ЙовРозділ 39 |
1 |
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження, |
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду? |
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються. |
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та, |
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню? |
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича. |
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого. |
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він? |
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини? |
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш? |
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік? |
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки? |
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є, |
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти. |
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться, |
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом. |
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́! |
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву? |
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне! |
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї, |
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча, |
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище! |
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу. |
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик. |
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої? |
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті? |
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, — |
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його, |
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“. |
JobChapter 39 |
1 DO you know the time when wild goats bring forth in the steep rocks? Or can you watch the calving of hinds? |
2 Can you number the months that they fulfill, and know the time when they bring forth? |
3 And do you know when they kneel and bring forth their young ones? |
4 They bring up their young ones, until they grow up and are weaned. |
5 Who has left the wild ass to be free, and made him to escape the yoke? |
6 For he has made the plain his house, and the salt land his dwelling place. |
7 He scorns the multitude of cities, and is not afraid of the voice of rulers. |
8 The tops of mountains are his pasture, and he treads over every green thing. |
9 Will the unicorn be willing to serve you, or will he spend the night at your crib? |
10 Can you bind the yoke on the neck of the unicorn? Or will he harrow in a rugged place? |
11 Will you have confidence in him, because his strength is great? Or will you leave your labor to him? |
12 Do you trust him, that he will winnow your threshing and gather your grain into the barn? |
13 The ostrich rouses herself up haughtily; then she comes and makes her nest; |
14 But she leaves her eggs in the earth to be warmed on the ground. |
15 And because she has the feet of a bird, forgets that the wild beast may trample them. |
16 She multiplies her young ones, though they do not stay with her; although her labor is in vain, she has no fear: |
17 God has increased wisdom, but he has not given her a portion of it. |
18 She raises herself high like a palm tree; she laughs at the horse and his rider. |
19 Have you given the horse strength? Have you clothed his neck with armour? |
20 Can you make him move like the locust? Or can you make him afraid? |
21 He paws in the plain, and rejoices in the valley; he goes forth armed to the battle. |
22 He laughs at a pit, and is not frightened; neither does he turn back from the sword. |
23 The quiver rattles against him, the glittering spear and the lance. |
24 He gallops with rage that makes the ground to tremble, nor does he fear the sound of the trumpet. |
25 He makes the sound, Aha, aha; and he smells the battle from afar; he terrifies the officers with his neighing. |
26 Is it by your wisdom that the hawk was created and wings his way toward the south? |
27 Does the eagle soar at your command, and make his nest in steep rocks? |
28 He dwells and lodges on the rock, upon the cliff of the precipice. |
29 He is sustained by his prey, his eyes behold afar off. |
30 His young ones suck up blood; and where the slain are, there is he. |
ЙовРозділ 39 |
JobChapter 39 |
1 |
1 DO you know the time when wild goats bring forth in the steep rocks? Or can you watch the calving of hinds? |
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження, |
2 Can you number the months that they fulfill, and know the time when they bring forth? |
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду? |
3 And do you know when they kneel and bring forth their young ones? |
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються. |
4 They bring up their young ones, until they grow up and are weaned. |
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та, |
5 Who has left the wild ass to be free, and made him to escape the yoke? |
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню? |
6 For he has made the plain his house, and the salt land his dwelling place. |
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича. |
7 He scorns the multitude of cities, and is not afraid of the voice of rulers. |
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого. |
8 The tops of mountains are his pasture, and he treads over every green thing. |
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він? |
9 Will the unicorn be willing to serve you, or will he spend the night at your crib? |
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини? |
10 Can you bind the yoke on the neck of the unicorn? Or will he harrow in a rugged place? |
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш? |
11 Will you have confidence in him, because his strength is great? Or will you leave your labor to him? |
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік? |
12 Do you trust him, that he will winnow your threshing and gather your grain into the barn? |
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки? |
13 The ostrich rouses herself up haughtily; then she comes and makes her nest; |
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є, |
14 But she leaves her eggs in the earth to be warmed on the ground. |
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти. |
15 And because she has the feet of a bird, forgets that the wild beast may trample them. |
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться, |
16 She multiplies her young ones, though they do not stay with her; although her labor is in vain, she has no fear: |
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом. |
17 God has increased wisdom, but he has not given her a portion of it. |
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́! |
18 She raises herself high like a palm tree; she laughs at the horse and his rider. |
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву? |
19 Have you given the horse strength? Have you clothed his neck with armour? |
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне! |
20 Can you make him move like the locust? Or can you make him afraid? |
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї, |
21 He paws in the plain, and rejoices in the valley; he goes forth armed to the battle. |
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча, |
22 He laughs at a pit, and is not frightened; neither does he turn back from the sword. |
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище! |
23 The quiver rattles against him, the glittering spear and the lance. |
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу. |
24 He gallops with rage that makes the ground to tremble, nor does he fear the sound of the trumpet. |
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик. |
25 He makes the sound, Aha, aha; and he smells the battle from afar; he terrifies the officers with his neighing. |
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої? |
26 Is it by your wisdom that the hawk was created and wings his way toward the south? |
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті? |
27 Does the eagle soar at your command, and make his nest in steep rocks? |
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, — |
28 He dwells and lodges on the rock, upon the cliff of the precipice. |
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його, |
29 He is sustained by his prey, his eyes behold afar off. |
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“. |
30 His young ones suck up blood; and where the slain are, there is he. |