Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第22章

1 耶穌又用比喻對他們說：

2 「天國好比一個王為他兒子擺設娶親的筵席，

3 就打發他［his］僕人去，請那些被召的人來赴婚筵［wedding］；他們卻不肯來。

4 王又打發別的僕人，說：『你們告訴那被召的人，說：看哪［Behold］，我的筵席已經預備好了；牛和肥畜已經宰了，各樣都齊備；請你們來赴婚筵［marriage］。』

5 那些人不理就走了；一個到自己田裏去；一個作買賣去；

6 其餘的拿住他的［his］僕人，惡待［spitefully］他們，把他們殺了。

7 王聽見［heard］就發怒［wroth］；發兵除滅那些兇手，燒燬他們的城。

8 於是王［he］對自己［his］僕人說：『婚禮［wedding］已經齊備，只是所召的人不配。

9 所以你們要往大路［highways］上去，凡遇見的，都召來赴婚筵［marriage］。』

10 那些僕人就出去，到大路上，凡遇見的，不論善惡都召聚了來；婚筵［wedding］上就備了賓客［furnished with guests］。

11 王進來觀看賓客，見那裏有一個沒有穿禮服的；

12 王［he］就對他說：『朋友，你到這裏來怎麼不穿禮服呢？』那人無言可答。

13 於是王對使喚的人說：『捆起他的手腳來，把他帶走［take him away］，丟在外邊的黑暗裏；在那裏必要哀哭切齒了。』

14 因為被召的人多，選上的卻［but］少。」

15 當時，法利賽人出去商議，怎樣就著耶穌的話刁難［entangle］他。

16 他們［they］就打發他們的門徒同希律黨的人去見耶穌，說：「夫子，我們知道你是誠實人，並且誠誠實實傳神的道，甚麼人你都不徇情面；因為你不看人的外貌。

17 如此［therefore］請告訴我們，你的意見如何？納稅給凱撒可以不可以？」

18 但［But］耶穌看出他們的惡意，就說：「你們這些偽善的人［ye hypocrites］，為甚麼試探我？

19 拿一個上稅的錢給我看。」他們就拿一個錢［penny］來給他。

20 耶穌對他們［unto them］說：「這像和這號是誰的？」

21 他們對耶穌［unto him］說：「是凱撒的。」耶穌就［Then］對他們［unto them］說：「這樣，凱撒的物當歸給凱撒；神的物當歸給神。」

22 他們聽見這些話［these words］，就希奇，離開他走了。

23 當那一天［The same day］，有撒都該人到耶穌那裏［came to him the Sadducees］，撒都該人常說沒有復活的事［which say that there is no resurrection］，就問他［and asked him］，

24 說［Saying］：「夫子，摩西說：『人若死了，沒有孩子，他兄弟當娶他的妻，為他［his］哥哥生子立後。』

25 如今［Now］，我們這裏有弟兄七人；第一個娶了妻，死了，沒有孩子，撇下妻子給自己的［his］兄弟。

26 第二、第三、直到第七個，都是如此。

27 末後，婦人也死了。

28 因此［Therefore］，當復活的時候，她是七個人中那一個的妻子呢？因為他們都娶過她。」

29 耶穌回答他們［them］說：「你們錯了，因為不明白聖經，也不曉得神的大能。

30 當復活的時候，人也不娶也不嫁，乃像天上神的天使［angels of God］一樣。

31 論到死人復活，神在經上向你們所說的，你們沒有念過說［saying］：

32 『我是亞伯拉罕的神，以撒的神，雅各的神。』嗎？神不是死人的神，乃是活人的神。」

33 眾人聽見這話，就希奇他的道理［doctrine］。

34 但［But］法利賽人聽見耶穌堵住了撒都該人的口，他們就聚集。

35 內中有一個人是律法師，要試探耶穌，就問他說：

36 「夫子，律法上的誡命，那一條是最大的呢？」

37 耶穌對他說：「『你要盡心、盡性、盡意愛主─你的神。』

38 這是誡命中的第一，且是最大的。

39 其次也相似［like］，就是：『你當［Thou shalt］愛鄰［neighour］如己。』

40 這兩條誡命是一切律法和先知的話［all the law and the prophets］的總綱。」

41 法利賽人聚集的時候，耶穌問他們［them］，

42 說［Saying］：「論到基督，你們的意見如何？他是誰的子孫呢？」他們回答他［him］說：「是大衛的子孫。」

43 耶穌對他們［unto them］說：「這樣，大衛靈裏受感動［in spirit］，怎麼還稱他為主，說：

44 『耶和華［The LORD］對我主說：你坐在我的右邊，等我把你仇敵放在你的腳下』呢？

45 大衛既稱他為主，他怎麼又是大衛的子孫呢？」

46 他們沒有一個人能回答一言，從那日以後，也沒有人敢再問他甚麼。

Вiд Матвiя

Розділ 22

1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:

2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.

3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.

4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“

5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.

6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.

7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.

9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.

10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.

11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,

12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.

13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.

14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.

15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.

16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.

17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“

18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?

19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.

20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“

21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.

22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,

24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.

25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.

26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.

27 А по всіх вмерла й жінка.

28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.

29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.

30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.

31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:

32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.

33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.

34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.

35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:

36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“

37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.

38 Це найбільша й найперша заповідь.

39 А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.

40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.

41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.

43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.

