馬太福音

第12章

1 那時,耶穌在安息日從麥地經過;他的門徒餓了,就掐起麥穗來吃。

2 [But]法利賽人看見,就對耶穌說:「看哪,你的門徒作安息日不可作的事了。」

3 耶穌[But]對他們說:「經上記著大衛和跟從他的人飢餓之時所作的事,你們豈沒有念過[Have ye not read]

4 他怎麼進了神的殿,吃了不是他和跟從他的人可以吃得,唯獨祭司才可以吃的陳設餅呢[shewbread, which was not lawful for him to eat, neither for them which were with him, but only for the priests]

5 還是[Or]律法上所記的,當安息日,祭司在殿裏犯了安息日還是沒有可指摘的[blameless],你們沒有念過麼?

6 但我告訴你們:『在這[place]一人[is one]比殿更大。』

7 『我喜愛憐恤,不喜愛祭祀。』你們若明白這話的意思,就不將無罪的當作有罪的了。

8 因為人子[even]是安息日的主。」

9 那時[when],耶穌離開那地方,進了一個會堂;

10 恰巧[behold]那裏有一個人枯乾了一隻手。有人問耶穌說:「安息日治病可以不可以?」意思是要控告他。

11 耶穌對他們[unto them]說:「你們中間誰有一隻羊,當安息日掉在坑裏,不把牠抓住,拉上來呢?

12 人比羊何等貴重呢?所以,在安息日作善事是可以的。」

13 於是[he]對那人說:「伸出手來。」他把手一伸;手就復了原,[like as]那隻手一樣。

14 法利賽人[Then]出去,商議怎樣可以除滅耶穌。

15 [But]耶穌知道了,就離開那裏。有極多的人[great multitudes]跟著他,耶穌把他們[them]都治好了;

16 又囑咐他們,不要給他傳名。

17 這是要應驗先知以賽亞的話,說:

18 看哪,我的僕人、我所揀選[whom][my]所親愛、心裏所喜悅的。我要將我的靈賜給他,他必將公理[shew]給外邦。

19 他不爭競,不喧嚷;街上也沒有人聽見他的聲音。

20 壓傷的蘆葦,他不折斷;將殘的燈火,他不吹滅;等他施行公理,叫公理得勝。

21 外邦人都要信靠[trust]他的名。

22 當下,有人將一個被鬼魔[devil]附著、又瞎又啞的人帶到耶穌那裏;耶穌就醫治他,甚至那又瞎又啞的人[blind and dumb]又能說話,又能看見。

23 百姓[people]都驚奇,說:「這不是大衛的子孫嗎?」

24 但法利賽人聽見,就說:「這個人趕出鬼魔[cast out devils],無非是靠著鬼魔之王[prince of the devils]別西卜阿。」

25 耶穌知道他們的意念,就對他們說:「凡一國自相紛爭,就成為荒場;一城一家自相紛爭,必站立不住。

26 若撒但趕逐撒但,就是自相紛爭;如此[then]他的國怎能站得住呢?

27 我若靠著別西卜趕出鬼魔[cast out devils],你們的兒女趕出牠們[children cast them out]又靠著誰呢?這樣,他們就要斷定你們的是非。

28 然而[But],我若靠著神的[Spirit]趕出鬼魔[cast out devils],這就是神的國臨到你們了。

29 人怎能進壯士家裏,搶奪他的家具呢?除非先捆住那壯士,才可以搶奪他的家財。

30 不與我相合的,就是敵我的;不同我收聚的,就是分散的。」

31 所以我告訴你們:『人一切的罪和褻瀆的話都可得饒恕[forgiven];唯獨[men]褻瀆[Holy]靈,總不得饒恕[forgiven]

32 凡說話干犯人子的,還可得饒恕[forgiven];唯獨說話干犯聖靈的,今世來世總不得饒恕[forgiven]。」

33 使[make]樹好,它的[his]果子也好;使[make]樹壞,它的[his]果子也壞。因為看果子就可以知道樹。

34 毒蛇的族類哪[O generation],你們既是惡人,怎能說出好話來呢?因為心裏所充滿的,口裏就說出來。

35 善人從他心裏[of the heart]所存的善,就發出善來;惡人從他心裏所存的惡,就發出惡來。

36[But]告訴你們:『凡人所說的閒話,當審判的日子,必要句句供出來。』

37 因為要憑你的話定你為義,也要憑你的話定你有罪。」

38 當時,有幾個文士和法利賽人回答[answered]說:「夫子,我們願意你顯個神蹟給我們看。」

39 耶穌[But]回答他們[them]說:「一個邪惡淫亂的世代求看神蹟;除了先知約拿的神蹟以外,再沒有神蹟給他們看。

40 約拿三日三夜在鯨魚肚腹中;人子也要這樣三日三夜在地心裏[heart of the earth]

