箴言

第20章

1 清酒醇醪過飲、生侮慢、載號載呶、沉湎於酒、無智甚矣。

2 王之震怒、如獅咆哮、犯之者自取其戾。

3 息爭可得譽、凌競爲愚人。

4 怠惰者流、冬時不勤耕耘、穡時乞而不得。

5 人藏其心、不測若深淵、慧人能汲之。

6 自伐其仁者甚衆、忠信之人世不概見。

7 善人行義、子孫享福。

8 王坐鞫民、見惡人則擯斥之。

9 心清身潔、誰能自信。

10 權衡法度、不一其制、耶和華所疾。

11 子之清直與否、視其所爲則可知矣。

12 耳能聞、目能見、俱耶和華使然。

13 毋貪寢、恐遭貧乏、宜興作、可得果腹、

14 未市則賤其物、旣得則誇其美。

15 訓誨之言、若黃金、若琅玕、若珍器。

16 爲外人異族作中保、而不能償、則必取其衣爲質。

17 欺人得餅、厥味甚甘、不知其後如吞塵沙。

18 慮而後成、思而後戰。

19 評人長短者、機事爲其所泄、甘其言詞者、勿與之偕居。

20 詛父母者、其燈必滅、其光必暗。

21 始而貪婪、終無福祉。

22 毋以惡報惡、望耶和華救我。

23 權衡不公、不恕孰甚。

24 凡百之事、耶和華所定、人豈能逆料。

25 人不自量、矢口許願、則陷於罪。

26 賢王驅逐惡人、加以蹂躪、

27 人之本心、譬諸明燈、耶和華所畀、俾燭照事機。

28 王懷矜憫、真實毋妄、國祚綿長。

29 少者以壯健爲榮、老者以皓首爲尊。

30 身受扑責、痕現於外、則惡去而心自潔矣。

Приповiстi

Розділ 20

1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.

2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.

3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.

4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.

5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.

6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?

7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!

8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“

10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.

11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.

12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.

13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!

14 „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.

15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.

16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.

17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.

18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.

19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.

20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!

21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!

22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.

24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?

25 Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.

26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.

27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.

28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.

30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.

箴言

第20章

Приповiстi

Розділ 20

1 清酒醇醪過飲、生侮慢、載號載呶、沉湎於酒、無智甚矣。

1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.

2 王之震怒、如獅咆哮、犯之者自取其戾。

2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.

3 息爭可得譽、凌競爲愚人。

3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.

4 怠惰者流、冬時不勤耕耘、穡時乞而不得。

4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.

5 人藏其心、不測若深淵、慧人能汲之。

5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.

6 自伐其仁者甚衆、忠信之人世不概見。

6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?

7 善人行義、子孫享福。

7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!

8 王坐鞫民、見惡人則擯斥之。

8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9 心清身潔、誰能自信。

9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“

10 權衡法度、不一其制、耶和華所疾。

10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.

11 子之清直與否、視其所爲則可知矣。

11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.

12 耳能聞、目能見、俱耶和華使然。

12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.

13 毋貪寢、恐遭貧乏、宜興作、可得果腹、

13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!

14 未市則賤其物、旣得則誇其美。

14 „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.

15 訓誨之言、若黃金、若琅玕、若珍器。

15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.

16 爲外人異族作中保、而不能償、則必取其衣爲質。

16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.

17 欺人得餅、厥味甚甘、不知其後如吞塵沙。

17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.

18 慮而後成、思而後戰。

18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.

19 評人長短者、機事爲其所泄、甘其言詞者、勿與之偕居。

19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.

20 詛父母者、其燈必滅、其光必暗。

20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!

21 始而貪婪、終無福祉。

21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!

22 毋以惡報惡、望耶和華救我。

22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 權衡不公、不恕孰甚。

23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.

24 凡百之事、耶和華所定、人豈能逆料。

24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?

25 人不自量、矢口許願、則陷於罪。

25 Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.

26 賢王驅逐惡人、加以蹂躪、

26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.

27 人之本心、譬諸明燈、耶和華所畀、俾燭照事機。

27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.

28 王懷矜憫、真實毋妄、國祚綿長。

28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 少者以壯健爲榮、老者以皓首爲尊。

29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.

30 身受扑責、痕現於外、則惡去而心自潔矣。

30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.