Библия - Обещанное Восстановление

出埃及記

第22章

1 若盜牛羊、毋論宰鬻、皆當償、盜牛者五倍、盜羊者四倍。

2 宵小穿窬、斃於人手、弗償其命。

3 旭日已升、而被擊死者、必償。盜必倍償所竊、如無有以償、鬻之爲奴。

4 如其所竊、或牛羊驢、在盜手尚生者、償之維倍。

5 如牧畜於人之田、或葡萄園、則必以己田己園之佳者償之、

6 如火焚棘、延及露積。或禾稼、或田園、則舉火者必償。

7 如以金以器託友守之、爲盗所竊、盜者被獲、償之維倍。

8 如弗能獲、則解受託之人於士師、察其果敢人物與否。

9 毋論牛羊驢衣服諸物、已失之後、爲事主認明者、必見士師、兩造具備、聽士師所斷、償之維倍。

10 如以牛羊驢畜、託友守之、或死傷、或被攘、別無人見、

11 則受託者必指耶和華發誓、自明其一介不取、而畜主必以爲足、不使其償。

12 如畜被盗、則必償之。

13 如彼斷傷、卽以斷傷示之、而不償。

14 如借人畜、或傷或死、畜主不在、則必償、

15 畜主在、則不償、如爲人僱、旣受其値、則毋庸償。

16 如誘未聘之女同寢、則必聘以爲室。

17 其父不欲妻之、則償以金、如聘禮之數。

18 巫者罪當死。

19 與獸淫合者、殺無赦。

20 我耶和華而外、祭他上帝者、必翦滅之。

21 毋侮旅人、缘昔爾曹旅於埃及故也。

22 勿欺孤寡、

23 若欺之、則其龥我、我必聽聞。

24 我怒必烈、以刃誅爾、寡爾妻、孤爾子。

25 如我民貧乏、而爾貸以金、毋取利、毋迫索。

26 如取人衣爲質、日入必反之、

27 彼以衣蔽體、無此則不能安寢、蓋我以矜憫爲懷、彼若龥我、我必俯聽。

28 勿詛士師、勿詈民長。

29 爾穀旣登、爾釀初熟、奉我勿遲、汝初胎之男子必獻於我、

30 首生之牛羊、七日偕母、越至八日、必獻於我。

31 爾必爲聖民、以奉事我、野獸所斷傷之肉勿食、投諸犬可也。

Вихід

Розділ 22

1 Коли зло́дій буде зло́влений в підко́пі, і буде побитий так, що помре, то нема прови́ни крови на тому, хто побив.

2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку.

3 Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.

4 Коли хто ви́пасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.

5 Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.

6 Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.

7 Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.

8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.

9 Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —

10 прися́га Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодо́вувати.

11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власнико́ві її.

12 Якщо дійсно буде розша́рпана вона, нехай принесе її як свідо́цтво, а за розша́рпане він не відшкодує.

13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;

14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.

15 А коли хто підмо́вить дівчину, яка не зару́чена, і ляже з нею, то нехай дасть їй ві́но, і візьме її собі за жінку.

16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.

17 Чарівни́ці не зоставиш при житті.

18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.

19 Кожен, хто прино́сить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.

20 А прихо́дька не будеш утискати та гноби́ти його, бо й ви були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї.

21 Жодної вдови та сироти не будеш гноби́ти;

22 якщо ж ти справді гноби́тимеш їх, то коли вони, кли́чучи, кли́катимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,

23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки́ ваші вдо́вами, а діти ваші си́ротами.

24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позича́льник, — не покладеш на нього лихви.

25 Якщо дійсно ві́зьмеш у заста́ву одежу ближнього свого, то вернеш її йому до за́ходу сонця,

26 бо вона — єдине накриття́ його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.

27 Бога не будеш лихосло́вити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.

28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з пли́нами твоїми. Перворідного з синів своїх даси́ Мені.

29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.

30 І ви будете Мені святими людьми, і не бу́дете їсти м'яса, розша́рпаного в полі, — псові кинете його!

