擠住了。

8 但［But］有落在好土裏的，就結果［fruit］，有一百倍的，有六十倍的，有三十倍的。

9 有耳可聽的，就應當聽。」

10 門徒進前來，對［said］耶穌說：「對眾人講話，你［thou］為甚麼用比喻呢？」

11 耶穌回答他們［them］說：「因為天國的奧秘只叫你們知道，卻［but］不叫他們知道。

12 因為［For］凡有的，還要加給他，叫他有餘；唯獨［but］凡沒有的，連他所有的，也要奪去。

13 所以我用比喻對他們講，是因他們看也看不見，聽也聽不見，也不明白。

14 在他們身上，正應了以賽亞的預言，說：『你們聽是要聽見，而［and］不明白；看是要看見，而［and］不曉得。

15 因為這百姓油蒙了心，耳朵發沉，眼睛閉著；恐怕甚麼時候［at any time］，他們［they］眼睛看見，耳朵聽見，心裏明白，歸正［converted］過來，我就醫治他們。』」

16 「但你們的眼睛是有福的，因為它們看見［they see］；你們的耳朵也是有福的，因為它們聽見［they hear］。

17 我實在告訴你們：『從前有許多先知和義人要看那些［those］你們所看的，卻沒有看見；要聽那些［those］你們所聽的，卻沒有聽見。』」

18 「所以，你們當聽這撒種的比喻。

19 凡聽見天國道理不明白的，那惡者就來，把所撒在他心裏的奪了去。這就是撒在路旁的了。

20 但［But］撒在石頭地上的，就是人聽了道，當下歡喜領受；

21 只因心裏沒有根，不過是暫時的。及至為道遭了患難，或是受了逼迫，立刻就厭棄［offended］了。

22 又有［also］撒在荊棘裏的，就是人聽了道；後來有今世［this world］的思慮、錢財的迷惑把道擠住了，不能結果［becometh unfruitful］。

23 唯有［But］撒在好地上的，就是人聽道明白了；後來也［also］結果［fruit］，有一百倍的，有六十倍的，有三十倍的。」

24 耶穌又出個比喻［Another parable put he forth］對他們說：「天國好像人撒好種在自己［his］田裏；

25 及至人睡覺的時候，他［his］仇敵來將稗子撒在麥子裏就走了。

26 但到了［But when］長苗吐穗的時候，稗子也顯出來。

27 於是［So］田主的僕人來告訴他說：『主啊，你不是撒好種在田裏嗎？從哪裏來的稗子呢？』

28 主人對他們［unto them］說：『這是仇敵所作的［done］。』僕人對他［unto him］說：『你要我們去把它們聚起來［gather them up］嗎？』

29 主人卻［But］說：『不必；恐怕你們聚［ye gather］稗子之間［while］，連麥子也拔出來。

30 容這兩樣一齊長，等著收割；當收割的時候，我要對收割的人說：你們［ye］先將稗子聚［gather］成堆［together］，捆成捆，留著燒；唯有麥子要收在我的［my］倉裏。』」

31 他又出比喻［Another parable put he forth］對他們說：「天國好像一粒芥菜種，有人拿去種在自己［his］田裏；

32 這原是百種裏最小的；等到長起來，卻比各樣的菜都大，且成了樹，甚至［so that］空中［air］的飛鳥來宿在它的枝子間［in the branches］。」

33 他又對他們講個比喻說：「天國好像麵酵，有婦人拿來，藏在三斗麵裏，直等全團都發起來。」

34 這都是耶穌用比喻對眾人說的話；若不用比喻，就不對他們說甚麼。

35 這是要應驗先知的話，說：我要開口用比喻；我要［I will］把創世以來所隱藏［kept secret］的事顯明［utter］出來。

36 當下，耶穌打發眾人［sent the multitude away］，進了房子；他的門徒到他那裏［came unto him］，說：「請把田間稗子的比喻講給我們聽。」

