Йов

Розділ 14

1 Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:

2 вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.

3 І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!

4 Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

5 Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

6 відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.

7 Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;

8 якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,

9 то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!

10 А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?

11 Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,

12 так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.

13 О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!

14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!

15 Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —

17 провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.

18 Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,

19 каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.

20 Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.

21 Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.

22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.

Job

Chapter 14

1 Man120 that is born3205 of a woman802 is of few7116 days 3117and full7646 of trouble.7267

2 He comes3318 forth3318 like a flower,6731 and is cut5243 down: he flees1272 also as a shadow,6738 and continues5975 not.

3 And does you open6491 your eyes5869 on such2088 an one, and bring935 me into judgment4941 with you?

4 Who4310 can bring5414 a clean2889 thing out of an unclean?2931 not one.259

5 Seeing518 his days3117 are determined,2782 the number4557 of his months2320 are with you, you have appointed6213 his bounds2706 that he cannot3808 pass;5674

6 Turn8159 from him, that he may rest,2308 till5704 he shall accomplish,7521 as an hireling,7916 his day.3117

7 For there is hope8615 of a tree,6086 if it be cut3772 down, that it will sprout2498 again,5750 and that the tender3127 branch thereof will not cease.2308

8 Though518 the root8328 thereof wax old2204 in the earth,776 and the stock1503 thereof die4191 in the ground;6083

9 Yet through the scent7381 of water4325 it will bud,6524 and bring6213 forth6213 boughs7105 like3644 a plant.5194

10 But man1397 dies,4191 and wastes2522 away: yes, man120 gives1478 up the ghost,1478 and where346 is he?

11 As the waters4325 fail235 from the sea,3220 and the flood5104 decays2717 and dries3001 up:

12 So man376 lies7901 down,7901 and rises6965 not: till5704 the heavens8064 be no1115 more, they shall not awake,6974 nor3808 be raised5782 out of their sleep.8142

13 O that you would hide6845 me in the grave,7585 that you would keep me secret,5641 until5704 your wrath639 be past,7725 that you would appoint7896 me a set2706 time, and remember2142 me!

14 If518 a man1397 die,4191 shall he live2421 again? all3605 the days3117 of my appointed6635 time6635 will I wait,3176 till5704 my change2487 come.935

15 You shall call,7121 and I will answer6030 you: you will have a desire3700 to the work4639 of your hands.3027

16 For now6258 you number5608 my steps:6806 do you not watch8104 over5921 my sin?2403

17 My transgression6588 is sealed2856 up in a bag,6872 and you sew2950 up my iniquity.5771

18 And surely199 the mountains2022 falling5307 comes5034 to nothing,5034 and the rock6697 is removed6275 out of his place.4725

19 The waters4325 wear7833 the stones:68 you wash7857 away the things which grow5599 out of the dust6083 of the earth;776 and you destroy6 the hope8615 of man.582

20 You prevail8630 for ever5331 against him, and he passes:1980 you change8138 his countenance,6440 and send7971 him away.

21 His sons1121 come to honor,3513 and he knows3045 it not; and they are brought6819 low,6819 but he perceives995 it not of them.

22 But his flesh1320 on him shall have pain,3510 and his soul5315 within5921 him shall mourn.56

Йов

Розділ 14

Job

Chapter 14

1 Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:

1 Man120 that is born3205 of a woman802 is of few7116 days 3117and full7646 of trouble.7267

2 вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.

2 He comes3318 forth3318 like a flower,6731 and is cut5243 down: he flees1272 also as a shadow,6738 and continues5975 not.

3 І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!

3 And does you open6491 your eyes5869 on such2088 an one, and bring935 me into judgment4941 with you?

4 Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

4 Who4310 can bring5414 a clean2889 thing out of an unclean?2931 not one.259

5 Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

5 Seeing518 his days3117 are determined,2782 the number4557 of his months2320 are with you, you have appointed6213 his bounds2706 that he cannot3808 pass;5674

6 відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.

6 Turn8159 from him, that he may rest,2308 till5704 he shall accomplish,7521 as an hireling,7916 his day.3117

7 Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;

7 For there is hope8615 of a tree,6086 if it be cut3772 down, that it will sprout2498 again,5750 and that the tender3127 branch thereof will not cease.2308

8 якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,

8 Though518 the root8328 thereof wax old2204 in the earth,776 and the stock1503 thereof die4191 in the ground;6083

9 то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!

9 Yet through the scent7381 of water4325 it will bud,6524 and bring6213 forth6213 boughs7105 like3644 a plant.5194

10 А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?

10 But man1397 dies,4191 and wastes2522 away: yes, man120 gives1478 up the ghost,1478 and where346 is he?

11 Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,

11 As the waters4325 fail235 from the sea,3220 and the flood5104 decays2717 and dries3001 up:

12 так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.

12 So man376 lies7901 down,7901 and rises6965 not: till5704 the heavens8064 be no1115 more, they shall not awake,6974 nor3808 be raised5782 out of their sleep.8142

13 О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!

13 O that you would hide6845 me in the grave,7585 that you would keep me secret,5641 until5704 your wrath639 be past,7725 that you would appoint7896 me a set2706 time, and remember2142 me!

14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!

14 If518 a man1397 die,4191 shall he live2421 again? all3605 the days3117 of my appointed6635 time6635 will I wait,3176 till5704 my change2487 come.935

15 Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

15 You shall call,7121 and I will answer6030 you: you will have a desire3700 to the work4639 of your hands.3027

16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —

16 For now6258 you number5608 my steps:6806 do you not watch8104 over5921 my sin?2403

17 провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.

17 My transgression6588 is sealed2856 up in a bag,6872 and you sew2950 up my iniquity.5771

18 Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,

18 And surely199 the mountains2022 falling5307 comes5034 to nothing,5034 and the rock6697 is removed6275 out of his place.4725

19 каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.

19 The waters4325 wear7833 the stones:68 you wash7857 away the things which grow5599 out of the dust6083 of the earth;776 and you destroy6 the hope8615 of man.582

20 Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.

20 You prevail8630 for ever5331 against him, and he passes:1980 you change8138 his countenance,6440 and send7971 him away.

21 Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.

21 His sons1121 come to honor,3513 and he knows3045 it not; and they are brought6819 low,6819 but he perceives995 it not of them.

22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.

22 But his flesh1320 on him shall have pain,3510 and his soul5315 within5921 him shall mourn.56