JobChapter 38 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
41 |
ЙовРозділ 38 |
1 |
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму? |
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни! |
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́! |
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура? |
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її, |
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини? |
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило, |
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́, |
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та, |
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“ |
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце, |
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні? |
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони! |
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється! |
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні? |
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні? |
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все! |
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце, |
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому? |
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів! |
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив, |
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни? |
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць? |
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу, |
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема, |
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві? |
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в? |
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив? |
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається. |
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на? |
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш? |
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду? |
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє? |
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“? |
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум? |
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди, |
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються? |
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в, |
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х? |
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони? |
JobChapter 38 |
ЙовРозділ 38 |
1 |
1 |
2 |
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму? |
3 |
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни! |
4 |
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́! |
5 |
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура? |
6 |
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її, |
7 |
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини? |
8 |
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило, |
9 |
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́, |
10 |
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та, |
11 |
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“ |
12 |
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце, |
13 |
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні? |
14 |
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони! |
15 |
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється! |
16 |
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні? |
17 |
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні? |
18 |
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все! |
19 |
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце, |
20 |
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому? |
21 |
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів! |
22 |
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив, |
23 |
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни? |
24 |
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць? |
25 |
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу, |
26 |
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема, |
27 |
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві? |
28 |
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в? |
29 |
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив? |
30 |
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається. |
31 |
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на? |
32 |
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш? |
33 |
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду? |
34 |
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє? |
35 |
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“? |
36 |
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум? |
37 |
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди, |
38 |
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються? |
39 |
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в, |
40 |
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х? |
41 |
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони? |