37 他回答他們［them］說：「那撒好種的就是人子；

38 田地就是世界；好種就是天國的兒女［children of］；但［but］稗子就是那惡者的兒女［children of］；

39 撒稗子的仇敵就是魔鬼；收割的時候就是世界的末了；收割的人就是天使。

40 稗子怎樣終被聚起來燒在火裏［As therefore the tares are gathered and burned in the fire］；這［this］世界的末了也要如此。

41 人子要差遣他的天使［his angels］，把一切叫人犯罪［offend］的和作惡的，從他國裏挑出來；

42 把他們［them］丟在火爐裏；在那裏必要哀哭切齒了。

43 那時，義人在他們父的國裏，要發出光來，像太陽一樣。有耳可聽的，就應當聽。

44 「天國又［Again］好像財寶［treasure］藏在一塊［a］地裏；既［when］遇見了，人［man］就把它藏起來，為其中所歡喜的［for joy thereof］，去變賣一切所有的，買那［that］塊地。

45 天國又好像買賣人尋找好珍珠［pearls］；

46 既［when］遇見一顆重價的珍珠［pearl］，就去變賣他一切所有的，買了這顆珍珠［pearl］。

47 天國又好像網撒在海裏，收聚［gathered］各樣水族；

48 網既滿了，人就拉上岸來，坐下，揀好的收在器具裏，唯獨［but］將不好的丟棄了。

49 世界的末了也要這樣；天使要出來，從義人中把惡人分別出來，

50 丟在火爐裏；在那裏必要哀哭切齒了。」

51 耶穌對他們［unto them］說：「這一切的話，你們都明白了麼？」他們說：「主［Lord］，我們明白了。」

52 於是［Then］他對他們［unto them］說：「凡文士受教作天國的門徒，就像一個家主從他庫裏拿出新舊的東西來。」

53 耶穌說完了這些比喻，就離開那裏。

54 耶穌［he］來到自己的家鄉，就［when］在會堂裏教訓人，甚至他們都希奇，說：「這人從哪裏有這等智慧和異能呢？

55 這不是木匠的兒子麼？他母親不是叫馬利亞麼？他弟兄們不是叫雅各、約西［Joses］、西門、猶大麼？

56 他妹妹們不是都在我們這裏嗎？這人從哪裏有這一切的事呢？」

57 他們就厭棄他［offended in him］。耶穌卻［But］對他們說：「大凡先知，除了本地本家之外，沒有不被人尊敬的。」

58 耶穌因為他們不信，就在那裏不多行異能了。

Вiд Матвiя

Розділ 13

1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

2 І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.

3 І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи: Притча про сіяча́ „Ось вийшов сія́ч, щоб посіяти.

4 І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.

5 Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;

6 а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.

7 А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.

8 Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.

9 Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“

10 І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“

11 А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.

12 Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.

13 Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.

15 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“

16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.

17 Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.

18 Послухайте ж притчу про сіяча́.

19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

20 А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.

22 А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду.

23 А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.

24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.

27 І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“

28 А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“

29 Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.

30 Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.

31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

32 Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.

33 Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.

34 Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,

35 щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“

36 Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.

37 А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,

38 а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;

39 а ворог, що всіяв його — це диявол, жнива́ — кінець віку, а женці — анголи́.

40 І як збирають кукі́ль, і як па́лять в огні, так буде й напри́кінці віку цього́.

41 Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,

42 і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!

43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!

44 Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,

46 а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.

47 Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.

48 Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.

49 Так буде й напри́кінці віку: анголи́ повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

50 і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!

51 Чи ви зрозуміли це все?“ — „Так!“ відказали Йому.

52 І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.

53 І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.

54 І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?

55 Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?

56 І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“

57 І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“

58 І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.

