Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第17章

1 耶穌就［Then］對門徒說：「絆倒人的事是免不了的；但那絆倒人的有禍了。

2 就是把磨石縛在這人的頸項上，丟在海裏，還勝過［better］他把這小子裏的一個絆倒了。

3 你們要謹慎。若是你的兄弟［brother］得罪你，就責備［rebuke］他；他若懊悔，就饒恕他。

4 倘若他一天七次得罪你，又一天［in a day］七次回轉，說：『我懊悔了；』你總要饒恕他。」

5 使徒對主說：「求主加增我們的信心。」

6 主說：「你們若有信心像一粒芥菜種，就是對這棵桑樹說：『你要拔起根來，栽在海裏。』它也必聽從你們。

7 然而［But］，你們誰有僕人耕地或是放牛［cattle］，從田裏回來，就快快［by and by］對他說『你去［Go］坐下用餐［to meat］』呢？

8 豈不對他說：『你給我預備晚餐［sup］，束上帶子伺候我，等我吃喝完了；然後［afterward］你才可以吃喝』嗎？

9 那［that］僕人照所吩咐的去做，主人還謝謝他麼？我想不是［I trow not］。

10 你們也是這樣［So likewise ye］，你們作完了一切所吩咐你們［you］的，只當說：『我們是無用的僕人；我們［we］所作的，本是我們應分作的。』」

11 耶穌往耶路撒冷去，經過撒瑪利亞和加利利。

12 他［he］進入一個村子，有十個長大痲瘋的，迎面而來，遠遠的站著；

13 他們［they］高聲說：「耶穌，夫子，可憐我們吧。」

14 耶穌看見他們［them］，就對他們說：「你們去把身體給祭司察看。」他們去的時候就潔淨了。

15 內中有一個見自己已經好了，就回來大聲歸榮耀與神，

16 又臉［face］伏在耶穌腳前，感謝他；這人是撒瑪利亞人。

17 耶穌回答［answering］說：「潔淨了的不是十個人嗎？那九個卻［but］在哪裏呢？

18 除了這外族人，再沒有別人回來歸榮耀與神的［give glory to God］。」

19 耶穌［he］就對那人說：「起來，你［thy］走吧；你的信使你痊癒了［made thee whole］。」

20 法利賽人問耶穌［he］，問神的國幾時來到，耶穌回答他們［them］說：「神的國來到不是眼所能見的；

21 人也不得說：『看哪，在這裏。看哪，在那裏。』因為看哪［behold］，神的國就在你們裏面［is within you］。」

22 他又對門徒說：「日子將到，你們巴不得看見人子的一個日子，卻不得看見。

23 人將要對你們說：『看這裏［See here］；』或是看那裏［there］。你們不要隨從他們［after them］去，也不要跟隨他們。

24 因為閃電怎樣從天這邊一閃，直照到天那邊［as the lightning, that lighteneth out of the one [part] under heaven, shineth unto the other [part] under heaven］；人子在他的日子，也必這樣［so shall also the Son of man be in his day］。

25 只是他必須先受許多苦，又被這世代棄絕。

26 挪亞的日子怎樣，人子的日子也要怎樣。

27 那時候的人又吃又喝，娶妻［wives］嫁配［given in marriage］，到挪亞進方舟的那日，洪水就來，把他們全都滅了。

28 又好像羅得的日子；人又吃又喝，又買又賣，又耕種又蓋造；

29 然而［But］，當［the same day］羅得出所多瑪的那日，就有火與硫磺從天上降下來，把他們全都滅了。

30 人子顯現的日子也要這樣。

31 當那日，人在房上，器具在屋裏，不要下來拿；人在田裏，也不要回家。

32 你們要回想羅得的妻子。

33 凡想要救自己［save his］生命的，必喪掉生命；凡喪掉生命的，必保全［preserve］生命。

34 我告訴你們［tell you］，當那一夜，兩個人在一個床上；要取去一個，撇下一個。

35 兩個女人一同推磨；要取去一個，撇下一個。

36 兩個人在田裏；要取去一個撇下一個。」

37 門徒回答［answered］耶穌［him］說：「主啊，在哪裏有這事呢？」耶穌對他們［unto them］說：「身體［body］在哪裏，鷹必［will］聚在那裏。」

Вiд Луки

Розділ 17

1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!

2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!

3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.

4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“

5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“

6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!

7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?

8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?

9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“

11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.

12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.

13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“

14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.

15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.

16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...

17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?

18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“

19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“

20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,

21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“

22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.

23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!

24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.

25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.

26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:

27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.

28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.

30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!

31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —

32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!

33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.

34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.

35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.

36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“

37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“ А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.