45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“

46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

馬太福音第22章	Вiд Матвiя Розділ 22
1 耶穌又用比喻對他們說：	1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
2 「天國好比一個王為他兒子擺設娶親的筵席，	2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
3 就打發他［his］僕人去，請那些被召的人來赴婚筵［wedding］；他們卻不肯來。	3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
4 王又打發別的僕人，說：『你們告訴那被召的人，說：看哪［Behold］，我的筵席已經預備好了；牛和肥畜已經宰了，各樣都齊備；請你們來赴婚筵［marriage］。』	4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
5 那些人不理就走了；一個到自己田裏去；一個作買賣去；	5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
6 其餘的拿住他的［his］僕人，惡待［spitefully］他們，把他們殺了。	6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
7 王聽見［heard］就發怒［wroth］；發兵除滅那些兇手，燒燬他們的城。	7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
8 於是王［he］對自己［his］僕人說：『婚禮［wedding］已經齊備，只是所召的人不配。	8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
9 所以你們要往大路［highways］上去，凡遇見的，都召來赴婚筵［marriage］。』	9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
10 那些僕人就出去，到大路上，凡遇見的，不論善惡都召聚了來；婚筵［wedding］上就備了賓客［furnished with guests］。	10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
11 王進來觀看賓客，見那裏有一個沒有穿禮服的；	11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
12 王［he］就對他說：『朋友，你到這裏來怎麼不穿禮服呢？』那人無言可答。	12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.
13 於是王對使喚的人說：『捆起他的手腳來，把他帶走［take him away］，丟在外邊的黑暗裏；在那裏必要哀哭切齒了。』	13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
14 因為被召的人多，選上的卻［but］少。」	14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.
15 當時，法利賽人出去商議，怎樣就著耶穌的話刁難［entangle］他。	15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
16 他們［they］就打發他們的門徒同希律黨的人去見耶穌，說：「夫子，我們知道你是誠實人，並且誠誠實實傳神的道，甚麼人你都不徇情面；因為你不看人的外貌。	16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
17 如此［therefore］請告訴我們，你的意見如何？納稅給凱撒可以不可以？」	17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
18 但［But］耶穌看出他們的惡意，就說：「你們這些偽善的人［ye hypocrites］，為甚麼試探我？	18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
19 拿一個上稅的錢給我看。」他們就拿一個錢［penny］來給他。	19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
20 耶穌對他們［unto them］說：「這像和這號是誰的？」	20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
21 他們對耶穌［unto him］說：「是凱撒的。」耶穌就［Then］對他們［unto them］說：「這樣，凱撒的物當歸給凱撒；神的物當歸給神。」	21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
22 他們聽見這些話［these words］，就希奇，離開他走了。	22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
23 當那一天［The same day］，有撒都該人到耶穌那裏［came to him the Sadducees］，撒都該人常說沒有復活的事［which say that there is no resurrection］，就問他［and asked him］，	23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
24 說［Saying］：「夫子，摩西說：『人若死了，沒有孩子，他兄弟當娶他的妻，為他［his］哥哥生子立後。』	24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
25 如今［Now］，我們這裏有弟兄七人；第一個娶了妻，死了，沒有孩子，撇下妻子給自己的［his］兄弟。	25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
26 第二、第三、直到第七個，都是如此。	26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
27 末後，婦人也死了。	27 А по всіх вмерла й жінка.
28 因此［Therefore］，當復活的時候，她是七個人中那一個的妻子呢？因為他們都娶過她。」	28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
29 耶穌回答他們［them］說：「你們錯了，因為不明白聖經，也不曉得神的大能。	29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
30 當復活的時候，人也不娶也不嫁，乃像天上神的天使［angels of God］一樣。	30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
31 論到死人復活，神在經上向你們所說的，你們沒有念過說［saying］：	31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
32 『我是亞伯拉罕的神，以撒的神，雅各的神。』嗎？神不是死人的神，乃是活人的神。」	32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
33 眾人聽見這話，就希奇他的道理［doctrine］。	33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.
34 但［But］法利賽人聽見耶穌堵住了撒都該人的口，他們就聚集。	34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
35 內中有一個人是律法師，要試探耶穌，就問他說：	35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
36 「夫子，律法上的誡命，那一條是最大的呢？」	36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
37 耶穌對他說：「『你要盡心、盡性、盡意愛主─你的神。』	37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
38 這是誡命中的第一，且是最大的。	38 Це найбільша й найперша заповідь.
39 其次也相似［like］，就是：『你當［Thou shalt］愛鄰［neighour］如己。』	39 А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
40 這兩條誡命是一切律法和先知的話［all the law and the prophets］的總綱。」	40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
41 法利賽人聚集的時候，耶穌問他們［them］，	41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
42 說［Saying］：「論到基督，你們的意見如何？他是誰的子孫呢？」他們回答他［him］說：「是大衛的子孫。」	42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.
43 耶穌對他們［unto them］說：「這樣，大衛靈裏受感動［in spirit］，怎麼還稱他為主，說：	43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
44 『耶和華［The LORD］對我主說：你坐在我的右邊，等我把你仇敵放在你的腳下』呢？	44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
45 大衛既稱他為主，他怎麼又是大衛的子孫呢？」	45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
46 他們沒有一個人能回答一言，從那日以後，也沒有人敢再問他甚麼。	46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

舊約

新約

馬太福音

第22章

Вiд Матвiя

Розділ 22

馬太福音

第22章

Вiд Матвiя

Розділ 22