馬太福音第13章	Вiд Матвiя Розділ 13
1 當那一天，耶穌從房子裏出來，坐在海邊。	1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
2 有極多的人［great multitudes］到他那裏聚集，他只得上船而坐［and sat］；眾人都站在岸上。	2 І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.
3 他用比喻對他們講許多的事［things］，說：「看哪［Behold］，有一個撒種的出去撒種；	3 І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи: Притча про сіяча́ „Ось вийшов сія́ч, щоб посіяти.
4 撒的時候，有落在路旁的，飛鳥來吃盡了。	4 І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
5 有落在土淺石頭地上的。土既不深，發苗最快。	5 Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
6 日頭一［when］出來，苗被曬焦［they were scorched］；又因［and because］沒有根，就枯乾了。	6 а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
7 有落在荊棘裏的；荊棘發［sprung］起來，把它們［them］擠住了。	7 А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
8 但［But］有落在好土裏的，就結果［fruit］，有一百倍的，有六十倍的，有三十倍的。	8 Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
9 有耳可聽的，就應當聽。」	9 Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
10 門徒進前來，對［said］耶穌說：「對眾人講話，你［thou］為甚麼用比喻呢？」	10 І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
11 耶穌回答他們［them］說：「因為天國的奧秘只叫你們知道，卻［but］不叫他們知道。	11 А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
12 因為［For］凡有的，還要加給他，叫他有餘；唯獨［but］凡沒有的，連他所有的，也要奪去。	12 Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
13 所以我用比喻對他們講，是因他們看也看不見，聽也聽不見，也不明白。	13 Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
14 在他們身上，正應了以賽亞的預言，說：『你們聽是要聽見，而［and］不明白；看是要看見，而［and］不曉得。	14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
15 因為這百姓油蒙了心，耳朵發沉，眼睛閉著；恐怕甚麼時候［at any time］，他們［they］眼睛看見，耳朵聽見，心裏明白，歸正［converted］過來，我就醫治他們。』」	15 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
16 「但你們的眼睛是有福的，因為它們看見［they see］；你們的耳朵也是有福的，因為它們聽見［they hear］。	16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.
17 我實在告訴你們：『從前有許多先知和義人要看那些［those］你們所看的，卻沒有看見；要聽那些［those］你們所聽的，卻沒有聽見。』」	17 Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.
18 「所以，你們當聽這撒種的比喻。	18 Послухайте ж притчу про сіяча́.
19 凡聽見天國道理不明白的，那惡者就來，把所撒在他心裏的奪了去。這就是撒在路旁的了。	19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
20 但［But］撒在石頭地上的，就是人聽了道，當下歡喜領受；	20 А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
21 只因心裏沒有根，不過是暫時的。及至為道遭了患難，或是受了逼迫，立刻就厭棄［offended］了。	21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.
22 又有［also］撒在荊棘裏的，就是人聽了道；後來有今世［this world］的思慮、錢財的迷惑把道擠住了，不能結果［becometh unfruitful］。	22 А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду.
23 唯有［But］撒在好地上的，就是人聽道明白了；後來也［also］結果［fruit］，有一百倍的，有六十倍的，有三十倍的。」	23 А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.
24 耶穌又出個比喻［Another parable put he forth］對他們說：「天國好像人撒好種在自己［his］田裏；	24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
25 及至人睡覺的時候，他［his］仇敵來將稗子撒在麥子裏就走了。	25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
26 但到了［But when］長苗吐穗的時候，稗子也顯出來。	26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
27 於是［So］田主的僕人來告訴他說：『主啊，你不是撒好種在田裏嗎？從哪裏來的稗子呢？』	27 І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“
28 主人對他們［unto them］說：『這是仇敵所作的［done］。』僕人對他［unto him］說：『你要我們去把它們聚起來［gather them up］嗎？』	28 А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“
29 主人卻［But］說：『不必；恐怕你們聚［ye gather］稗子之間［while］，連麥子也拔出來。	29 Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.
30 容這兩樣一齊長，等著收割；當收割的時候，我要對收割的人說：你們［ye］先將稗子聚［gather］成堆［together］，捆成捆，留著燒；唯有麥子要收在我的［my］倉裏。』」	30 Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.
