Йов

Розділ 26

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?

3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

4 Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?

5 Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.

6 Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну.

7 Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.

8 Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.

9 Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

10 На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.

11 Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.

12 Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.

13 Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.

14 Таж це всесамі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“

Книга Иова

Глава 26

1 И начал Иов, и сказал:

2 Как ты помог бессилию, поддержал мышцу немощи!

3 Какой подал совет неразумию, и показал мудрость великую!

4 Кому ты предлагаешь слова, и чей дух исходит из тебя?

5 Рефаимы {покойники, слав. исполины. Ис. 14:9; Пр. 2:18; 9:18; Пс. 87:2} внизу трепещут, воды, и живущие в них.

6 Наг пред ним Шеол, и нет покрывала Аваддону. {Шеол - ад, Аваддон - пагуба. Эти слова означают здесь одно и тоже.}

7 Он распростер север на пустоте, ни на чем повесил землю.

8 Он держит воды в облаках Своих, и облако под ними не расседается.

9 Замкнул лице престола, облако Свое распростер окрест его.

10 Распределил постоянною чертою воды, свет со тьмою до совершенной точности.

11 Столпы небес трясутся, и ужасаются от грозы Его.

12 Силою Своею волнует море, и умом Своим сражает гордость.

13 От Духа Его небеса - великолепие; рука Его пронзает змея резвого.

14 Вот, это только края путей Его, и мы только некоторый шепот слова Его слыхали; а гром могущества Его кто может себе представить?

Йов

Розділ 26

Книга Иова

Глава 26

1 А Йов відповів та й сказав:

1 И начал Иов, и сказал:

2 „Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?

2 Как ты помог бессилию, поддержал мышцу немощи!

3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

3 Какой подал совет неразумию, и показал мудрость великую!

4 Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?

4 Кому ты предлагаешь слова, и чей дух исходит из тебя?

5 Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.

5 Рефаимы {покойники, слав. исполины. Ис. 14:9; Пр. 2:18; 9:18; Пс. 87:2} внизу трепещут, воды, и живущие в них.

6 Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну.

6 Наг пред ним Шеол, и нет покрывала Аваддону. {Шеол - ад, Аваддон - пагуба. Эти слова означают здесь одно и тоже.}

7 Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.

7 Он распростер север на пустоте, ни на чем повесил землю.

8 Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.

8 Он держит воды в облаках Своих, и облако под ними не расседается.

9 Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

9 Замкнул лице престола, облако Свое распростер окрест его.

10 На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.

10 Распределил постоянною чертою воды, свет со тьмою до совершенной точности.

11 Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.

11 Столпы небес трясутся, и ужасаются от грозы Его.

12 Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.

12 Силою Своею волнует море, и умом Своим сражает гордость.

13 Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.

13 От Духа Его небеса - великолепие; рука Его пронзает змея резвого.

14 Таж це всесамі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“

14 Вот, это только края путей Его, и мы только некоторый шепот слова Его слыхали; а гром могущества Его кто может себе представить?