Йов

Розділ 38

1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?

3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!

4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!

5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?

6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,

7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?

8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“

12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?

14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!

15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!

16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?

17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?

18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,

20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?

21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,

23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?

24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?

25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,

26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?

28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?

29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?

30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.

31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?

32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?

33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?

34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?

35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?

36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?

37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,

38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?

39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,

40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?

41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?

Аюб

Глава 38

1 Тогда Вечный ответил Аюбу из бури. Он сказал:

2 – Кто ты, что Мой замысел омрачаешь словами, в которых нет знания?

3 Препояшь себя, как мужчина; Я буду спрашивать, а ты отвечай.

4 Где ты был, когда Я землю утверждал? Если ты знаешь, то отвечай Мне.

5 Кто определил ей предел? Конечно, ты знаешь! Кто протянул над ней мерную нить?

6 На чём покоится земное основание, и кто заложил её краеугольный камень,

7 когда вместе пели все звёзды утра, и ангелы ликовали от радости?

8 Кто запер воротами море, когда оно исторглось, как из чрева,

9 когда сделал Я тучи его одеждой и обвил его пеленами мглы,

10 когда Я назначил ему рубежи и поставил ему ворота с запорами,

11 когда Я сказал: «До этого места дойдёшь, но не дальше; здесь предел для гордых твоих валов»?

12 Случалось ли тебе приказывать утру и указывать место заре,

13 чтобы она охватила края земли и стряхнула с неё злодеев?

14 И земля обретает своё лицо, как глина под тяжестью печати, и расцвечивается, как риза. .

15 Но у злодеев отнят их свет, и поднятая рука их сломана.

16 Доходил ли ты до истоков моря и ступал ли по дну пучины?

17 Открывались ли тебе двери смерти? Видел ли ты врата смертной мглы?

18 Обозрел ли ты широту земли? Скажи Мне, если всё это знаешь.

19 Где путь к обители света? Где пребывает тьма?

20 Ты, верно, в пределы её входил и знаешь путь к её дому?

21 Конечно же знаешь, ведь ты тогда уже родился и прожил так много лет!

22 Входил ли ты в кладовые снега и видел ли хранилища града?

23 На смутное время Я их берегу, на дни войны и битвы.

24 По какому пути разливается свет, и мчится на землю восточный ветер?

25 Кто устроил проток для ливня и путь проложил грозе,

26 чтобы землю безлюдную оросить, пустыню, где нет людей,

27 дикую степь напитать водой и взрастить из земли траву?

28 Есть ли отец у дождя? Кто капли росы рождает?

29 Из чьей утробы выходит лёд? Кто на свет производит небесный иней,

30 когда воды, как камень, крепнут, и твердеет лицо морей?

31 Властен ли ты затянуть узел Плеяд и развязать пояс Ориона?

32 Можешь ли ты созвездия вывести в срок и вести Большую Медведицу с её детёнышами?

33 Известны ли тебе уставы небес? Можешь ли ты их власть утвердить на земле?

34 Можешь ли ты возвысить свой голос к тучам, чтобы они дождь на тебя пролили?

35 Велишь ли ты молниям в путь пойти, скажут ли они тебе: «Мы готовы»?

36 Кто ибиса мудростью наделил? Кто дал разумение петуху?

37 Кто настолько мудр, чтобы сосчитать облака? Кто может сосуды небес опрокинуть,

38 чтобы пыль превратилась в топь, и комья земли слиплись?

39 Ты ли ловишь добычу львице и насыщаешь молодых львов,

40 когда они прячутся в своих логовах или лежат под кустом в засаде?

41 Кто посылает ворону корм, когда птенцы его взывают к Всевышнему, бродя без пищи?

Йов

Розділ 38

Аюб

Глава 38

1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

1 Тогда Вечный ответил Аюбу из бури. Он сказал:

2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?

2 – Кто ты, что Мой замысел омрачаешь словами, в которых нет знания?

3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!

3 Препояшь себя, как мужчина; Я буду спрашивать, а ты отвечай.

4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!

4 Где ты был, когда Я землю утверждал? Если ты знаешь, то отвечай Мне.

5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?

5 Кто определил ей предел? Конечно, ты знаешь! Кто протянул над ней мерную нить?

6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,

6 На чём покоится земное основание, и кто заложил её краеугольный камень,

7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?

7 когда вместе пели все звёзды утра, и ангелы ликовали от радости?

8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

8 Кто запер воротами море, когда оно исторглось, как из чрева,

9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

9 когда сделал Я тучи его одеждой и обвил его пеленами мглы,

10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

10 когда Я назначил ему рубежи и поставил ему ворота с запорами,

11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“

11 когда Я сказал: «До этого места дойдёшь, но не дальше; здесь предел для гордых твоих валов»?

12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

12 Случалось ли тебе приказывать утру и указывать место заре,

13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?

13 чтобы она охватила края земли и стряхнула с неё злодеев?

14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!

14 И земля обретает своё лицо, как глина под тяжестью печати, и расцвечивается, как риза. .

15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!

15 Но у злодеев отнят их свет, и поднятая рука их сломана.

16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?

16 Доходил ли ты до истоков моря и ступал ли по дну пучины?

17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?

17 Открывались ли тебе двери смерти? Видел ли ты врата смертной мглы?

18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

18 Обозрел ли ты широту земли? Скажи Мне, если всё это знаешь.

19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,

19 Где путь к обители света? Где пребывает тьма?

20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?

20 Ты, верно, в пределы её входил и знаешь путь к её дому?

21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

21 Конечно же знаешь, ведь ты тогда уже родился и прожил так много лет!

22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,

22 Входил ли ты в кладовые снега и видел ли хранилища града?

23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?

23 На смутное время Я их берегу, на дни войны и битвы.

24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?

24 По какому пути разливается свет, и мчится на землю восточный ветер?

25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,

25 Кто устроил проток для ливня и путь проложил грозе,

26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

26 чтобы землю безлюдную оросить, пустыню, где нет людей,

27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?

27 дикую степь напитать водой и взрастить из земли траву?

28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?

28 Есть ли отец у дождя? Кто капли росы рождает?

29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?

29 Из чьей утробы выходит лёд? Кто на свет производит небесный иней,

30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.

30 когда воды, как камень, крепнут, и твердеет лицо морей?

31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?

31 Властен ли ты затянуть узел Плеяд и развязать пояс Ориона?

32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?

32 Можешь ли ты созвездия вывести в срок и вести Большую Медведицу с её детёнышами?

33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?

33 Известны ли тебе уставы небес? Можешь ли ты их власть утвердить на земле?

34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?

34 Можешь ли ты возвысить свой голос к тучам, чтобы они дождь на тебя пролили?

35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?

35 Велишь ли ты молниям в путь пойти, скажут ли они тебе: «Мы готовы»?

36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?

36 Кто ибиса мудростью наделил? Кто дал разумение петуху?

37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,

37 Кто настолько мудр, чтобы сосчитать облака? Кто может сосуды небес опрокинуть,

38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?

38 чтобы пыль превратилась в топь, и комья земли слиплись?

39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,

39 Ты ли ловишь добычу львице и насыщаешь молодых львов,

40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?

40 когда они прячутся в своих логовах или лежат под кустом в засаде?

41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?

41 Кто посылает ворону корм, когда птенцы его взывают к Всевышнему, бродя без пищи?