31 他又出比喻［Another parable put he forth］對他們說：「天國好像一粒芥菜種，有人拿去種在自己［his］田裏；	31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
32 這原是百種裏最小的；等到長起來，卻比各樣的菜都大，且成了樹，甚至［so that］空中［air］的飛鳥來宿在它的枝子間［in the branches］。」	32 Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.
33 他又對他們講個比喻說：「天國好像麵酵，有婦人拿來，藏在三斗麵裏，直等全團都發起來。」	33 Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.
34 這都是耶穌用比喻對眾人說的話；若不用比喻，就不對他們說甚麼。	34 Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,
35 這是要應驗先知的話，說：我要開口用比喻；我要［I will］把創世以來所隱藏［kept secret］的事顯明［utter］出來。	35 щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“
36 當下，耶穌打發眾人［sent the multitude away］，進了房子；他的門徒到他那裏［came unto him］，說：「請把田間稗子的比喻講給我們聽。」	36 Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.
37 他回答他們［them］說：「那撒好種的就是人子；	37 А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,
38 田地就是世界；好種就是天國的兒女［children of］；但［but］稗子就是那惡者的兒女［children of］；	38 а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;
39 撒稗子的仇敵就是魔鬼；收割的時候就是世界的末了；收割的人就是天使。	39 а ворог, що всіяв його — це диявол, жнива́ — кінець віку, а женці — анголи́.
40 稗子怎樣終被聚起來燒在火裏［As therefore the tares are gathered and burned in the fire］；這［this］世界的末了也要如此。	40 І як збирають кукі́ль, і як па́лять в огні, так буде й напри́кінці віку цього́.
41 人子要差遣他的天使［his angels］，把一切叫人犯罪［offend］的和作惡的，從他國裏挑出來；	41 Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,
42 把他們［them］丟在火爐裏；在那裏必要哀哭切齒了。	42 і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
43 那時，義人在他們父的國裏，要發出光來，像太陽一樣。有耳可聽的，就應當聽。	43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!
44 「天國又［Again］好像財寶［treasure］藏在一塊［a］地裏；既［when］遇見了，人［man］就把它藏起來，為其中所歡喜的［for joy thereof］，去變賣一切所有的，買那［that］塊地。	44 Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
45 天國又好像買賣人尋找好珍珠［pearls］；	45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,
46 既［when］遇見一顆重價的珍珠［pearl］，就去變賣他一切所有的，買了這顆珍珠［pearl］。	46 а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.
47 天國又好像網撒在海裏，收聚［gathered］各樣水族；	47 Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
48 網既滿了，人就拉上岸來，坐下，揀好的收在器具裏，唯獨［but］將不好的丟棄了。	48 Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.
49 世界的末了也要這樣；天使要出來，從義人中把惡人分別出來，	49 Так буде й напри́кінці віку: анголи́ повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,
50 丟在火爐裏；在那裏必要哀哭切齒了。」	50 і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
51 耶穌對他們［unto them］說：「這一切的話，你們都明白了麼？」他們說：「主［Lord］，我們明白了。」	51 Чи ви зрозуміли це все?“ — „Так!“ відказали Йому.
52 於是［Then］他對他們［unto them］說：「凡文士受教作天國的門徒，就像一個家主從他庫裏拿出新舊的東西來。」	52 І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.
53 耶穌說完了這些比喻，就離開那裏。	53 І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.
54 耶穌［he］來到自己的家鄉，就［when］在會堂裏教訓人，甚至他們都希奇，說：「這人從哪裏有這等智慧和異能呢？	54 І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?
55 這不是木匠的兒子麼？他母親不是叫馬利亞麼？他弟兄們不是叫雅各、約西［Joses］、西門、猶大麼？	55 Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?
56 他妹妹們不是都在我們這裏嗎？這人從哪裏有這一切的事呢？」	56 І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“
57 他們就厭棄他［offended in him］。耶穌卻［But］對他們說：「大凡先知，除了本地本家之外，沒有不被人尊敬的。」	57 І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“
58 耶穌因為他們不信，就在那裏不多行異能了。	58 І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.

舊約

新約

馬太福音

第13章

Вiд Матвiя

Розділ 13

馬太福音

第13章

Вiд Матвiя

Розділ 13