Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第26章

1 耶穌說完了這一切的話，就對他的［his］門徒說：

2 「你們知道，過兩天是逾越節，人子將要被賣［betrayed］給人釘在十字架上。」

3 那時，祭司長，文士［scribes］和民間的長老聚集在大祭司稱為該亞法的宮［palace］裏，

4 大家商議要用詭計拿住耶穌，殺他。

5 只是他們［they］說：「當節的日子不可，恐怕民間生亂。」

6 那時［when］，耶穌在伯大尼長大痲瘋的西門家裏，

7 有一個女人拿著一玉盒［box］極貴的香膏來，趁耶穌坐席的時候，澆在他的頭上。

8 但［But］他的［his］門徒看見，就很不喜悅，說：「何用這樣的枉費呢？

9 這香膏可以賣許多錢，賙濟窮人。」

10 耶穌明白這話［understood it］的意思，就對他們［unto them］說：「你們［ye］為甚麼難為這女人呢？她在我身上作的是一件美事。

11 因為常有窮人和你們同在；只是你們不常有我。

12 她將這香膏澆在我身上是為我安葬作的。

13 我實在告訴你們：『普世之間［in the whole world］，無論在甚麼地方傳這福音，也要述說這女人所行的，為她［of her］紀念。』」

14 當下，十二門徒裏有一個稱為加略人猶大的，去見祭司長，

15 對他們［unto them］說：「我把他交給你們，你們願意給我甚麼［what will ye give me］？」他們就約定給他［covenanted with him］三十塊銀子［silver］。

16 從那時候，他就找機會賣他［betray him］。

17 除酵節的第一天，門徒來問耶穌，對他［unto him］說：「你吃逾越節的筵席，要我們在哪裏給你預備？」

18 耶穌說：「你們進城去，到某人那裏，對他說：『夫子說：我的時候快到了；我與我［my］門徒要在你家裏守逾越節。』」

19 門徒遵著耶穌所派定他們的［appointed them］；他們［they］就去，預備了逾越節的筵席。

20 到了晚上，耶穌和十二個門徒坐席。

21 吃完［did eat］的時候，耶穌說：「我實在告訴你們，你們中間有一個人要賣我了。」

22 他們就甚憂愁，便［began］一個一個的對他說［say unto him］：「主，是我嗎？」

23 耶穌回答說：「同我蘸手在盤子裏的，就是他要賣我。

24 人子必要去世，正如經上指著他所寫的；但那［that］賣人子的人有禍了。那人不生在世上倒好。」

25 那時［Then］，賣耶穌的猶大回答［answered］他說：「夫子［Master］，是我嗎？」耶穌對他［unto him］說：「你已說了［Thou hast said］。」

26 他們吃的時候，耶穌拿起餅來，祝福，就擘開，遞給門徒，說：「你們拿著吃；這是我的身體。」

27 他［he］又拿起杯來，感謝了［gave thanks］，就［and］將杯［it］遞給他們，說：「你們都喝這個；

28 因為這是我立新［new］約的血，為多人流出來，使罪得赦。

29 但我告訴你們：『從今以後，我不再喝這葡萄所出的［of］，直到我在我父的國裏同你們喝新的那日子。』」

30 他們唱了詩，就出來往橄欖山去。

31 那時，耶穌對他們說：「今夜，你們都因我而厭棄［offended because of me］。因為經上記著說：『我要擊打牧人，羊就分散了。』

32 但我復活以後，要在你們以先往加利利去。」

33 彼得回答他［answered and said unto him］說：「眾人雖然因你而厭棄［offended because of thee］，我卻永不厭棄［offended］。」

