Библия - Обещанное Восстановление

使徒行傳

第24章

1 越五日、祭司長亞拿尼亞與諸長老、及辯士帖土羅至、訟保羅於方伯前、

2 保羅被召、帖土羅訟之曰、

3 我儕感閣下腓力士恩、隨在時享太平、藉爾前知、我國得以齊治、

4 今不敢少延、第求寬宥、聽我片言、

5 蓋見此人、乃惑民之徒、震動擾亂天下猶太人、爲拿撒勒黨之首、

6 彼欲犯殿、我儕執之、將按我律審之、

7 惟千夫長呂西亞忽至、强甚、奪而曳之去、

8 命訟者就爾、爾訉、可知我所訟諸端、

9 猶太人從而和之曰、此言是也、

10 方伯頷之、使保羅言、乃曰、我知爾聽訟此國有年、所以尤樂自訴也、

11 我自上耶路撒冷崇拜、至今僅十有二日、可問而知、

12 彼未嘗見我在殿辯論、未嘗見我於會堂、邑中、亂衆、

13 今訟我之事、彼無所據、

14 我有一言、可明告爾、卽彼所謂異端者、我奉之、崇事列祖之上帝、自信律法與先知所載、

15 夫我所望、惟上帝令死者復生、無論義不義耳、彼亦共慕此、

16 我對上帝、對世人、常自勵、存不虧之心、

17 我不至猶太有年矣、今來、以施濟祭物、與我國民、

18 有自亞西亞之猶太人、見我於殿、惟我自潔、無衆無譁、

19 如有可告者、當在爾前訟我、

20 斯人素見我立公會前、或有不義、言之可也、

21 我立衆中、曾有一言、呼曰、爲死者復生之理、余今日被審、惟此而已、

22 腓力士聽此、欲詳其情、故遲之曰、千夫長呂西亞至、我將訉爾、

23 遂命百夫長守保羅而緩之、其友就而供之、不禁、

24 數日後、腓力士與其妻猶太之女土西拉至、召保羅、欲聽基督之道、

25 保羅言節義、及將來審判、腓力士懼曰、今且退、有間召爾、

26 蓋腓力士欲得保羅金以釋之、故屢召共語、

27 逾二載、波求非士都代腓力士職、腓力士欲取悅猶太人、仍繫保羅焉、

Дiї

Розділ 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

使徒行傳第24章	Дiї Розділ 24
1 越五日、祭司長亞拿尼亞與諸長老、及辯士帖土羅至、訟保羅於方伯前、	1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.
2 保羅被召、帖土羅訟之曰、	2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —
3 我儕感閣下腓力士恩、隨在時享太平、藉爾前知、我國得以齊治、	3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!
4 今不敢少延、第求寬宥、聽我片言、	4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.
5 蓋見此人、乃惑民之徒、震動擾亂天下猶太人、爲拿撒勒黨之首、	5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.
6 彼欲犯殿、我儕執之、將按我律審之、	6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.
7 惟千夫長呂西亞忽至、强甚、奪而曳之去、	7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,
8 命訟者就爾、爾訉、可知我所訟諸端、	8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.
9 猶太人從而和之曰、此言是也、	9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.
10 方伯頷之、使保羅言、乃曰、我知爾聽訟此國有年、所以尤樂自訴也、	10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.
11 我自上耶路撒冷崇拜、至今僅十有二日、可問而知、	11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.
12 彼未嘗見我在殿辯論、未嘗見我於會堂、邑中、亂衆、	12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.
13 今訟我之事、彼無所據、	13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.
14 我有一言、可明告爾、卽彼所謂異端者、我奉之、崇事列祖之上帝、自信律法與先知所載、	14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.
15 夫我所望、惟上帝令死者復生、無論義不義耳、彼亦共慕此、	15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.
16 我對上帝、對世人、常自勵、存不虧之心、	16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.
17 我不至猶太有年矣、今來、以施濟祭物、與我國民、	17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.
18 有自亞西亞之猶太人、見我於殿、惟我自潔、無衆無譁、	18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.
19 如有可告者、當在爾前訟我、	19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.
20 斯人素見我立公會前、或有不義、言之可也、	20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,
21 我立衆中、曾有一言、呼曰、爲死者復生之理、余今日被審、惟此而已、	21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“
22 腓力士聽此、欲詳其情、故遲之曰、千夫長呂西亞至、我將訉爾、	22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.
23 遂命百夫長守保羅而緩之、其友就而供之、不禁、	23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.
24 數日後、腓力士與其妻猶太之女土西拉至、召保羅、欲聽基督之道、	24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.
25 保羅言節義、及將來審判、腓力士懼曰、今且退、有間召爾、	25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“
26 蓋腓力士欲得保羅金以釋之、故屢召共語、	26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.
27 逾二載、波求非士都代腓力士職、腓力士欲取悅猶太人、仍繫保羅焉、	27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

舊約

新約

使徒行傳

第24章

Дiї

Розділ 24

使徒行傳

第24章

Дiї

Розділ 24