民數記

第21章

1 亞臘王居迦南地之南境、聞以色列族由亞大領道而進、則與之戰、人民少為所虜。

2 以色列族指耶和華許願曰、若以此民付於我手、我必滅其邑。

3 耶和華應所求、以迦南人付以色列族、盡圯厥邑滅厥衆、故稱其地曰曷馬。〇

4 以色列族離何耳山、沿紅海、繞以東地、程途遙遠、精力困憊、

5 讟上帝及摩西曰、奚導我出埃及使死於野、在此無餅無水、所食不能果腹、我心厭之、

6 耶和華遣毒蛇傷民、以色列族多死亡者。

7 民就摩西曰、我讟耶和華及爾、故負罪愆、請祈耶和華為我驅蛇、摩西代為之祈、

8 耶和華諭摩西曰、爾造毒蛇之象、懸之於竿、被傷者見此得生。

9 摩西造銅蛇、懸之於竿、被蛇所傷者、觀銅蛇而得生。〇

10 以色列族遄征、張幕於阿泊。

11 自阿伯而東、近摩押郊、在以雅巴林張幕。

12 由彼而往、張幕於撒烈谷。

13 再往張幕於亞嫩東、亞嫩有溪在野、源出亞摩哩境、在亞摩哩摩押接壤之間。

14 耶和華戰紀曰、在數法之哇協、卽亞嫩溪、

15 諸水滙聚、流至亞耳宅、近摩押界。

16 以色列族離彼、至庇耳、在彼有井。耶和華諭摩西曰、汝集人民、我飲以水。

17 時以色列族謳歌曰、泉之始達、唱子和汝、

18 長者民牧、以杖以圭、掘之鑿之。以色列族離彼野、往馬大拿、

19 離馬大拿往拿哈列、離拿哈列往巴末、

20 離巴末往摩押郊之谷、近比士迦岡曠野、相對之處。〇

21 以色列族遣使至亞摩哩王西宏、曰、

22 容我假途於爾地、我不入田園、不飲井水、必由大道而行、以出爾境。

23 西宏不許、乃集厥民、往於曠野、至雅哈斯、與以色列族戰。

24 以色列族擊之、據有其地、自亞嫩至雅泊溪、卽亞捫族之地、蓋亞捫族地甚爲險固。

25 亞摩哩人之邑希實本、及其四周之鄉里、以色列族悉取之、居處其中。

26 昔亞摩哩王西宏與摩押先王戰、徧取斯地、至亞嫩溪、希實本乃其都也。

27 詩人詠之曰、希實本可復建、西宏邑可重新、

28 越在疇昔、火自希實本、焰自西宏邑、摩押之亞耳因之悉燬、亞嫩之崇邱、藉以復得。

29 摩押有禍乎、基抹其危哉、厥子遁逃、厥女見攘、俱亞摩哩王西宏所爲也。

30 我已射之、希實本危亡、爰及底本、我已滅之、至於挪法、近米底巴、〇

31 於是以色列族居亞摩哩人之地。

32 摩西遣人偵伺雅設、遂破其鄉、亞摩哩人悉被驅逐。

33 以色列族反旆、往巴山道、巴山王噩、率衆至以得來、與之戰。

34 耶和華諭摩西曰、毋畏、我將是王、以及土地人民、咸畀於爾、汝可滅之、如都希實本之亞摩哩王西宏然。

35 於是擊王、戮其子、攻其民、靡有孑遺、盡得其地。

Числа

Розділ 21

1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.

2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.

3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.

5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.

6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.

7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.

8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.

9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!

10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.

11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.

12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.

13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.

14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.

16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.

17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!

18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,

19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.

21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:

22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.

23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.

25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.

28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.

29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.

31 І Ізраїль осів в аморейському краї.

32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.

33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

民數記

第21章

Числа

Розділ 21

1 亞臘王居迦南地之南境、聞以色列族由亞大領道而進、則與之戰、人民少為所虜。

1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.

2 以色列族指耶和華許願曰、若以此民付於我手、我必滅其邑。

2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.

3 耶和華應所求、以迦南人付以色列族、盡圯厥邑滅厥衆、故稱其地曰曷馬。〇

3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.

4 以色列族離何耳山、沿紅海、繞以東地、程途遙遠、精力困憊、

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.

5 讟上帝及摩西曰、奚導我出埃及使死於野、在此無餅無水、所食不能果腹、我心厭之、

5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.

6 耶和華遣毒蛇傷民、以色列族多死亡者。

6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.

7 民就摩西曰、我讟耶和華及爾、故負罪愆、請祈耶和華為我驅蛇、摩西代為之祈、

7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.

8 耶和華諭摩西曰、爾造毒蛇之象、懸之於竿、被傷者見此得生。

8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.

9 摩西造銅蛇、懸之於竿、被蛇所傷者、觀銅蛇而得生。〇

9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!

10 以色列族遄征、張幕於阿泊。

10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.

11 自阿伯而東、近摩押郊、在以雅巴林張幕。

11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.

12 由彼而往、張幕於撒烈谷。

12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.

13 再往張幕於亞嫩東、亞嫩有溪在野、源出亞摩哩境、在亞摩哩摩押接壤之間。

13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.

14 耶和華戰紀曰、在數法之哇協、卽亞嫩溪、

14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

15 諸水滙聚、流至亞耳宅、近摩押界。

15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.

16 以色列族離彼、至庇耳、在彼有井。耶和華諭摩西曰、汝集人民、我飲以水。

16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.

17 時以色列族謳歌曰、泉之始達、唱子和汝、

17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!

18 長者民牧、以杖以圭、掘之鑿之。以色列族離彼野、往馬大拿、

18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,

19 離馬大拿往拿哈列、離拿哈列往巴末、

19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

20 離巴末往摩押郊之谷、近比士迦岡曠野、相對之處。〇

20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.

21 以色列族遣使至亞摩哩王西宏、曰、

21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:

22 容我假途於爾地、我不入田園、不飲井水、必由大道而行、以出爾境。

22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.

23 西宏不許、乃集厥民、往於曠野、至雅哈斯、與以色列族戰。

23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

24 以色列族擊之、據有其地、自亞嫩至雅泊溪、卽亞捫族之地、蓋亞捫族地甚爲險固。

24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.

25 亞摩哩人之邑希實本、及其四周之鄉里、以色列族悉取之、居處其中。

25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

26 昔亞摩哩王西宏與摩押先王戰、徧取斯地、至亞嫩溪、希實本乃其都也。

26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

27 詩人詠之曰、希實本可復建、西宏邑可重新、

27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.

28 越在疇昔、火自希實本、焰自西宏邑、摩押之亞耳因之悉燬、亞嫩之崇邱、藉以復得。

28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.

29 摩押有禍乎、基抹其危哉、厥子遁逃、厥女見攘、俱亞摩哩王西宏所爲也。

29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

30 我已射之、希實本危亡、爰及底本、我已滅之、至於挪法、近米底巴、〇

30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.

31 於是以色列族居亞摩哩人之地。

31 І Ізраїль осів в аморейському краї.

32 摩西遣人偵伺雅設、遂破其鄉、亞摩哩人悉被驅逐。

32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.

33 以色列族反旆、往巴山道、巴山王噩、率衆至以得來、與之戰。

33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

34 耶和華諭摩西曰、毋畏、我將是王、以及土地人民、咸畀於爾、汝可滅之、如都希實本之亞摩哩王西宏然。

34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

35 於是擊王、戮其子、攻其民、靡有孑遺、盡得其地。

35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.