41 當審判的時候,尼尼微人要起來定這世代的罪。因為尼尼微人聽了約拿所傳的就悔改了;看哪,在這裏有一人比約拿更大。

42 當審判的時候,南方的女王要起來定這世代的罪,因為她從地極而來,要聽所羅門的智慧話;看哪,在這裏有一人比所羅門更大。」

43 污靈[spirit]離了人身,就在乾旱[dry]之地行來行去[walketh through],尋求安歇之處,卻尋不著。

44 於是[he]說:『我要回到我所出來的屋裏去』;[he]到了,就看見裏面空閒,打掃乾淨,修飾好了。

45 污靈[he]便去,另帶了七個比自己更惡的[spirits]來,都進去住在那裏;那人末後的景況比先前更不好了。這邪惡的世代也要如此。」

46 耶穌還對百姓[people]說話的時候,不料他母親和他弟兄站在外邊,想要[desiring to]與他說話。

47 [Then]有人告訴他說:「看哪,你母親和你弟兄站在外邊,想要[desiring to]與你說話。」

48 他卻回答那告訴他的人[him that told him]說:「誰是我的母親?誰是我的弟兄?」

49 [he]就伸手指著他的[his]門徒,說:「看哪,我的母親。我的弟兄。

50 凡遵行我在天上的父[my Father which is in heaven]旨意的人,就是我的兄弟[brother]、姊妹和母親了。」

Вiд Матвiя

Розділ 12

1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!

9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.

10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“

11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!

13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.

14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.

16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,

17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!

22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.

23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“

24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.

25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.

26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?

27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.

28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.

29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.

30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.

31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!

32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!

33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!

34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.

35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.

36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.

38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.

39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.

40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.

41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!

42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.

44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.

45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“

46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.

48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“

49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!

50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

馬太福音

第12章

Вiд Матвiя

Розділ 12

1 那時,耶穌在安息日從麥地經過;他的門徒餓了,就掐起麥穗來吃。

1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

2 [But]法利賽人看見,就對耶穌說:「看哪,你的門徒作安息日不可作的事了。」

2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

3 耶穌[But]對他們說:「經上記著大衛和跟從他的人飢餓之時所作的事,你們豈沒有念過[Have ye not read]

3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

4 他怎麼進了神的殿,吃了不是他和跟從他的人可以吃得,唯獨祭司才可以吃的陳設餅呢[shewbread, which was not lawful for him to eat, neither for them which were with him, but only for the priests]

4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

5 還是[Or]律法上所記的,當安息日,祭司在殿裏犯了安息日還是沒有可指摘的[blameless],你們沒有念過麼?

5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

6 但我告訴你們:『在這[place]一人[is one]比殿更大。』

6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

7 『我喜愛憐恤,不喜愛祭祀。』你們若明白這話的意思,就不將無罪的當作有罪的了。

7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

8 因為人子[even]是安息日的主。」

8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!

9 那時[when],耶穌離開那地方,進了一個會堂;

9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.

10 恰巧[behold]那裏有一個人枯乾了一隻手。有人問耶穌說:「安息日治病可以不可以?」意思是要控告他。

10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“

11 耶穌對他們[unto them]說:「你們中間誰有一隻羊,當安息日掉在坑裏,不把牠抓住,拉上來呢?

11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

12 人比羊何等貴重呢?所以,在安息日作善事是可以的。」

12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!

13 於是[he]對那人說:「伸出手來。」他把手一伸;手就復了原,[like as]那隻手一樣。

13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.

14 法利賽人[Then]出去,商議怎樣可以除滅耶穌。

14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

15 [But]耶穌知道了,就離開那裏。有極多的人[great multitudes]跟著他,耶穌把他們[them]都治好了;

15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.

16 又囑咐他們,不要給他傳名。

16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,

17 這是要應驗先知以賽亞的話,說:

17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

18 看哪,我的僕人、我所揀選[whom][my]所親愛、心裏所喜悅的。我要將我的靈賜給他,他必將公理[shew]給外邦。

18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

19 他不爭競,不喧嚷;街上也沒有人聽見他的聲音。

19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

20 壓傷的蘆葦,他不折斷;將殘的燈火,他不吹滅;等他施行公理,叫公理得勝。

20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

21 外邦人都要信靠[trust]他的名。

21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!

