Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第11章

1 耶穌在某處祈禱畢、有門徒曰、主、教我儕祈禱猶約翰之教門徒焉、

2 耶穌曰、爾祈禱時、宜曰、我父在天、願爾名聖、爾國臨格、爾旨得成、在地若天、

3 所需之糧、日日賜我、

4 我免人負、求兌我罪、俾勿我試、拯我出惡、〇

5 又告之曰、爾中有友、夜半至曰、願吾友以三餅借我、

6 蓋有友自道中來、無以供之、

7 彼在內應曰、勿聒我、門已閉、兒曹與我在牀、不能起以子爾、

8 吾語汝、樅不以友故、起而予之、然以其迫切、必起予之、以應所需、

9 吾又語汝、求則爾與、尋則遇之、叩門則啓之、

10 凡求者得也、尋者遇也、叩門者啓也、〇

11 爾中爲父者、孰有子求餅、而與之石、求魚、而代以蛇、

12 求卵、而與之蠍乎、

13 爾曹惡人、尚知以善物與子、何况天父、不更以聖神與求之者乎、〇

14 耶穌逐瘖鬼、鬼出、瘖者言、衆奇之、

15 有數人曰、彼藉鬼王別西卜以逐鬼耳、

16 更有求自天之異蹟、以試之者、

17 耶穌知其意、曰、國自相分爭、必墟、家自相分爭、必傾、

18 若撒但自相分爭、其國何以立哉、爾言我藉別西卜以逐鬼、

19 使我藉別西卜逐鬼、則爾子弟逐鬼、藉誰乎、彼將議爾矣、

20 若我藉上帝之手逐鬼、則上帝國臨爾矣、〇

21 夫勇士擐甲冑而守宮、則所有者安固、

22 惟更勇者至而勝之、則奪其所恃之甲冑、而分其贓、

23 不與我偕者、則攻我、不與我斂者、則散也、〇

24 邪神離人、遊行旱地、求安不得、曰、我將歸所出之室、

25 至則見掃除修飾矣、

26 遂往、又攜七神惡於己者、入而居之、其人之後患、較先時尤劇、〇

27 言時、衆中一婦、揚聲曰、胎妊爾、乳哺爾者、福矣、

28 耶穌曰、未若聽上帝遵而守之者、爲有輻、〇

29 衆集、耶穌曰、此乃惡世、而求異蹟、惟先知約拿而外、無異蹟可示、

30 蓋約拿身爲異蹟、以示尼尼微人、如是人子亦將身爲異蹟、以示此世、

31 南方女王、當審判時、將起而罪此世之人、以女王猶且來自地極、聽所羅門哲言、况大於所羅門者在此乎、

32 尼尼微人、當審判時、將起而罪此世之人、以尼尼微人、猶聽約拿言而悔改、况大於約拿者在此乎、〇

33 且人燃燈不置隱僻、不置斗下、乃置臺上、欲入者觀其光也、

34 夫燭照於身者、目也、目瞭、則全身光、目眊則全身暗、

35 愼之哉、爾光勿暗、

36 倘全身有光、無一毫之暗、則其光全、似燈之光焰照爾矣、〇

37 言時、有法利賽人宴耶穌、耶穌入坐、

38 法利賽人見其不洗而食、異之、

39 主曰、爾法利賽人、惟杯盤之外是潔、而盛諸杯盤者、莫非劫奪非義之類、

40 不知潔其外者、亦必潔其內、無知者乎、

41 爾自以爲吾取盤中之物以分人、則無不潔矣、

42 法利賽人其有禍乎、蓋爾於薄荷、芸香、菜蔬、十輸其一、而義與愛上帝、則廢之、然爾所當行者此也、彼第不可遺耳、

43 法利賽人其有禍乎、蓋爾喜會堂高坐、市上問安、

44 僞善之士子、法利賽人其有禍乎、蓋爾似隱沒之墓、履其上者不知也、〇

45 有教法師謂耶穌曰、先生、此言亦辱我矣、

46 曰、教法師其有禍乎、蓋爾以難負之任、使人荷之、而己則一擋不按、

47 爾有禍乎、蓋先知之墓、爾建之、而爾祖殺之、

48 如是、足徵爾喜祖所爲、蓋祖殺先知、爾則建其墓矣、

49 睿智之上帝言曰、我遣先知使徒就彼、見殺有之、窘逐有之、

50 使創世來、流先知血之罪、將於此代而討焉、

51 卽自亞伯之血、至撒加利亞亡於殿壇間之血、我誠告爾、其罪必於此代討焉、

52 教法師其有禍乎、蓋爾奪知識之鑰、自不進、而反阻欲進者、〇

53 言時、士子法利賽人深疾之、多端攻詰、

54 設伏以伺、欲因其口說、陷而罪之、

Вiд Луки

Розділ 11

1 І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“

2 Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.

3 Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.

4 І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“

5 І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,

6 бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.

7 А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.

8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.

9 І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!

10 Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.

11 І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?

12 Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?

13 Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“

14 Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.

15 А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.

16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.

18 А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.

19 Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.

20 А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.

21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.

22 Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.

23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!

24 Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.

25 А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.

26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“

27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“

28 А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“

29 А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.

30 Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.

31 Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!

32 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!

33 Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.

34 Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.

35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!

36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.

37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.

38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.

39 Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!

40 Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?

41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.

42 Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!

43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!

44 Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.

45 Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“

46 А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!

47 Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.

48 Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!

49 Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,

50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,

51 від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!

52 Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“

53 А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —

54 вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).