出埃及記第22章	Вихід Розділ 22
1 若盜牛羊、毋論宰鬻、皆當償、盜牛者五倍、盜羊者四倍。	1 Коли зло́дій буде зло́влений в підко́пі, і буде побитий так, що помре, то нема прови́ни крови на тому, хто побив.
2 宵小穿窬、斃於人手、弗償其命。	2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку.
3 旭日已升、而被擊死者、必償。盜必倍償所竊、如無有以償、鬻之爲奴。	3 Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
4 如其所竊、或牛羊驢、在盜手尚生者、償之維倍。	4 Коли хто ви́пасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
5 如牧畜於人之田、或葡萄園、則必以己田己園之佳者償之、	5 Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
6 如火焚棘、延及露積。或禾稼、或田園、則舉火者必償。	6 Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
7 如以金以器託友守之、爲盗所竊、盜者被獲、償之維倍。	7 Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
8 如弗能獲、則解受託之人於士師、察其果敢人物與否。	8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
9 毋論牛羊驢衣服諸物、已失之後、爲事主認明者、必見士師、兩造具備、聽士師所斷、償之維倍。	9 Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —
10 如以牛羊驢畜、託友守之、或死傷、或被攘、別無人見、	10 прися́га Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодо́вувати.
11 則受託者必指耶和華發誓、自明其一介不取、而畜主必以爲足、不使其償。	11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власнико́ві її.
12 如畜被盗、則必償之。	12 Якщо дійсно буде розша́рпана вона, нехай принесе її як свідо́цтво, а за розша́рпане він не відшкодує.
13 如彼斷傷、卽以斷傷示之、而不償。	13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
14 如借人畜、或傷或死、畜主不在、則必償、	14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
15 畜主在、則不償、如爲人僱、旣受其値、則毋庸償。	15 А коли хто підмо́вить дівчину, яка не зару́чена, і ляже з нею, то нехай дасть їй ві́но, і візьме її собі за жінку.
16 如誘未聘之女同寢、則必聘以爲室。	16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
17 其父不欲妻之、則償以金、如聘禮之數。	17 Чарівни́ці не зоставиш при житті.
18 巫者罪當死。	18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
19 與獸淫合者、殺無赦。	19 Кожен, хто прино́сить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.
20 我耶和華而外、祭他上帝者、必翦滅之。	20 А прихо́дька не будеш утискати та гноби́ти його, бо й ви були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї.
21 毋侮旅人、缘昔爾曹旅於埃及故也。	21 Жодної вдови та сироти не будеш гноби́ти;
22 勿欺孤寡、	22 якщо ж ти справді гноби́тимеш їх, то коли вони, кли́чучи, кли́катимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
23 若欺之、則其龥我、我必聽聞。	23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки́ ваші вдо́вами, а діти ваші си́ротами.
24 我怒必烈、以刃誅爾、寡爾妻、孤爾子。	24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позича́льник, — не покладеш на нього лихви.
25 如我民貧乏、而爾貸以金、毋取利、毋迫索。	25 Якщо дійсно ві́зьмеш у заста́ву одежу ближнього свого, то вернеш її йому до за́ходу сонця,
26 如取人衣爲質、日入必反之、	26 бо вона — єдине накриття́ його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
27 彼以衣蔽體、無此則不能安寢、蓋我以矜憫爲懷、彼若龥我、我必俯聽。	27 Бога не будеш лихосло́вити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
28 勿詛士師、勿詈民長。	28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з пли́нами твоїми. Перворідного з синів своїх даси́ Мені.
29 爾穀旣登、爾釀初熟、奉我勿遲、汝初胎之男子必獻於我、	29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.
30 首生之牛羊、七日偕母、越至八日、必獻於我。	30 І ви будете Мені святими людьми, і не бу́дете їсти м'яса, розша́рпаного в полі, — псові кинете його!
31 爾必爲聖民、以奉事我、野獸所斷傷之肉勿食、投諸犬可也。	31

舊約

新約

出埃及記

第22章

Вихід

Розділ 22

出埃及記

第22章

Вихід

Розділ 22