羅馬書

第10章

1 兄弟乎、我心所悅者、以色列人得救、及爲之祈禱上帝、

2 蓋彼雖熱中、事上帝、而弗識之、我得爲證、

3 其不識上帝稱義之道、惟一已行義是賴、不服上帝稱義之道、

4 有基督律法之意乃盡、使信之者得稱義、

5 在摩西言恃法稱義者、曰、遵此則得生、

6 在言以信稱義者、曰、勿意謂誰能昇天堂耶、蓋言由天而降基督、

7 誰能下陰府耶、蓋言由死而甦基督、

8 其道何謂耶、曰、道在邇、在汝口、在汝心、卽我所傳信主之道、

9 若口認耶穌爲主、心信上帝甦之、則得救、

10 夫人心信以稱義、口認以得救、

11 經云、凡信主者、必不啓羞也、

12 猶太希利尼人、悉無區別、受裁一主、鴻慈諸龥之者、

13 以龥主名者、皆得救也、

14 曰、未信之、何能龥之、未聞之、何能信之、

15 不有傳之、何能聞之、不有遣之、何能傳乎、經云、傳諸和平、報諸嘉音者、其足音美何如耶、

16 曰、衆不聽受福音、以賽亞云、主、我所傳聞、篤信者誰、

17 曰、如是言之、信由傳聞而至、傳聞由上帝道而來、

18 我則曰、以色列民、豈未聞乎是也、蓋傳聞遍於宇內、言語至於地極矣、

19 余又曰、以色列人、豈未知乎、昔摩西曰、我將子異民、使爾發奮、子頑民、使爾激勵、

20 以賽亞侃侃言曰、未求我者、我遇之、未請我者、我見之、

21 其言以色列人曰、我終日舉手、勸不信非我之民矣、〇

До римлян

Розділ 10

1 Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.

2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.

3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.

5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.

6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа,

7 або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа.

8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.

9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.

11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.

12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.

14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“.

16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“

17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.

18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“

19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.

20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“

21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“

羅馬書

第10章

До римлян

Розділ 10

1 兄弟乎、我心所悅者、以色列人得救、及爲之祈禱上帝、

1 Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.

2 蓋彼雖熱中、事上帝、而弗識之、我得爲證、

2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.

3 其不識上帝稱義之道、惟一已行義是賴、不服上帝稱義之道、

3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

4 有基督律法之意乃盡、使信之者得稱義、

4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.

5 在摩西言恃法稱義者、曰、遵此則得生、

5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.

6 在言以信稱義者、曰、勿意謂誰能昇天堂耶、蓋言由天而降基督、

6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа,

7 誰能下陰府耶、蓋言由死而甦基督、

7 або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа.

8 其道何謂耶、曰、道在邇、在汝口、在汝心、卽我所傳信主之道、

8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.

9 若口認耶穌爲主、心信上帝甦之、則得救、

9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

10 夫人心信以稱義、口認以得救、

10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.

11 經云、凡信主者、必不啓羞也、

11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.

12 猶太希利尼人、悉無區別、受裁一主、鴻慈諸龥之者、

12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

13 以龥主名者、皆得救也、

13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.

14 曰、未信之、何能龥之、未聞之、何能信之、

14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

15 不有傳之、何能聞之、不有遣之、何能傳乎、經云、傳諸和平、報諸嘉音者、其足音美何如耶、

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“.

16 曰、衆不聽受福音、以賽亞云、主、我所傳聞、篤信者誰、

16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“

17 曰、如是言之、信由傳聞而至、傳聞由上帝道而來、

17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.

18 我則曰、以色列民、豈未聞乎是也、蓋傳聞遍於宇內、言語至於地極矣、

18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“

19 余又曰、以色列人、豈未知乎、昔摩西曰、我將子異民、使爾發奮、子頑民、使爾激勵、

19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.

20 以賽亞侃侃言曰、未求我者、我遇之、未請我者、我見之、

20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“

21 其言以色列人曰、我終日舉手、勸不信非我之民矣、〇

21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“