箴言第20章 |
1 清酒醇醪過飲、生侮慢、載號載呶、沉湎於酒、無智甚矣。 |
2 王之震怒、如獅咆哮、犯之者自取其戾。 |
3 息爭可得譽、凌競爲愚人。 |
4 怠惰者流、冬時不勤耕耘、穡時乞而不得。 |
5 人藏其心、不測若深淵、慧人能汲之。 |
6 自伐其仁者甚衆、忠信之人世不概見。 |
7 善人行義、子孫享福。 |
8 王坐鞫民、見惡人則擯斥之。 |
9 心清身潔、誰能自信。 |
10 權衡法度、不一其制、耶和華所疾。 |
11 子之清直與否、視其所爲則可知矣。 |
12 耳能聞、目能見、俱耶和華使然。 |
13 毋貪寢、恐遭貧乏、宜興作、可得果腹、 |
14 未市則賤其物、旣得則誇其美。 |
15 訓誨之言、若黃金、若琅玕、若珍器。 |
16 爲外人異族作中保、而不能償、則必取其衣爲質。 |
17 欺人得餅、厥味甚甘、不知其後如吞塵沙。 |
18 慮而後成、思而後戰。 |
19 評人長短者、機事爲其所泄、甘其言詞者、勿與之偕居。 |
20 詛父母者、其燈必滅、其光必暗。 |
21 始而貪婪、終無福祉。 |
22 毋以惡報惡、望耶和華救我。 |
23 權衡不公、不恕孰甚。 |
24 凡百之事、耶和華所定、人豈能逆料。 |
25 人不自量、矢口許願、則陷於罪。 |
26 賢王驅逐惡人、加以蹂躪、 |
27 人之本心、譬諸明燈、耶和華所畀、俾燭照事機。 |
28 王懷矜憫、真實毋妄、國祚綿長。 |
29 少者以壯健爲榮、老者以皓首爲尊。 |
30 身受扑責、痕現於外、則惡去而心自潔矣。 |
ПриповiстiРозділ 20 |
1 |
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає. |
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є. |
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема. |
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує. |
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде? |
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його! |
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима. |
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“ |
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа. |
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий. |
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є. |
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться! |
14 „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном. |
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд. |
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став. |
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її. |
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами. |
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої. |
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви! |
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений! |
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі. |
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі. |
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою? |
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати. |
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук. |
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує. |
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю. |
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́. |
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота. |
箴言第20章 |
ПриповiстiРозділ 20 |
1 清酒醇醪過飲、生侮慢、載號載呶、沉湎於酒、無智甚矣。 |
1 |
2 王之震怒、如獅咆哮、犯之者自取其戾。 |
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає. |
3 息爭可得譽、凌競爲愚人。 |
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є. |
4 怠惰者流、冬時不勤耕耘、穡時乞而不得。 |
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема. |
5 人藏其心、不測若深淵、慧人能汲之。 |
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує. |
6 自伐其仁者甚衆、忠信之人世不概見。 |
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде? |
7 善人行義、子孫享福。 |
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його! |
8 王坐鞫民、見惡人則擯斥之。 |
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима. |
9 心清身潔、誰能自信。 |
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“ |
10 權衡法度、不一其制、耶和華所疾。 |
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа. |
11 子之清直與否、視其所爲則可知矣。 |
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий. |
12 耳能聞、目能見、俱耶和華使然。 |
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є. |
13 毋貪寢、恐遭貧乏、宜興作、可得果腹、 |
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться! |
14 未市則賤其物、旣得則誇其美。 |
14 „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном. |
15 訓誨之言、若黃金、若琅玕、若珍器。 |
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд. |
16 爲外人異族作中保、而不能償、則必取其衣爲質。 |
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став. |
17 欺人得餅、厥味甚甘、不知其後如吞塵沙。 |
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її. |
18 慮而後成、思而後戰。 |
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами. |
19 評人長短者、機事爲其所泄、甘其言詞者、勿與之偕居。 |
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої. |
20 詛父母者、其燈必滅、其光必暗。 |
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви! |
21 始而貪婪、終無福祉。 |
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений! |
22 毋以惡報惡、望耶和華救我。 |
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі. |
23 權衡不公、不恕孰甚。 |
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі. |
24 凡百之事、耶和華所定、人豈能逆料。 |
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою? |
25 人不自量、矢口許願、則陷於罪。 |
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати. |
26 賢王驅逐惡人、加以蹂躪、 |
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук. |
27 人之本心、譬諸明燈、耶和華所畀、俾燭照事機。 |
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує. |
28 王懷矜憫、真實毋妄、國祚綿長。 |
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю. |
29 少者以壯健爲榮、老者以皓首爲尊。 |
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́. |
30 身受扑責、痕現於外、則惡去而心自潔矣。 |
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота. |