Книга Иова

Глава 42

1 И ответствовал Иов Иегове, и сказал:

2 Знаю, что Ты всемогущ, и не воспрещено Тебе, что ни помыслишь.

3 `Кто сей, дерзнувший покрывать мраком определение Совета, ничего не разумея?` Действительно, я изъяснял то, чего не разумею, чудные вещи, непостижимые для меня и недоведомые.

4 `Выслушай, говорил, что я скажу, и что спрошу у Тебя, объясни мне`.

5 Прежде я слышал о Тебе ухом, и ныне око мое созерцает Тебя.

6 Посему отрицаюсь, и приношу покаяние в прахе и пепле.

7 И было после того, как Иегова изрек сии слова Иову, тогда сказал Иегова Елифазу Феманитянину: `горит гнев Мой на тебя и на двух друзей твоих за то, что вы не так верно говорили предо Мною, как раб Мой, Иов.

8 И ныне возьмите себе семь тельцов и семь овнов, и подите к рабу Моему Иову, и вознесите всесожжение за себя; и Иов, раб Мой, помолится за вас; ибо ходатайство его приму, чтобы не поступить с вами, как заслуживает неразумие, потому что вы предо Мною говорили не так верно, как раб мой Иов`.

9 И пошли Елифаз Феманитянин и Вилдад Савхеянин, Софар Наамитянин, и сделали, как сказал им Иегова; и принял Иегова ходатайство Иова.

10 Когда же Иов помолился за друга своего, тогда Иегова возвратил плен Иова; и все, что было у Иова, Иегова вдвое воздал ему.

11 И пришли к нему все братья его, и все сестры его, и все прежние знакомые его, и ели с ним хлеб в доме его, и изъявляли ему соболезнование, и утешали его после всех страданий, какие Иегова навел на него; и дали ему каждый по одной кесите {вероятно, определенное весом, но теперь неизвестное количество серебра. Быт. 33:19}, и каждый по одному кольцу золотому.

12 И благословил Иегова последнее Иова более, нежели первое; и было у него четырнадцать тысяч мелкого скота, и шесть тысяч верблюдов, и тысяча пар волов, и тысяча ослиц.

13 И было у него семь сынов и три дочери.

14 И дал он имя первой - Емима, второй же имя - Кассия, а третьей имя - Керен-гаппух.

15 И на всей земле не находилось таких прекрасных женщин, как дочери Иова; и дал им отец их наследие между братьями их.

16 И жил Иов после сего сто сорок лет, и видел сынов своих, и сыновних сынов, четыре рода.

17 И умер Иов в старости, и насыщенный жизнью.

Йов

Розділ 42

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.

Книга Иова

Глава 42

Йов

Розділ 42

1 И ответствовал Иов Иегове, и сказал:

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 Знаю, что Ты всемогущ, и не воспрещено Тебе, что ни помыслишь.

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 `Кто сей, дерзнувший покрывать мраком определение Совета, ничего не разумея?` Действительно, я изъяснял то, чего не разумею, чудные вещи, непостижимые для меня и недоведомые.

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 `Выслушай, говорил, что я скажу, и что спрошу у Тебя, объясни мне`.

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 Прежде я слышал о Тебе ухом, и ныне око мое созерцает Тебя.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Посему отрицаюсь, и приношу покаяние в прахе и пепле.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 И было после того, как Иегова изрек сии слова Иову, тогда сказал Иегова Елифазу Феманитянину: `горит гнев Мой на тебя и на двух друзей твоих за то, что вы не так верно говорили предо Мною, как раб Мой, Иов.

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 И ныне возьмите себе семь тельцов и семь овнов, и подите к рабу Моему Иову, и вознесите всесожжение за себя; и Иов, раб Мой, помолится за вас; ибо ходатайство его приму, чтобы не поступить с вами, как заслуживает неразумие, потому что вы предо Мною говорили не так верно, как раб мой Иов`.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 И пошли Елифаз Феманитянин и Вилдад Савхеянин, Софар Наамитянин, и сделали, как сказал им Иегова; и принял Иегова ходатайство Иова.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 Когда же Иов помолился за друга своего, тогда Иегова возвратил плен Иова; и все, что было у Иова, Иегова вдвое воздал ему.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 И пришли к нему все братья его, и все сестры его, и все прежние знакомые его, и ели с ним хлеб в доме его, и изъявляли ему соболезнование, и утешали его после всех страданий, какие Иегова навел на него; и дали ему каждый по одной кесите {вероятно, определенное весом, но теперь неизвестное количество серебра. Быт. 33:19}, и каждый по одному кольцу золотому.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 И благословил Иегова последнее Иова более, нежели первое; и было у него четырнадцать тысяч мелкого скота, и шесть тысяч верблюдов, и тысяча пар волов, и тысяча ослиц.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 И было у него семь сынов и три дочери.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 И дал он имя первой - Емима, второй же имя - Кассия, а третьей имя - Керен-гаппух.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 И на всей земле не находилось таких прекрасных женщин, как дочери Иова; и дал им отец их наследие между братьями их.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 И жил Иов после сего сто сорок лет, и видел сынов своих, и сыновних сынов, четыре рода.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 И умер Иов в старости, и насыщенный жизнью.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.