34 耶穌對他［unto him］說：「我實在告訴你：『今夜雞叫以先，你要三次不認我。』」

35 彼得對他［unto him］說：「我就是必須和你同死，也總不能不認你。」眾門徒都是這樣說。

36 耶穌同門徒來到一個地方，名叫客西馬尼，就對門徒［disciples］說：「你們坐在這裏，等我到那邊去禱告。」

37 他［he］於是帶著彼得和西庇太的兩個兒子同去，就憂愁起來，極其難過。

38 他［he］便對他們說：「我心裏甚是憂傷，幾乎要死；你們在這裏等候，和我一同警醒。」

39 他就稍往前走，臉［face］伏在地，禱告說：「我父啊，倘若可行，求你叫這杯離開我；然而，不要照我的意思，只要照你的意思。」

40 他［he］來到門徒那裏，見他們睡著了，就對彼得說：「怎麼樣？你們不能同我警醒一時［one hour］嗎？

41 總要警醒禱告，免得入了迷惑；你們心靈固然願意，肉體卻軟弱了。」

42 他［he］第二次又去禱告說：「我父啊，這杯若不能離開我，必要我喝，就願你的意旨成全。」

43 他［he］來，見他們又［again］睡著了；因為他們的眼睛困倦。

44 耶穌又離開他們去了，第三次禱告，說的話還是與先前一樣。

45 於是他［he］來到他［his］門徒那裏，對他們說：「現在你們仍然睡覺安歇吧［Sleep on now, and take your rest］。看哪［behold］，時候近［at hand］了，人子被賣在罪人手裏了。

46 起來，我們走吧。看哪，賣我的人近了。」

47 他［he］說話之間，不料［lo］，那十二個門徒裏的猶大來了，並有許多人帶著刀棒，從祭司長和民間的長老那裏與他同來。

48 那賣耶穌的給了他們一個暗號，說：「我與誰親嘴，誰就是他；你們可以拿住他。」

49 猶大隨即到耶穌跟前，說：「請夫子［master］安」；就與他親嘴。

50 耶穌對他說：「朋友，你是為甚麼來的［wherefore art thou come］？」於是那些人上前，下手拿住耶穌。

51 忽然［behold］有跟隨耶穌的一個人伸手拔出刀來，將大祭司的僕人砍了一刀，削掉了他一個耳朵。

52 耶穌就［Then］對他說：「收刀入鞘吧。因為［for］凡動刀的，必死在刀下。

53 你想，我不能現在［now］求我父當下給［presently give］我十二多［more than］營［legions］天使來嗎？

54 若是這樣，聖經［scriptures］上所說，事情必須如此的話卻［But］怎麼應驗呢？」

55 正當那時侯［In that same hour］，耶穌對眾人說：「你們帶著刀棒出來拿我，如同拿盜賊［thief］嗎？我天天坐在殿裏教訓人，和你們在一處［with you］，你們並沒有拿我。

56 但這一切的事既有了［was done］，為要應驗先知聖經［scriptures］上的話。」當下，門徒都撇棄［forsook］他逃走了。

57 拿住［hold］耶穌的人把他帶到大祭司該亞法那裏去，文士和長老已經在那裏聚集［assembled］。

58 彼得卻［But］遠遠的跟著耶穌，直到大祭司的宮院［palace］，進到裏面，就和僕人［servants］同坐，要看這事到底怎樣。

59 祭司長，長老［elders］和全公會尋找假見證控告耶穌，要治死他；

60 只是得不著實據［But found none］。是的［yea］，雖有許多［many］人來作假見證，仍［yet］得不著實據。末了［At the last］有兩個作假見證的［false witnesses］前來，

61 說［said］：「這個人曾說：『我能拆毀神的殿，三日內又建造起來。』」

62 大祭司就起來［arose］，對耶穌說：「你甚麼都不回答嗎？這些人作見證告你的是甚麼呢？」

63 耶穌卻不言語。大祭司回答［answered］他說：「我指著永生神叫你起誓告訴我們，你是神的兒子基督不是。」

64 耶穌對他說：「你已說了［Thou hast said］；然而，我告訴你們：『後來你們要看見人子坐在那權能者的右邊，駕著天上的雲降臨。』」

65 大祭司就撕開衣服，說：「他說了僭妄的話；我們何必再用見證人呢？看哪［behold］，這僭妄的話，現在你們都聽見了。

66 你們的意見如何？」他們回答說：「他是犯了死罪的［guilty of death］。」

67 他們就吐唾沫在他臉上，用拳頭打他；也有用手掌打他的，

68 說［Saying］：「你這基督［thou Christ］，向我們說預言吧［Prophesy unto us］：『打你的是誰？』」

69 彼得在外面宮院［palace］裏坐著，有一個女子［damsel］到他［unto him］前來，說：「你素來也是同那加利利的［of Galilee］耶穌一夥的。」