路加福音第11章	Вiд Луки Розділ 11
1 耶穌在某處祈禱畢、有門徒曰、主、教我儕祈禱猶約翰之教門徒焉、	1 І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“
2 耶穌曰、爾祈禱時、宜曰、我父在天、願爾名聖、爾國臨格、爾旨得成、在地若天、	2 Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.
3 所需之糧、日日賜我、	3 Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.
4 我免人負、求兌我罪、俾勿我試、拯我出惡、〇	4 І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“
5 又告之曰、爾中有友、夜半至曰、願吾友以三餅借我、	5 І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,
6 蓋有友自道中來、無以供之、	6 бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.
7 彼在內應曰、勿聒我、門已閉、兒曹與我在牀、不能起以子爾、	7 А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.
8 吾語汝、樅不以友故、起而予之、然以其迫切、必起予之、以應所需、	8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.
9 吾又語汝、求則爾與、尋則遇之、叩門則啓之、	9 І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!
10 凡求者得也、尋者遇也、叩門者啓也、〇	10 Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.
11 爾中爲父者、孰有子求餅、而與之石、求魚、而代以蛇、	11 І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?
12 求卵、而與之蠍乎、	12 Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?
13 爾曹惡人、尚知以善物與子、何况天父、不更以聖神與求之者乎、〇	13 Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“
14 耶穌逐瘖鬼、鬼出、瘖者言、衆奇之、	14 Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.
15 有數人曰、彼藉鬼王別西卜以逐鬼耳、	15 А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.
16 更有求自天之異蹟、以試之者、	16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
17 耶穌知其意、曰、國自相分爭、必墟、家自相分爭、必傾、	17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.
18 若撒但自相分爭、其國何以立哉、爾言我藉別西卜以逐鬼、	18 А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.
19 使我藉別西卜逐鬼、則爾子弟逐鬼、藉誰乎、彼將議爾矣、	19 Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.
20 若我藉上帝之手逐鬼、則上帝國臨爾矣、〇	20 А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
21 夫勇士擐甲冑而守宮、則所有者安固、	21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.
22 惟更勇者至而勝之、則奪其所恃之甲冑、而分其贓、	22 Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.
23 不與我偕者、則攻我、不與我斂者、則散也、〇	23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
24 邪神離人、遊行旱地、求安不得、曰、我將歸所出之室、	24 Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.
25 至則見掃除修飾矣、	25 А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.
26 遂往、又攜七神惡於己者、入而居之、其人之後患、較先時尤劇、〇	26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“
27 言時、衆中一婦、揚聲曰、胎妊爾、乳哺爾者、福矣、	27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“
28 耶穌曰、未若聽上帝遵而守之者、爲有輻、〇	28 А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“
29 衆集、耶穌曰、此乃惡世、而求異蹟、惟先知約拿而外、無異蹟可示、	29 А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.
30 蓋約拿身爲異蹟、以示尼尼微人、如是人子亦將身爲異蹟、以示此世、	30 Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.
31 南方女王、當審判時、將起而罪此世之人、以女王猶且來自地極、聽所羅門哲言、况大於所羅門者在此乎、	31 Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!
32 尼尼微人、當審判時、將起而罪此世之人、以尼尼微人、猶聽約拿言而悔改、况大於約拿者在此乎、〇	32 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
33 且人燃燈不置隱僻、不置斗下、乃置臺上、欲入者觀其光也、	33 Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.
34 夫燭照於身者、目也、目瞭、則全身光、目眊則全身暗、	34 Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.
35 愼之哉、爾光勿暗、	35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!
36 倘全身有光、無一毫之暗、則其光全、似燈之光焰照爾矣、〇	36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.
37 言時、有法利賽人宴耶穌、耶穌入坐、	37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
38 法利賽人見其不洗而食、異之、	38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
39 主曰、爾法利賽人、惟杯盤之外是潔、而盛諸杯盤者、莫非劫奪非義之類、	39 Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!
40 不知潔其外者、亦必潔其內、無知者乎、	40 Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?
41 爾自以爲吾取盤中之物以分人、則無不潔矣、	41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.
42 法利賽人其有禍乎、蓋爾於薄荷、芸香、菜蔬、十輸其一、而義與愛上帝、則廢之、然爾所當行者此也、彼第不可遺耳、	42 Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!
43 法利賽人其有禍乎、蓋爾喜會堂高坐、市上問安、	43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!
44 僞善之士子、法利賽人其有禍乎、蓋爾似隱沒之墓、履其上者不知也、〇	44 Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.
45 有教法師謂耶穌曰、先生、此言亦辱我矣、	45 Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“
46 曰、教法師其有禍乎、蓋爾以難負之任、使人荷之、而己則一擋不按、	46 А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!
47 爾有禍乎、蓋先知之墓、爾建之、而爾祖殺之、	47 Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.
48 如是、足徵爾喜祖所爲、蓋祖殺先知、爾則建其墓矣、	48 Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!
49 睿智之上帝言曰、我遣先知使徒就彼、見殺有之、窘逐有之、	49 Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,
50 使創世來、流先知血之罪、將於此代而討焉、	50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,
51 卽自亞伯之血、至撒加利亞亡於殿壇間之血、我誠告爾、其罪必於此代討焉、	51 від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!
52 教法師其有禍乎、蓋爾奪知識之鑰、自不進、而反阻欲進者、〇	52 Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“
53 言時、士子法利賽人深疾之、多端攻詰、	53 А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —
54 設伏以伺、欲因其口說、陷而罪之、	54 вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).

舊約

新約

路加福音

第11章

Вiд Луки

Розділ 11

路加福音

第11章

Вiд Луки

Розділ 11