22 當下,有人將一個被鬼魔[devil]附著、又瞎又啞的人帶到耶穌那裏;耶穌就醫治他,甚至那又瞎又啞的人[blind and dumb]又能說話,又能看見。

22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.

23 百姓[people]都驚奇,說:「這不是大衛的子孫嗎?」

23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“

24 但法利賽人聽見,就說:「這個人趕出鬼魔[cast out devils],無非是靠著鬼魔之王[prince of the devils]別西卜阿。」

24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.

25 耶穌知道他們的意念,就對他們說:「凡一國自相紛爭,就成為荒場;一城一家自相紛爭,必站立不住。

25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.

26 若撒但趕逐撒但,就是自相紛爭;如此[then]他的國怎能站得住呢?

26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?

27 我若靠著別西卜趕出鬼魔[cast out devils],你們的兒女趕出牠們[children cast them out]又靠著誰呢?這樣,他們就要斷定你們的是非。

27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.

28 然而[But],我若靠著神的[Spirit]趕出鬼魔[cast out devils],這就是神的國臨到你們了。

28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.

29 人怎能進壯士家裏,搶奪他的家具呢?除非先捆住那壯士,才可以搶奪他的家財。

29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.

30 不與我相合的,就是敵我的;不同我收聚的,就是分散的。」

30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.

31 所以我告訴你們:『人一切的罪和褻瀆的話都可得饒恕[forgiven];唯獨[men]褻瀆[Holy]靈,總不得饒恕[forgiven]

31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!

32 凡說話干犯人子的,還可得饒恕[forgiven];唯獨說話干犯聖靈的,今世來世總不得饒恕[forgiven]。」

32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!

33 使[make]樹好,它的[his]果子也好;使[make]樹壞,它的[his]果子也壞。因為看果子就可以知道樹。

33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!

34 毒蛇的族類哪[O generation],你們既是惡人,怎能說出好話來呢?因為心裏所充滿的,口裏就說出來。

34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.

35 善人從他心裏[of the heart]所存的善,就發出善來;惡人從他心裏所存的惡,就發出惡來。

35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.

36[But]告訴你們:『凡人所說的閒話,當審判的日子,必要句句供出來。』

36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

37 因為要憑你的話定你為義,也要憑你的話定你有罪。」

37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.

38 當時,有幾個文士和法利賽人回答[answered]說:「夫子,我們願意你顯個神蹟給我們看。」

38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.

39 耶穌[But]回答他們[them]說:「一個邪惡淫亂的世代求看神蹟;除了先知約拿的神蹟以外,再沒有神蹟給他們看。

39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.

40 約拿三日三夜在鯨魚肚腹中;人子也要這樣三日三夜在地心裏[heart of the earth]

40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.

41 當審判的時候,尼尼微人要起來定這世代的罪。因為尼尼微人聽了約拿所傳的就悔改了;看哪,在這裏有一人比約拿更大。

41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!

42 當審判的時候,南方的女王要起來定這世代的罪,因為她從地極而來,要聽所羅門的智慧話;看哪,在這裏有一人比所羅門更大。」

42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

43 污靈[spirit]離了人身,就在乾旱[dry]之地行來行去[walketh through],尋求安歇之處,卻尋不著。

43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.

44 於是[he]說:『我要回到我所出來的屋裏去』;[he]到了,就看見裏面空閒,打掃乾淨,修飾好了。

44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.

45 污靈[he]便去,另帶了七個比自己更惡的[spirits]來,都進去住在那裏;那人末後的景況比先前更不好了。這邪惡的世代也要如此。」

45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“

46 耶穌還對百姓[people]說話的時候,不料他母親和他弟兄站在外邊,想要[desiring to]與他說話。

46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

47 [Then]有人告訴他說:「看哪,你母親和你弟兄站在外邊,想要[desiring to]與你說話。」

47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.

48 他卻回答那告訴他的人[him that told him]說:「誰是我的母親?誰是我的弟兄?」

48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“

49 [he]就伸手指著他的[his]門徒,說:「看哪,我的母親。我的弟兄。

49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!

50 凡遵行我在天上的父[my Father which is in heaven]旨意的人,就是我的兄弟[brother]、姊妹和母親了。」

50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“