70 彼得在眾人面前卻不承認，說：「我不知道你說的是甚麼。」

71 既出去，到了門口，又有一個使女看見他，就對那裏的人說：「這個人也是同拿撒勒人耶穌一夥的。」

72 彼得又不承認，並且起誓說：「我不認得那個人。」

73 過了不多的時候，旁邊站著的人到他［unto him］前來，對彼得說：「你也［also］真是他們一黨的，你的口音把你露出來了。」

74 彼得就發咒起誓的說：「我不認得那個人。」立時，雞就叫了。

75 彼得想起耶穌的話，曾對他說［word of Jesus, which said unto him］：「雞叫以先，你要三次不認我。」他就出去痛哭。

Вiд Матвiя

Розділ 26

1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.

3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,

4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.

5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.

6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,

7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?

9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.

10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.

13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“

14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.

16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.

17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?

18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.

19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.

20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.

22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“

23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“

25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.

26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.

27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,

28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!

29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.

30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.

31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.

32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.

33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.

34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.

35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“ Так сказали й усі учні.

36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.

37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.

38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.

39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.

40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?

41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.

42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“

43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.

44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.

45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.

46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“

47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.

48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.

49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.

50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“ Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.

51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.

52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.

53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?

54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“

55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.

56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.

57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.

59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.

62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“

63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“

64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“

65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!

66 Як вам здається?“ Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“

67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,

68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“

69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“

70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.

71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“

72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“

73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.

74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“ І заспівав півень хвилі тієї.

75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.