路加福音第17章	Вiд Луки Розділ 17
1 耶穌就［Then］對門徒說：「絆倒人的事是免不了的；但那絆倒人的有禍了。	1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
2 就是把磨石縛在這人的頸項上，丟在海裏，還勝過［better］他把這小子裏的一個絆倒了。	2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
3 你們要謹慎。若是你的兄弟［brother］得罪你，就責備［rebuke］他；他若懊悔，就饒恕他。	3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 倘若他一天七次得罪你，又一天［in a day］七次回轉，說：『我懊悔了；』你總要饒恕他。」	4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
5 使徒對主說：「求主加增我們的信心。」	5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
6 主說：「你們若有信心像一粒芥菜種，就是對這棵桑樹說：『你要拔起根來，栽在海裏。』它也必聽從你們。	6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
7 然而［But］，你們誰有僕人耕地或是放牛［cattle］，從田裏回來，就快快［by and by］對他說『你去［Go］坐下用餐［to meat］』呢？	7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
8 豈不對他說：『你給我預備晚餐［sup］，束上帶子伺候我，等我吃喝完了；然後［afterward］你才可以吃喝』嗎？	8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
9 那［that］僕人照所吩咐的去做，主人還謝謝他麼？我想不是［I trow not］。	9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 你們也是這樣［So likewise ye］，你們作完了一切所吩咐你們［you］的，只當說：『我們是無用的僕人；我們［we］所作的，本是我們應分作的。』」	10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
11 耶穌往耶路撒冷去，經過撒瑪利亞和加利利。	11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
12 他［he］進入一個村子，有十個長大痲瘋的，迎面而來，遠遠的站著；	12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
13 他們［they］高聲說：「耶穌，夫子，可憐我們吧。」	13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
14 耶穌看見他們［them］，就對他們說：「你們去把身體給祭司察看。」他們去的時候就潔淨了。	14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
15 內中有一個見自己已經好了，就回來大聲歸榮耀與神，	15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
16 又臉［face］伏在耶穌腳前，感謝他；這人是撒瑪利亞人。	16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
17 耶穌回答［answering］說：「潔淨了的不是十個人嗎？那九個卻［but］在哪裏呢？	17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
18 除了這外族人，再沒有別人回來歸榮耀與神的［give glory to God］。」	18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
19 耶穌［he］就對那人說：「起來，你［thy］走吧；你的信使你痊癒了［made thee whole］。」	19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
20 法利賽人問耶穌［he］，問神的國幾時來到，耶穌回答他們［them］說：「神的國來到不是眼所能見的；	20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
21 人也不得說：『看哪，在這裏。看哪，在那裏。』因為看哪［behold］，神的國就在你們裏面［is within you］。」	21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
22 他又對門徒說：「日子將到，你們巴不得看見人子的一個日子，卻不得看見。	22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
23 人將要對你們說：『看這裏［See here］；』或是看那裏［there］。你們不要隨從他們［after them］去，也不要跟隨他們。	23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
24 因為閃電怎樣從天這邊一閃，直照到天那邊［as the lightning, that lighteneth out of the one [part] under heaven, shineth unto the other [part] under heaven］；人子在他的日子，也必這樣［so shall also the Son of man be in his day］。	24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
25 只是他必須先受許多苦，又被這世代棄絕。	25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
26 挪亞的日子怎樣，人子的日子也要怎樣。	26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
27 那時候的人又吃又喝，娶妻［wives］嫁配［given in marriage］，到挪亞進方舟的那日，洪水就來，把他們全都滅了。	27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
28 又好像羅得的日子；人又吃又喝，又買又賣，又耕種又蓋造；	28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 然而［But］，當［the same day］羅得出所多瑪的那日，就有火與硫磺從天上降下來，把他們全都滅了。	29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
30 人子顯現的日子也要這樣。	30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
31 當那日，人在房上，器具在屋裏，不要下來拿；人在田裏，也不要回家。	31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
32 你們要回想羅得的妻子。	32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
33 凡想要救自己［save his］生命的，必喪掉生命；凡喪掉生命的，必保全［preserve］生命。	33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
34 我告訴你們［tell you］，當那一夜，兩個人在一個床上；要取去一個，撇下一個。	34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
35 兩個女人一同推磨；要取去一個，撇下一個。	35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
36 兩個人在田裏；要取去一個撇下一個。」	36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 門徒回答［answered］耶穌［him］說：「主啊，在哪裏有這事呢？」耶穌對他們［unto them］說：「身體［body］在哪裏，鷹必［will］聚在那裏。」	37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“ А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.

舊約

新約

路加福音

第17章

Вiд Луки

Розділ 17

路加福音

第17章

Вiд Луки

Розділ 17