羅馬書

第3章

1 或曰、如是、則猶太人何所長、割禮何所益乎、

2 曰凡事多益、其首要、財上帝以詔托之、

3 曰其中若有不信、得毋以不信廢上帝信乎、

4 曰非也、上帝眞、億兆偽、如經云、主言時稱義、鞫時獲勝、

5 我今所言者、藉人言耳、曰、我不義、益彰上帝之義、吾何以稱之哉、如是而上帝施刑、豈義乎、

6 曰非也、若然、則上帝焉能鞫世人耶、

7 曰、若我之偽益彰上帝之誠、以致其榮、則我何反見擬如罪人乎、

8 曰、若是、則謂不如爲惡以致善可、然人以此誣爲我言、宜服罪也、

9 曰、是何歟、我儕有勝乎、曰、無、我曾明言猶太希利尼人、咸服罪、

10 如經云、悉無義人、

11 無人曉悟、無人求上帝、

12 皆棄正就邪、未有行仁者、

13 厥喉似破塋、其舌施詭詐、其唇藏蝮毒、

14 滿口咒詛惡言、

15 欲屠人血、而足疾趨、

16 所過殘害、

17 不由平康、

18 心目中不畏上帝、

19 吾儕知律法所言、指法下人言之、以塞諸口、使舉世服罪於上帝前、

20 蓋恃法而行者、無人得稱義於上帝前、法第使人知罪耳、

21 今上帝不以法而稱人爲義、其道昭著、律法與先知爲證、

22 卽上帝以人信耶穌基督、而稱其義、概以賜諸信者、悉無區別、

23 蓋衆已獲罪、有歉上帝所賜之榮、

24 惟因基督耶穌贖罪、則沾上帝之恩、不勞而稱義、

25 蓋上帝使耶穌流血、爲挽回之祭、凡信之者、得蒙赦宥、上帝寬容、往世之罪以免、鞫人之義以彰、

26 卽今日亦彰、以稱信耶穌者爲義、而上帝無不義也、

27 然則有何可誇乎、曰、無、以何法無之、恃己所行之法乎、曰、否、在信、

28 故我謂人得稱義以信主、非以行法、

29 曰上帝獨猶太人之上帝乎、抑異邦人之上帝乎、曰、亦異邦人之上帝也、

30 惟上帝、以信稱人爲義、凡受割禮、與未受割看亦然、

31 然則以信廢法乎、曰、否、更守法焉、〇

До римлян

Розділ 3

1 Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?

2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.

3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?

4 Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.

5 А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.

6 Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?

7 Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

8 І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких!

9 То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,

10 як написано: „Нема праведного ані о́дного;

11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —

12 усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!

13 Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,

14 уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!

15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

16 руїна та злидні на їхніх дорогах,

17 а дороги миру вони не пізнали!

18 Нема страху Божого перед очима їхніми“.

19 А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.

20 Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.

21 А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.

22 А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

24 але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,

25 що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,

26 за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

27 Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.

28 Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.

29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

30 бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.

31 Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.

羅馬書

第3章

До римлян

Розділ 3

1 或曰、如是、則猶太人何所長、割禮何所益乎、

1 Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?

2 曰凡事多益、其首要、財上帝以詔托之、

2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.

3 曰其中若有不信、得毋以不信廢上帝信乎、

3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?

4 曰非也、上帝眞、億兆偽、如經云、主言時稱義、鞫時獲勝、

4 Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.

5 我今所言者、藉人言耳、曰、我不義、益彰上帝之義、吾何以稱之哉、如是而上帝施刑、豈義乎、

5 А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.

6 曰非也、若然、則上帝焉能鞫世人耶、

6 Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?

7 曰、若我之偽益彰上帝之誠、以致其榮、則我何反見擬如罪人乎、

7 Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

8 曰、若是、則謂不如爲惡以致善可、然人以此誣爲我言、宜服罪也、

8 І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких!

9 曰、是何歟、我儕有勝乎、曰、無、我曾明言猶太希利尼人、咸服罪、

9 То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,

10 如經云、悉無義人、

10 як написано: „Нема праведного ані о́дного;

11 無人曉悟、無人求上帝、

11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —

12 皆棄正就邪、未有行仁者、

12 усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!

13 厥喉似破塋、其舌施詭詐、其唇藏蝮毒、

13 Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,

14 滿口咒詛惡言、

14 уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!

15 欲屠人血、而足疾趨、

15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

16 所過殘害、

16 руїна та злидні на їхніх дорогах,

17 不由平康、

17 а дороги миру вони не пізнали!

18 心目中不畏上帝、

18 Нема страху Божого перед очима їхніми“.

19 吾儕知律法所言、指法下人言之、以塞諸口、使舉世服罪於上帝前、

19 А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.

20 蓋恃法而行者、無人得稱義於上帝前、法第使人知罪耳、

20 Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.

21 今上帝不以法而稱人爲義、其道昭著、律法與先知爲證、

21 А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.

22 卽上帝以人信耶穌基督、而稱其義、概以賜諸信者、悉無區別、

22 А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

23 蓋衆已獲罪、有歉上帝所賜之榮、

23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

24 惟因基督耶穌贖罪、則沾上帝之恩、不勞而稱義、

24 але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,

25 蓋上帝使耶穌流血、爲挽回之祭、凡信之者、得蒙赦宥、上帝寬容、往世之罪以免、鞫人之義以彰、

25 що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,

26 卽今日亦彰、以稱信耶穌者爲義、而上帝無不義也、

26 за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

27 然則有何可誇乎、曰、無、以何法無之、恃己所行之法乎、曰、否、在信、

27 Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.

28 故我謂人得稱義以信主、非以行法、

28 Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.

29 曰上帝獨猶太人之上帝乎、抑異邦人之上帝乎、曰、亦異邦人之上帝也、

29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

30 惟上帝、以信稱人爲義、凡受割禮、與未受割看亦然、

30 бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.

31 然則以信廢法乎、曰、否、更守法焉、〇

31 Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.