耶利米書第10章 |
|
1 耶和華曰、以色列族、宜聽我言、 |
|
2 勿效尤異邦、上天垂象、異邦人所深畏、爾勿畏之、 |
|
3 億兆之禮儀虛偽、有入林叢、以斧伐木、以工治之、 |
|
4 以金銀飾之、以鎚釘之、使不搖動、 |
|
5 屹立若柱、不能言、不能行、藉人肩負、彰癉不加、爾勿畏之。 |
|
6 惟爾耶和華、至大至能、莫之與京。 |
|
7 爾惟憶兆之大君、盡人當敬、孰不畏爾、列國諸聖者、不得與爾頡頏。 |
|
8 崇拜偶像、愚蠢孰甚、欲知其妄、以木爲證。 |
|
9 擣銀使薄、至自大失、金自烏法、治人鎔之、匠人製之、紫赤之布爲衣、良工織之。 |
|
10 惟耶和華真上帝、永生爲王、彼赫斯怒、則大地震動、彼發厥憤、則億兆不安。 |
|
11 當告民曰、非造天地之上帝、必亡於天地間、 |
|
12 耶和華以其大能創造大地、以其智慧展布穹蒼、奠定寰宇。 |
|
13 彼命旣出、霧起地極、雲集穹蒼、電閃雨下、風藏府庫、彼能出之。 |
|
14 惟彼偶像、崇之者愚蠢、鑄之者蒙羞、偶像偽物、內無生氣。 |
|
15 悉無靈爽、妄人所作、天災一至、與衆偕亡。 |
|
16 雅各所崇之上帝不若是、彼造萬物、簡以色列族爲民、萬有之主耶和華其名也。〇 |
|
17 |
|
18 |
|
19 民曰、哀哉、我受傷殘、其痛殊甚、如此憂愁、其何以堪。 |
|
20 我幕已傾、其繩已斷、我之赤子、逃亡於外、歸於烏有、張幕無人、立帷無人。 |
|
21 民牧愚懵、不求耶和華、故不亨通、羣民四散。 |
|
22 風聞敵至、北方大震、使猶大諸邑荒蕪、爲野犬之藪穴。 |
|
23 耶和華歟、我知人事不操諸已、人居斯世、不得整其步履。 |
|
24 耶和華歟、爾譴責余、當寬和、毋震怒、恐余滅亡。 |
|
25 異邦之人、不尊爾、不龥爾、吞噬雅各家、毀其居處、則必震怒降罰焉。 |
ЄремiяРозділ 10 |
|
1 |
|
2 Так говорить Госпо́дь: Не навчайтесь доріг цих наро́дів, і небесних озна́к не лякайтесь, — бо тільки пога́ни лякаються їх! |
|
3 Бо устави наро́дів — марно́та вони, божок бо — це дерево, з лісу ви́рубане, і це ді́ло рук майстра сокирою! |
|
4 Срі́блом та зло́том його прикра́шають, цвя́хами та молотка́ми прикрі́плюють їх, і він не захитається. |
|
5 Вони, як опу́дало на огірко́вім горо́ді, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро — це не в їхній силі! |
|
6 Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я́ Твоє могу́тністю! |
|
7 Хто не буде боятись Тебе, Ца́рю наро́дів? Бо Тобі це належить, бо між усіма́ мудреця́ми наро́дів і в усьо́му їхньому царстві немає такого, як Ти! |
|
8 Вони стали всі ра́зом безумні й безглузді, — наука марна́ — оце дерево! |
|
9 Срібна бляха з Тарші́шу приве́зена, злото ж з Офі́ру, праця ма́йстра й руки́ золота́рської, блаки́ть та пурпу́ра — їхня одіж, усі́ вони — праця мистців. |
|
10 А Господь — Бог правдивий, Він — Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясе́ться земля, і не знесу́ть Його гніву наро́ди. |
|
11 Отак їм скажіть: бо́ги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього! |
|
12 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо напну́в Своїм розумом. |
|
13 Як голос Його забрини́ть, — у небеса́х шумлять води, а коли підіймає Він хмари із кра́ю землі, коли бли́скавки чинить дощем та вітер виво́дить з криївок Своїх, |
|
14 тоді кожна люди́на дурі́є в своєму знанні́, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа! |
|
15 Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть! |
|
