Job

Chapter 4

1 Then Eliphaz464 the Temanite8489 answered6030 and said,559

2 If we assay5254 to commune1697 with you, will you be grieved?3811 but who4310 can3201 withhold6113 himself from speaking?4405

3 Behold,2009 you have instructed3256 many,7227 and you have strengthened2388 the weak7504 hands.3027

4 Your words4405 have upheld6965 him that was falling,3782 and you have strengthened553 the feeble3766 knees.1290

5 But now6258 it is come935 on you, and you faint;3811 it touches5060 you, and you are troubled.926

6 Is not this your fear,3374 your confidence,3690 your hope,8615 and the uprightness8537 of your ways?1870

7 Remember,2142 I pray4994 you, who4310 ever perished,6 being innocent?5355 or where375 were the righteous6662 cut3582 off?

8 Even as I have seen,7200 they that plow2790 iniquity,205 and sow2232 wickedness,5999 reap7114 the same.

9 By the blast5397 of God433 they perish,6 and by the breath7307 of his nostrils639 are they consumed.3615

10 The roaring7581 of the lion,738 and the voice6963 of the fierce7826 lion,7826 and the teeth8127 of the young3715 lions,3715 are broken.5421

11 The old lion3918 perishes6 for lack1097 of prey,2964 and the stout lion's3833 whelps1121 are scattered6504 abroad.6504

12 Now a thing1697 was secretly1589 brought1589 to me, and my ear241 received3947 a little8102 thereof.

13 In thoughts5587 from the visions2384 of the night,3915 when deep8639 sleep8639 falls5307 on5921 men,582

14 Fear6343 came7122 on me, and trembling,7460 which made all7230 my bones6106 to shake.6342

15 Then a spirit7307 passed2498 before5921 my face;6440 the hair8185 of my flesh1320 stood5568 up:

16 It stood5975 still, but I could not discern5234 the form4758 thereof: an image8544 was before5048 my eyes,5869 there was silence,1827 and I heard8085 a voice,6963 saying,

17 Shall mortal582 man582 be more just6663 than God?433 shall a man1400 be more pure2891 than his maker?6213

18 Behold,2005 he put no3808 trust539 in his servants;5650 and his angels4397 he charged7760 with folly:8417

19 How637 much637 less in them that dwell7931 in houses1004 of clay,2563 whose834 foundation3247 is in the dust,6083 which are crushed1792 before6440 the moth?6211

20 They are destroyed3807 from morning1242 to evening:6153 they perish6 for ever5331 without any regarding7760 it.

21 Does not their excellency3499 which is in them go5265 away?5265 they die,4191 even without3808 wisdom.2451

Йов

Розділ 4

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?

3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,

4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!

5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.

6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?

7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?

8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:

9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!

10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.

11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.

12 І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.

13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,

14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —

15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.

16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?

18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!

19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені!

20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.

21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!

Job

Chapter 4

Йов

Розділ 4

1 Then Eliphaz464 the Temanite8489 answered6030 and said,559

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 If we assay5254 to commune1697 with you, will you be grieved?3811 but who4310 can3201 withhold6113 himself from speaking?4405

2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?

3 Behold,2009 you have instructed3256 many,7227 and you have strengthened2388 the weak7504 hands.3027

3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,

4 Your words4405 have upheld6965 him that was falling,3782 and you have strengthened553 the feeble3766 knees.1290

4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!

5 But now6258 it is come935 on you, and you faint;3811 it touches5060 you, and you are troubled.926

5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.

6 Is not this your fear,3374 your confidence,3690 your hope,8615 and the uprightness8537 of your ways?1870

6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?

7 Remember,2142 I pray4994 you, who4310 ever perished,6 being innocent?5355 or where375 were the righteous6662 cut3582 off?

7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?

8 Even as I have seen,7200 they that plow2790 iniquity,205 and sow2232 wickedness,5999 reap7114 the same.

8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:

9 By the blast5397 of God433 they perish,6 and by the breath7307 of his nostrils639 are they consumed.3615

9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!

10 The roaring7581 of the lion,738 and the voice6963 of the fierce7826 lion,7826 and the teeth8127 of the young3715 lions,3715 are broken.5421

10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.

11 The old lion3918 perishes6 for lack1097 of prey,2964 and the stout lion's3833 whelps1121 are scattered6504 abroad.6504

11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.

12 Now a thing1697 was secretly1589 brought1589 to me, and my ear241 received3947 a little8102 thereof.

12 І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.

13 In thoughts5587 from the visions2384 of the night,3915 when deep8639 sleep8639 falls5307 on5921 men,582

13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,

14 Fear6343 came7122 on me, and trembling,7460 which made all7230 my bones6106 to shake.6342

14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —

15 Then a spirit7307 passed2498 before5921 my face;6440 the hair8185 of my flesh1320 stood5568 up:

15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.

16 It stood5975 still, but I could not discern5234 the form4758 thereof: an image8544 was before5048 my eyes,5869 there was silence,1827 and I heard8085 a voice,6963 saying,

16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 Shall mortal582 man582 be more just6663 than God?433 shall a man1400 be more pure2891 than his maker?6213

17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?

18 Behold,2005 he put no3808 trust539 in his servants;5650 and his angels4397 he charged7760 with folly:8417

18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!

19 How637 much637 less in them that dwell7931 in houses1004 of clay,2563 whose834 foundation3247 is in the dust,6083 which are crushed1792 before6440 the moth?6211

19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені!

20 They are destroyed3807 from morning1242 to evening:6153 they perish6 for ever5331 without any regarding7760 it.

20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.

21 Does not their excellency3499 which is in them go5265 away?5265 they die,4191 even without3808 wisdom.2451

21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!