馬太福音第26章	Вiд Матвiя Розділ 26
1 耶穌說完了這一切的話，就對他的［his］門徒說：	1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
2 「你們知道，過兩天是逾越節，人子將要被賣［betrayed］給人釘在十字架上。」	2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
3 那時，祭司長，文士［scribes］和民間的長老聚集在大祭司稱為該亞法的宮［palace］裏，	3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
4 大家商議要用詭計拿住耶穌，殺他。	4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
5 只是他們［they］說：「當節的日子不可，恐怕民間生亂。」	5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
6 那時［when］，耶穌在伯大尼長大痲瘋的西門家裏，	6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
7 有一個女人拿著一玉盒［box］極貴的香膏來，趁耶穌坐席的時候，澆在他的頭上。	7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
8 但［But］他的［his］門徒看見，就很不喜悅，說：「何用這樣的枉費呢？	8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
9 這香膏可以賣許多錢，賙濟窮人。」	9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
10 耶穌明白這話［understood it］的意思，就對他們［unto them］說：「你們［ye］為甚麼難為這女人呢？她在我身上作的是一件美事。	10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
11 因為常有窮人和你們同在；只是你們不常有我。	11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
12 她將這香膏澆在我身上是為我安葬作的。	12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
13 我實在告訴你們：『普世之間［in the whole world］，無論在甚麼地方傳這福音，也要述說這女人所行的，為她［of her］紀念。』」	13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
14 當下，十二門徒裏有一個稱為加略人猶大的，去見祭司長，	14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
15 對他們［unto them］說：「我把他交給你們，你們願意給我甚麼［what will ye give me］？」他們就約定給他［covenanted with him］三十塊銀子［silver］。	15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.
16 從那時候，他就找機會賣他［betray him］。	16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
17 除酵節的第一天，門徒來問耶穌，對他［unto him］說：「你吃逾越節的筵席，要我們在哪裏給你預備？」	17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
18 耶穌說：「你們進城去，到某人那裏，對他說：『夫子說：我的時候快到了；我與我［my］門徒要在你家裏守逾越節。』」	18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
19 門徒遵著耶穌所派定他們的［appointed them］；他們［they］就去，預備了逾越節的筵席。	19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
20 到了晚上，耶穌和十二個門徒坐席。	20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
21 吃完［did eat］的時候，耶穌說：「我實在告訴你們，你們中間有一個人要賣我了。」	21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
22 他們就甚憂愁，便［began］一個一個的對他說［say unto him］：「主，是我嗎？」	22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
23 耶穌回答說：「同我蘸手在盤子裏的，就是他要賣我。	23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
24 人子必要去世，正如經上指著他所寫的；但那［that］賣人子的人有禍了。那人不生在世上倒好。」	24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
25 那時［Then］，賣耶穌的猶大回答［answered］他說：「夫子［Master］，是我嗎？」耶穌對他［unto him］說：「你已說了［Thou hast said］。」	25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.
26 他們吃的時候，耶穌拿起餅來，祝福，就擘開，遞給門徒，說：「你們拿著吃；這是我的身體。」	26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
27 他［he］又拿起杯來，感謝了［gave thanks］，就［and］將杯［it］遞給他們，說：「你們都喝這個；	27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
28 因為這是我立新［new］約的血，為多人流出來，使罪得赦。	28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
29 但我告訴你們：『從今以後，我不再喝這葡萄所出的［of］，直到我在我父的國裏同你們喝新的那日子。』」	29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
30 他們唱了詩，就出來往橄欖山去。	30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
31 那時，耶穌對他們說：「今夜，你們都因我而厭棄［offended because of me］。因為經上記著說：『我要擊打牧人，羊就分散了。』	31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
32 但我復活以後，要在你們以先往加利利去。」	32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
33 彼得回答他［answered and said unto him］說：「眾人雖然因你而厭棄［offended because of thee］，我卻永不厭棄［offended］。」	33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
34 耶穌對他［unto him］說：「我實在告訴你：『今夜雞叫以先，你要三次不認我。』」	34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
35 彼得對他［unto him］說：「我就是必須和你同死，也總不能不認你。」眾門徒都是這樣說。	35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“ Так сказали й усі учні.
36 耶穌同門徒來到一個地方，名叫客西馬尼，就對門徒［disciples］說：「你們坐在這裏，等我到那邊去禱告。」	36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
37 他［he］於是帶著彼得和西庇太的兩個兒子同去，就憂愁起來，極其難過。	37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
38 他［he］便對他們說：「我心裏甚是憂傷，幾乎要死；你們在這裏等候，和我一同警醒。」	38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
39 他就稍往前走，臉［face］伏在地，禱告說：「我父啊，倘若可行，求你叫這杯離開我；然而，不要照我的意思，只要照你的意思。」	39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
40 他［he］來到門徒那裏，見他們睡著了，就對彼得說：「怎麼樣？你們不能同我警醒一時［one hour］嗎？	40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