16 Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформува́в, а Ізраїль — племе́но спа́дку Його, Господь Савао́т — Його Йме́ння! |
|
17 Забери із землі свій това́р, ти, що сидиш ув обло́зі! |
|
18 Бо Господь каже так: Ось цим ра́зом Я кину мешка́нців цієї землі, мов із пра́щі, і прити́сну їх так, щоб пізна́ння знайшли. |
|
19 Ой, горе мені з-за нещастя мого́, моя рана болю́ча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу́ я її. |
|
20 Наме́та мого́ попусто́шено і зі́рвані всі мої шну́ри. Розійшли́сь мої діти від мене й нема їх, нема вже кому́ розтягну́ти наме́та мого́ та пові́сити заві́си мої. |
|
21 Бо па́стирі стали безглу́зді, і вони не зверта́лись до Господа, — тому́ не щасти́лося їм, і розпоро́шене все їхнє ста́до. |
|
22 Голос звістки: Іде ось, і гу́ркіт великий з півні́чного кра́ю, щоб ю́дські міста́ оберну́ти в спусто́шення, на мешка́ння шака́лів. |
|
23 Знаю, Господи, я, що не в волі люди́ни доро́ги її, не в силі люди́ни, коли вона ходить, кермува́ти своїм кро́ком. |
|
24 Карай мене, Господи, тільки ж за су́дом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене́! |
|
25 Вилий лю́тість Свою на наро́ди, що не знають Тебе, та на ро́ди, що Йме́ння Твого не кликали, що Якова з'їли й поже́рли його, і погубили його, а мешка́ння його опусто́шили!“ |
耶利米書第10章 |
ЄремiяРозділ 10 |
|
1 耶和華曰、以色列族、宜聽我言、 |
1 |
|
2 勿效尤異邦、上天垂象、異邦人所深畏、爾勿畏之、 |
2 Так говорить Госпо́дь: Не навчайтесь доріг цих наро́дів, і небесних озна́к не лякайтесь, — бо тільки пога́ни лякаються їх! |
|
3 億兆之禮儀虛偽、有入林叢、以斧伐木、以工治之、 |
3 Бо устави наро́дів — марно́та вони, божок бо — це дерево, з лісу ви́рубане, і це ді́ло рук майстра сокирою! |
|
4 以金銀飾之、以鎚釘之、使不搖動、 |
4 Срі́блом та зло́том його прикра́шають, цвя́хами та молотка́ми прикрі́плюють їх, і він не захитається. |
|
5 屹立若柱、不能言、不能行、藉人肩負、彰癉不加、爾勿畏之。 |
5 Вони, як опу́дало на огірко́вім горо́ді, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро — це не в їхній силі! |
|
6 惟爾耶和華、至大至能、莫之與京。 |
6 Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я́ Твоє могу́тністю! |
|
7 爾惟憶兆之大君、盡人當敬、孰不畏爾、列國諸聖者、不得與爾頡頏。 |
7 Хто не буде боятись Тебе, Ца́рю наро́дів? Бо Тобі це належить, бо між усіма́ мудреця́ми наро́дів і в усьо́му їхньому царстві немає такого, як Ти! |
|
8 崇拜偶像、愚蠢孰甚、欲知其妄、以木爲證。 |
8 Вони стали всі ра́зом безумні й безглузді, — наука марна́ — оце дерево! |
|
9 擣銀使薄、至自大失、金自烏法、治人鎔之、匠人製之、紫赤之布爲衣、良工織之。 |
9 Срібна бляха з Тарші́шу приве́зена, злото ж з Офі́ру, праця ма́йстра й руки́ золота́рської, блаки́ть та пурпу́ра — їхня одіж, усі́ вони — праця мистців. |
