出埃及記第5章 |
1 厥後摩西亞倫入告法老曰、以色列之上帝耶和華云、當釋我民、往野守節。 |
2 法老曰、誰爲耶和華、使我惟命是聽、而釋以色列族乎。我不識耶和華、曷肯釋以色列族。 |
3 曰、希伯來族之上帝、降臨於我、請許我適野、歷程三日、以祭我上帝耶和華、恐疾疫鋒刃災及我身。 |
4 王曰。摩西亞倫奚爲阻民操作、爾往、仍爲負戴。 |
5 又曰、此族衆多、爾使之不負戴曷故。〇 |
6 |
7 厥後此族陶瓦、毋仍給蒭、使往自斂。 |
8 所陶之瓦、其數仍如疇昔、毋容少減。彼憚服役、故號呼曰、容我往祭我之上帝。 |
9 當倍其工、使之操作、無胥動以浮言。 |
10 督役者與族長出、告以色列族曰、法老命不給爾蒭。 |
11 爾往隨在斂之、工毋少減。 |
12 以色族散往、遍於埃及、斂草芥以代蒭。 |
13 督役者促之曰、當日竣其工、與昔有蒭無異。 |
14 法老所委之督、撻以色列族長、曰、爾所陶瓦、昔有其數、今不能竣、曷故。〇 |
15 |
16 不給僕以蒭、而使陶瓦、僕又被撻、咎歸王臣。 |
17 曰、爾怠矣、爾怠矣、故云、容我往祭耶和華。 |
18 爾往操作、不給爾蒭、所陶之瓦、其數當竣。 |
19 以色列族長聞日所陶瓦、數毋容減、則知害及乎己。 |
20 以色列族長覲法老而出、見摩西亞倫竚立於途、告之曰、 |
21 爾使法老及羣臣、無不惡我、授刃殺我、願耶和華鑒察、而伸我寃。〇 |
22 |
23 我遵爾命、入告法老、及至今日、彼荼毒此族益甚、而爾未嘗拯之。 |
ВихідРозділ 5 |
1 |
2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“ |
3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“. |
4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“ |
5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“. |
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи: |
7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи. |
8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“ |
9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“. |
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи. |
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“ |
12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому. |
13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“. |
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“ |
15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм? |
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“ |
17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві. |
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“ |
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“ |
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона, |
21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“ |
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це? |
23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“ |
出埃及記第5章 |
ВихідРозділ 5 |
1 厥後摩西亞倫入告法老曰、以色列之上帝耶和華云、當釋我民、往野守節。 |
1 |
2 法老曰、誰爲耶和華、使我惟命是聽、而釋以色列族乎。我不識耶和華、曷肯釋以色列族。 |
2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“ |
3 曰、希伯來族之上帝、降臨於我、請許我適野、歷程三日、以祭我上帝耶和華、恐疾疫鋒刃災及我身。 |
3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“. |
4 王曰。摩西亞倫奚爲阻民操作、爾往、仍爲負戴。 |
4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“ |
5 又曰、此族衆多、爾使之不負戴曷故。〇 |
5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“. |
6 |
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи: |
7 厥後此族陶瓦、毋仍給蒭、使往自斂。 |
7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи. |
8 所陶之瓦、其數仍如疇昔、毋容少減。彼憚服役、故號呼曰、容我往祭我之上帝。 |
8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“ |
9 當倍其工、使之操作、無胥動以浮言。 |
9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“. |
10 督役者與族長出、告以色列族曰、法老命不給爾蒭。 |
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи. |
11 爾往隨在斂之、工毋少減。 |
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“ |
12 以色族散往、遍於埃及、斂草芥以代蒭。 |
12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому. |
13 督役者促之曰、當日竣其工、與昔有蒭無異。 |
13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“. |
14 法老所委之督、撻以色列族長、曰、爾所陶瓦、昔有其數、今不能竣、曷故。〇 |
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“ |
15 |
15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм? |
16 不給僕以蒭、而使陶瓦、僕又被撻、咎歸王臣。 |
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“ |
17 曰、爾怠矣、爾怠矣、故云、容我往祭耶和華。 |
17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві. |
18 爾往操作、不給爾蒭、所陶之瓦、其數當竣。 |
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“ |
19 以色列族長聞日所陶瓦、數毋容減、則知害及乎己。 |
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“ |
20 以色列族長覲法老而出、見摩西亞倫竚立於途、告之曰、 |
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона, |
21 爾使法老及羣臣、無不惡我、授刃殺我、願耶和華鑒察、而伸我寃。〇 |
21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“ |
22 |
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це? |
23 我遵爾命、入告法老、及至今日、彼荼毒此族益甚、而爾未嘗拯之。 |
23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“ |