41 總要警醒禱告，免得入了迷惑；你們心靈固然願意，肉體卻軟弱了。」	41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
42 他［he］第二次又去禱告說：「我父啊，這杯若不能離開我，必要我喝，就願你的意旨成全。」	42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
43 他［he］來，見他們又［again］睡著了；因為他們的眼睛困倦。	43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
44 耶穌又離開他們去了，第三次禱告，說的話還是與先前一樣。	44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
45 於是他［he］來到他［his］門徒那裏，對他們說：「現在你們仍然睡覺安歇吧［Sleep on now, and take your rest］。看哪［behold］，時候近［at hand］了，人子被賣在罪人手裏了。	45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
46 起來，我們走吧。看哪，賣我的人近了。」	46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
47 他［he］說話之間，不料［lo］，那十二個門徒裏的猶大來了，並有許多人帶著刀棒，從祭司長和民間的長老那裏與他同來。	47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
48 那賣耶穌的給了他們一個暗號，說：「我與誰親嘴，誰就是他；你們可以拿住他。」	48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
49 猶大隨即到耶穌跟前，說：「請夫子［master］安」；就與他親嘴。	49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.
50 耶穌對他說：「朋友，你是為甚麼來的［wherefore art thou come］？」於是那些人上前，下手拿住耶穌。	50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“ Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
51 忽然［behold］有跟隨耶穌的一個人伸手拔出刀來，將大祭司的僕人砍了一刀，削掉了他一個耳朵。	51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
52 耶穌就［Then］對他說：「收刀入鞘吧。因為［for］凡動刀的，必死在刀下。	52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
53 你想，我不能現在［now］求我父當下給［presently give］我十二多［more than］營［legions］天使來嗎？	53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
54 若是這樣，聖經［scriptures］上所說，事情必須如此的話卻［But］怎麼應驗呢？」	54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
55 正當那時侯［In that same hour］，耶穌對眾人說：「你們帶著刀棒出來拿我，如同拿盜賊［thief］嗎？我天天坐在殿裏教訓人，和你們在一處［with you］，你們並沒有拿我。	55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
56 但這一切的事既有了［was done］，為要應驗先知聖經［scriptures］上的話。」當下，門徒都撇棄［forsook］他逃走了。	56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
57 拿住［hold］耶穌的人把他帶到大祭司該亞法那裏去，文士和長老已經在那裏聚集［assembled］。	57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
58 彼得卻［But］遠遠的跟著耶穌，直到大祭司的宮院［palace］，進到裏面，就和僕人［servants］同坐，要看這事到底怎樣。	58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
59 祭司長，長老［elders］和全公會尋找假見證控告耶穌，要治死他；	59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
60 只是得不著實據［But found none］。是的［yea］，雖有許多［many］人來作假見證，仍［yet］得不著實據。末了［At the last］有兩個作假見證的［false witnesses］前來，	60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
61 說［said］：「這個人曾說：『我能拆毀神的殿，三日內又建造起來。』」	61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
62 大祭司就起來［arose］，對耶穌說：「你甚麼都不回答嗎？這些人作見證告你的是甚麼呢？」	62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
63 耶穌卻不言語。大祭司回答［answered］他說：「我指著永生神叫你起誓告訴我們，你是神的兒子基督不是。」	63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
64 耶穌對他說：「你已說了［Thou hast said］；然而，我告訴你們：『後來你們要看見人子坐在那權能者的右邊，駕著天上的雲降臨。』」	64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
65 大祭司就撕開衣服，說：「他說了僭妄的話；我們何必再用見證人呢？看哪［behold］，這僭妄的話，現在你們都聽見了。	65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
66 你們的意見如何？」他們回答說：「他是犯了死罪的［guilty of death］。」	66 Як вам здається?“ Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
67 他們就吐唾沫在他臉上，用拳頭打他；也有用手掌打他的，	67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
68 說［Saying］：「你這基督［thou Christ］，向我們說預言吧［Prophesy unto us］：『打你的是誰？』」	68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
69 彼得在外面宮院［palace］裏坐著，有一個女子［damsel］到他［unto him］前來，說：「你素來也是同那加利利的［of Galilee］耶穌一夥的。」	69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
70 彼得在眾人面前卻不承認，說：「我不知道你說的是甚麼。」	70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
71 既出去，到了門口，又有一個使女看見他，就對那裏的人說：「這個人也是同拿撒勒人耶穌一夥的。」	71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
72 彼得又不承認，並且起誓說：「我不認得那個人。」	72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
73 過了不多的時候，旁邊站著的人到他［unto him］前來，對彼得說：「你也［also］真是他們一黨的，你的口音把你露出來了。」	73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
74 彼得就發咒起誓的說：「我不認得那個人。」立時，雞就叫了。	74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“ І заспівав півень хвилі тієї.
75 彼得想起耶穌的話，曾對他說［word of Jesus, which said unto him］：「雞叫以先，你要三次不認我。」他就出去痛哭。	75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.

舊約

新約

馬太福音

第26章

Вiд Матвiя

Розділ 26

馬太福音

第26章

Вiд Матвiя

Розділ 26