|
10 惟耶和華真上帝、永生爲王、彼赫斯怒、則大地震動、彼發厥憤、則億兆不安。 |
10 А Господь — Бог правдивий, Він — Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясе́ться земля, і не знесу́ть Його гніву наро́ди. |
|
11 當告民曰、非造天地之上帝、必亡於天地間、 |
11 Отак їм скажіть: бо́ги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього! |
|
12 耶和華以其大能創造大地、以其智慧展布穹蒼、奠定寰宇。 |
12 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо напну́в Своїм розумом. |
|
13 彼命旣出、霧起地極、雲集穹蒼、電閃雨下、風藏府庫、彼能出之。 |
13 Як голос Його забрини́ть, — у небеса́х шумлять води, а коли підіймає Він хмари із кра́ю землі, коли бли́скавки чинить дощем та вітер виво́дить з криївок Своїх, |
|
14 惟彼偶像、崇之者愚蠢、鑄之者蒙羞、偶像偽物、內無生氣。 |
14 тоді кожна люди́на дурі́є в своєму знанні́, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа! |
|
15 悉無靈爽、妄人所作、天災一至、與衆偕亡。 |
15 Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть! |
|
16 雅各所崇之上帝不若是、彼造萬物、簡以色列族爲民、萬有之主耶和華其名也。〇 |
16 Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформува́в, а Ізраїль — племе́но спа́дку Його, Господь Савао́т — Його Йме́ння! |
|
17 |
17 Забери із землі свій това́р, ти, що сидиш ув обло́зі! |
|
18 |
18 Бо Господь каже так: Ось цим ра́зом Я кину мешка́нців цієї землі, мов із пра́щі, і прити́сну їх так, щоб пізна́ння знайшли. |
|
19 民曰、哀哉、我受傷殘、其痛殊甚、如此憂愁、其何以堪。 |
19 Ой, горе мені з-за нещастя мого́, моя рана болю́ча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу́ я її. |
|
20 我幕已傾、其繩已斷、我之赤子、逃亡於外、歸於烏有、張幕無人、立帷無人。 |
20 Наме́та мого́ попусто́шено і зі́рвані всі мої шну́ри. Розійшли́сь мої діти від мене й нема їх, нема вже кому́ розтягну́ти наме́та мого́ та пові́сити заві́си мої. |
|
21 民牧愚懵、不求耶和華、故不亨通、羣民四散。 |
21 Бо па́стирі стали безглу́зді, і вони не зверта́лись до Господа, — тому́ не щасти́лося їм, і розпоро́шене все їхнє ста́до. |
|
22 風聞敵至、北方大震、使猶大諸邑荒蕪、爲野犬之藪穴。 |
22 Голос звістки: Іде ось, і гу́ркіт великий з півні́чного кра́ю, щоб ю́дські міста́ оберну́ти в спусто́шення, на мешка́ння шака́лів. |
|
23 耶和華歟、我知人事不操諸已、人居斯世、不得整其步履。 |
23 Знаю, Господи, я, що не в волі люди́ни доро́ги її, не в силі люди́ни, коли вона ходить, кермува́ти своїм кро́ком. |
|
24 耶和華歟、爾譴責余、當寬和、毋震怒、恐余滅亡。 |
24 Карай мене, Господи, тільки ж за су́дом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене́! |
|
25 異邦之人、不尊爾、不龥爾、吞噬雅各家、毀其居處、則必震怒降罰焉。 |
25 Вилий лю́тість Свою на наро́ди, що не знають Тебе, та на ро́ди, що Йме́ння Твого не кликали, що Якова з'їли й поже́рли його, і погубили його, а мешка́ння його опусто́шили!“ |