約伯記第31章 |
1 |
2 從至上的神那裏 |
3 豈不是毀滅 |
4 他 |
5 |
6 我若被公道的天平稱度,使神可以知道我的純正; |
7 我的腳步若偏離正路,我的心若隨著我的眼目,若有玷污粘在我手上; |
8 就願我所種的有別人吃,我田所產的被拔出來。 |
9 |
10 就願我的妻子給別人推磨,別人伏在她身上 |
11 因為這是大罪,是審判官當罰的罪孽。 |
12 這本是火焚燒,直到毀滅,必拔除我所有的家產。 |
13 |
14 神興起,我怎樣行呢?他察問,我怎樣回答呢? |
15 造我在腹中的,不也是造他嗎?將他與我摶在腹中的豈不是一個嗎? |
16 |
17 或獨自吃我一點食物,無父的 |
18 (從幼年時孤兒與我同長,好像父子一樣,我從出母腹就引領她 |
19 我若見人因無衣死亡,或見窮乏人身無遮蓋; |
20 我若不使他因我羊的毛得暖,為我祝福; |
21 我若在城門口見有幫助我的,舉手攻擊無父的 |
22 就 |
23 因神施的毀滅 |
24 |
25 我若因財物豐裕,因我手多得資財而歡喜; |
26 我若見太陽發光,明月行在空中, |
27 心就暗暗被引誘,口便親手; |
28 這也是審判官當罰的罪孽,又是我背棄在上的神。 |
29 |
30 我沒有容口犯罪,咒詛他的生命; |
31 若我帳棚的人未嘗說:唯願我們從主人得食物啊 |
32 從來我沒有容客旅在街上住宿,卻開門迎接行路的人。 |
33 我若像亞當 |
34 我何曾 |
35 唯願有一個肯聽我。看哪,我願全能者回答我 |
36 願那敵我者所寫的狀詞在我這裏。我必帶在肩上,又綁在頭上為冠冕。 |
37 我必向他述說我腳步的數目,必如君王進到他面前。 |
38 |
39 我若吃地的出產不給價值,或叫原主喪命; |
40 願這地長薊 |
ЙовРозділ 31 |
1 |
2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот? |
3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям? |
4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки? |
5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, — |
6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає! |
7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, — |
8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням! |
9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша, |
10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші! |
11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна, |
12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій! |
13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною, |
14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м? |
15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі? |
16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував? |
17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́? |
18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його! |
19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, — |
20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся? |
21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, — |
22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана! |
23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти. |
24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“? |
25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? |
26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́, |
27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, — |
28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього! |
29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його? |
30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його. |
31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“ |
32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому. |
33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою? |
34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див. |
35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник. |
36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми? |
37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього. |
38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею, |
39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, — |
40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися. |
約伯記第31章 |
ЙовРозділ 31 |
1 |
1 |
2 從至上的神那裏 |
2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот? |
3 豈不是毀滅 |
3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям? |
4 他 |
4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки? |
5 |
5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, — |
6 我若被公道的天平稱度,使神可以知道我的純正; |
6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає! |
7 我的腳步若偏離正路,我的心若隨著我的眼目,若有玷污粘在我手上; |
7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, — |
8 就願我所種的有別人吃,我田所產的被拔出來。 |
8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням! |
9 |
9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша, |
10 就願我的妻子給別人推磨,別人伏在她身上 |
10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші! |
11 因為這是大罪,是審判官當罰的罪孽。 |
11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна, |
12 這本是火焚燒,直到毀滅,必拔除我所有的家產。 |
12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій! |
13 |
13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною, |
14 神興起,我怎樣行呢?他察問,我怎樣回答呢? |
14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м? |
15 造我在腹中的,不也是造他嗎?將他與我摶在腹中的豈不是一個嗎? |
15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі? |
16 |
16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував? |
17 或獨自吃我一點食物,無父的 |
17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́? |
18 (從幼年時孤兒與我同長,好像父子一樣,我從出母腹就引領她 |
18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його! |
19 我若見人因無衣死亡,或見窮乏人身無遮蓋; |
19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, — |
20 我若不使他因我羊的毛得暖,為我祝福; |
20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся? |
21 我若在城門口見有幫助我的,舉手攻擊無父的 |
21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, — |
22 就 |
22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана! |
23 因神施的毀滅 |
23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти. |
24 |
24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“? |
25 我若因財物豐裕,因我手多得資財而歡喜; |
25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? |
26 我若見太陽發光,明月行在空中, |
26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́, |
27 心就暗暗被引誘,口便親手; |
27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, — |
28 這也是審判官當罰的罪孽,又是我背棄在上的神。 |
28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього! |
29 |
29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його? |
30 我沒有容口犯罪,咒詛他的生命; |
30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його. |
31 若我帳棚的人未嘗說:唯願我們從主人得食物啊 |
31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“ |
32 從來我沒有容客旅在街上住宿,卻開門迎接行路的人。 |
32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому. |
33 我若像亞當 |
33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою? |
34 我何曾 |
34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див. |
35 唯願有一個肯聽我。看哪,我願全能者回答我 |
35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник. |
36 願那敵我者所寫的狀詞在我這裏。我必帶在肩上,又綁在頭上為冠冕。 |
36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми? |
37 我必向他述說我腳步的數目,必如君王進到他面前。 |
37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього. |
38 |
38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею, |
39 我若吃地的出產不給價值,或叫原主喪命; |
39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, — |
40 願這地長薊 |
40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися. |