約伯記

第31章

1 我與眼睛立約,怎能戀戀瞻望處女呢?

2 從至上的神那裏[is there]所得之分是甚麼呢[what]?全能者從高處的[from on high]所得之業是甚麼呢?

3 豈不是毀滅[destruction]臨到惡人[wicked],災害臨到作孽的呢?

4 [he]豈不是察看我的道路,數點我一切[all]腳步呢?

5 我若與虛妄[vanity]同行,腳若追隨詭詐;

6 我若被公道的天平稱度,使神可以知道我的純正;

7 我的腳步若偏離正路,我的心若隨著我的眼目,若有玷污粘在我手上;

8 就願我所種的有別人吃,我田所產的被拔出來。

9 我的[heart]若受婦人[woman]迷惑,[or]在鄰居的門外蹲伏;

10 就願我的妻子給別人推磨,別人伏在她身上[bow down upon her]

11 因為這是大罪,是審判官當罰的罪孽。

12 這本是火焚燒,直到毀滅,必拔除我所有的家產。

13 我的僕婢與我爭辯的時候,我若藐視不聽他們的情節;

14 神興起,我怎樣行呢?他察問,我怎樣回答呢?

15 造我在腹中的,不也是造他嗎?將他與我摶在腹中的豈不是一個嗎?

16 我若不容貧寒人得其所願,或叫寡婦眼中失望,

17 或獨自吃我一點食物,無父的[fatherless]沒有與我同吃;

18 (從幼年時孤兒與我同長,好像父子一樣,我從出母腹就引領她[guided her];)

19 我若見人因無衣死亡,或見窮乏人身無遮蓋;

20 我若不使他因我羊的毛得暖,為我祝福;

21 我若在城門口見有幫助我的,舉手攻擊無父的[fatherless]

22 [Then]願我的肩頭從缺盆骨脫落,我的膀臂從羊矢骨折斷。

23 因神施的毀滅[destruction]使我恐懼;因他於高位[highness],我不能承受[endure]

24 我若以黃金為盼望[hope],對精金說:你是我的倚靠;

25 我若因財物豐裕,因我手多得資財而歡喜;

26 我若見太陽發光,明月行在空中,

27 心就暗暗被引誘,口便親手;

28 這也是審判官當罰的罪孽,又是我背棄在上的神。

29 我若見恨我的遭報就歡喜,見他遭災便高興;

30 我沒有容口犯罪,咒詛他的生命;

31 若我帳棚的人未嘗說:唯願我們從主人得食物啊[Oh that we had of his flesh]我們不得飽足[we cannot be satisfied]

32 從來我沒有容客旅在街上住宿,卻開門迎接行路的人。

33 我若像亞當[Adam]遮掩我的過犯,將罪孽藏在懷中;

34 我何曾[Did I]懼怕大眾?宗族藐視,何曾[or did the contempt of families]使我驚恐,使我[that I]閉口無言,杜門不出?

35 唯願有一個肯聽我。看哪,我願全能者回答我[my desire is, that the Almighty would answer me]又願我的仇敵好寫成書[and that mine adversary had written a book]

36 願那敵我者所寫的狀詞在我這裏。我必帶在肩上,又綁在頭上為冠冕。

37 我必向他述說我腳步的數目,必如君王進到他面前。

38 我的地若向我喊冤[If my land cry against me]或是犁溝向我吐苦[or that the furrows likewise thereof complain]

39 我若吃地的出產不給價值,或叫原主喪命;

40 願這地長[thistles]代替麥子,長惡草代替大麥。約伯的話說完了。

Йов

Розділ 31

1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?

25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.

約伯記

第31章

Йов

Розділ 31

1 我與眼睛立約,怎能戀戀瞻望處女呢?

1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

2 從至上的神那裏[is there]所得之分是甚麼呢[what]?全能者從高處的[from on high]所得之業是甚麼呢?

2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

3 豈不是毀滅[destruction]臨到惡人[wicked],災害臨到作孽的呢?

3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

4 [he]豈不是察看我的道路,數點我一切[all]腳步呢?

4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

5 我若與虛妄[vanity]同行,腳若追隨詭詐;

5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

6 我若被公道的天平稱度,使神可以知道我的純正;

6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

7 我的腳步若偏離正路,我的心若隨著我的眼目,若有玷污粘在我手上;

7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

8 就願我所種的有別人吃,我田所產的被拔出來。

8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

9 我的[heart]若受婦人[woman]迷惑,[or]在鄰居的門外蹲伏;

9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

10 就願我的妻子給別人推磨,別人伏在她身上[bow down upon her]

10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

11 因為這是大罪,是審判官當罰的罪孽。

11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

12 這本是火焚燒,直到毀滅,必拔除我所有的家產。

12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

13 我的僕婢與我爭辯的時候,我若藐視不聽他們的情節;

13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

14 神興起,我怎樣行呢?他察問,我怎樣回答呢?

14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

15 造我在腹中的,不也是造他嗎?將他與我摶在腹中的豈不是一個嗎?

15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

16 我若不容貧寒人得其所願,或叫寡婦眼中失望,

16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

17 或獨自吃我一點食物,無父的[fatherless]沒有與我同吃;

17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

18 (從幼年時孤兒與我同長,好像父子一樣,我從出母腹就引領她[guided her];)

18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

19 我若見人因無衣死亡,或見窮乏人身無遮蓋;

19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

20 我若不使他因我羊的毛得暖,為我祝福;

20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

21 我若在城門口見有幫助我的,舉手攻擊無父的[fatherless]

21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

22 [Then]願我的肩頭從缺盆骨脫落,我的膀臂從羊矢骨折斷。

22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

23 因神施的毀滅[destruction]使我恐懼;因他於高位[highness],我不能承受[endure]

23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

24 我若以黃金為盼望[hope],對精金說:你是我的倚靠;

24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?

25 我若因財物豐裕,因我手多得資財而歡喜;

25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 我若見太陽發光,明月行在空中,

26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

27 心就暗暗被引誘,口便親手;

27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

28 這也是審判官當罰的罪孽,又是我背棄在上的神。

28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 我若見恨我的遭報就歡喜,見他遭災便高興;

29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

30 我沒有容口犯罪,咒詛他的生命;

30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

31 若我帳棚的人未嘗說:唯願我們從主人得食物啊[Oh that we had of his flesh]我們不得飽足[we cannot be satisfied]

31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

32 從來我沒有容客旅在街上住宿,卻開門迎接行路的人。

32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

33 我若像亞當[Adam]遮掩我的過犯,將罪孽藏在懷中;

33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

34 我何曾[Did I]懼怕大眾?宗族藐視,何曾[or did the contempt of families]使我驚恐,使我[that I]閉口無言,杜門不出?

34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

35 唯願有一個肯聽我。看哪,我願全能者回答我[my desire is, that the Almighty would answer me]又願我的仇敵好寫成書[and that mine adversary had written a book]

35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

36 願那敵我者所寫的狀詞在我這裏。我必帶在肩上,又綁在頭上為冠冕。

36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

37 我必向他述說我腳步的數目,必如君王進到他面前。

37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

38 我的地若向我喊冤[If my land cry against me]或是犁溝向我吐苦[or that the furrows likewise thereof complain]

38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

39 我若吃地的出產不給價值,或叫原主喪命;

39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

40 願這地長[thistles]代替麥子,長惡草代替大麥。約伯的話說完了。

40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.