CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Mat. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 8

1 Da er846 aber1161 vom575 Berge3735 herabging2597, folgete ihm846 viel4183 Volks3793 nach190.

2 Und2532 siehe2400, ein Aussätziger3015 kam2064 und betete4352 ihn846 an und sprach3004: HErr2962, so1437 du willst2309, kannst1410 du mich3165 wohl reinigen2511.

3 Und2532 JEsus2424 streckte1614 seine846 Hand5495 aus, rührete ihn an680 und2532 sprach3004: Ich will‘s2309 tun; sei gereiniget! Und alsbald2112 ward er846 von seinem Aussatz3014 rein2511.

4 Und2532 JEsus2424 sprach3004 zu1519 ihm846: Siehe3708 zu, sag‘s niemand3367, sondern235 gehe5217 hin und2532 zeige1166 dich4572 dem Priester2409 und opfere4374 die Gabe1435, die Mose3475 befohlen hat4367, zu einem Zeugnis3142 über sie846.

5 Da aber1161 JEsus2424 einging1525 zu1519 Kapernaum2584, trat ein1525 Hauptmann1543 zu4334 ihm846, der bat3870 ihn846

6 und2532 sprach3004: HErr2962, mein3450 Knecht3816 liegt906 zu1722 Hause3614 und ist gichtbrüchig3885 und hat große1171 Qual928.

7 JEsus2424 sprach3004 zu ihm846: Ich1473 will kommen2064 und2532 ihn846 gesund2323 machen.

8 Der5259 Hauptmann1543 antwortete611 und2532 sprach5346: HErr2962, ich bin1510 nicht3756 wert2425, daß2443 du unter mein3450 Dach4721 gehest, sondern235 sprich2036 nur3440 ein1525 Wort3056, so2532 wird mein3450 Knecht3816 gesund2390.

9 Denn2532 ich1473 bin1510 ein Mensch444, dazu der5259 Obrigkeit1849 untertan, und2532 habe2192 unter5259 mir1683 Kriegsknechte4757; noch wenn ich sage3004 zu einem5129: Gehe4198 hin4198! so2532 gehet er, und2532 zum andern243: Komm2064 her! so2532 kommt2064 er, und2532 zu meinem3450 Knecht1401: Tue4160 das5124! so2532 tut4160 er‘s.

10 Da2532 das JEsus2424 hörete, verwunderte2296 er sich und1161 sprach2036 zu denen, die ihm190 nachfolgeten: Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, solchen5118 Glauben4102 habe191 ich in1722 Israel2474 nicht3761 funden.

11 Aber1161 ich sage3004 euch5213: Viele4183 werden kommen2240 vom575 Morgen395 und3754 vom Abend1424 und2532 mit3326 Abraham11 und2532 Isaak2464 und2532 Jakob2384 im1722 Himmelreich932 sitzen347.

12 Aber1161 die Kinder des Reichs932 werden ausgestoßen1544 in1519 die äußerste Finsternis4655 hinaus1857, da1563 wird sein2071 Heulen2805 und2532 Zähneklappen1030.

13 Und2532 JEsus2424 sprach2036 zu1722 dem846 Hauptmann1543: Gehe5217 hin; dir4671 geschehe1096, wie5613 du geglaubt hast4100! Und2532 sein Knecht3816 ward gesund2390 zu derselbigen Stunde5610.

14 Und2532 JEsus2424 kam2064 in1519 des Petrus4074 Haus3614 und2532 sah, daß seine846 Schwieger lag906 und hatte das1492 Fieber4445.

15 Da griff680 er846 ihre Hand5495 an, und2532 das Fieber4446 verließ863 sie846. Und2532 sie846 stund auf1453 und dienete ihnen.

16 Am Abend3798 aber1161 brachten4374 sie viel4183 Besessene1139 zu ihm; und2532 er846 trieb1544 die Geister4151 aus mit Worten3056 und2532 machte allerlei3956 Kranke2560 gesund2323,

17 auf daß3704 erfüllet würde4137, was gesagt ist4483 durch1223 den Propheten4396 Jesaja2268, der da spricht3004: Er846 hat unsere2257 Schwachheit769 auf sich, genommen2983 und2532 unsere Seuche hat er getragen941.

18 Und1161 da JEsus2424 viel4183 Volks3793 um4012 sich848 sah1492, hieß2753 er hinüber1519 jenseit4008 des Meeres fahren565.

19 Und2532 es trat zu4334 ihm846 ein Schriftgelehrter1122, der1520 sprach2036 zu ihm: Meister1320, ich will dir4671 folgen190, wo3699 du hingehest.

20 JEsus2424 sagte3004 zu ihm: Die Füchse258 haben2192 Gruben5454, und2532 die Vögel4071 unter dem Himmel3772 haben2192 Nester2682; aber1161 des Menschen444 Sohn hat nicht3756, da2532 er846 sein Haupt2776 hinlege.

21 Und1161 ein anderer2087 unter seinen846 Jüngern3101 sprach2036 zu ihm846: HErr2962, erlaube2010 mir3427, daß ich hingehe565 und4412 zuvor meinen3450 Vater3962 begrabe2290.

22 Aber1161 JEsus2424 sprach2036 zu ihm846: Folge190 du mir3427 und2532 laß863 die Toten3498 ihre1438 Toten3498 begraben2290!

23 Und2532 er846 trat1684 in1519 das Schiff4143, und seine846 Jünger3101 folgeten ihm190.

24 Und2532 siehe2400, da erhub sich ein groß3173 Ungestüm4578 im1722 Meer2281, also daß5620 auch das Schifflein4143 mit5259 Wellen2949 bedeckt ward1096; und1161 er846 schlief2518.

25 Und2532 die Jünger3101 traten zu4334 ihm846 und weckten ihn846 auf1453 und sprachen3004: HERR2962, hilf4982 uns2248, wir verderben622!

26 Da5119 sagte3004 er zu ihnen: Ihr846 Kleingläubigen3640, warum5101 seid1096 ihr2075 so furchtsam1169? Und2532 stund auf1453 und bedräuete den Wind417 und das Meer2281; da ward es ganz3173 stille1055.

27 Die Menschen444 aber1161 verwunderten2296 sich und2532 sprachen3004: Was ist2076 das4217 für ein Mann3778, daß3754 ihm846 Wind417 und2532 Meer2281 gehorsam ist5219?

28 Und2532 er846 kam2064 jenseit4008 des846 Meeres in1519 die Gegend5561 der1565 Gergesener1086. Da5100 liefen ihm entgegen1519 zwei1417 Besessene1139, die kamen1831 aus1537 den Totengräbern3419 und waren sehr3029 grimmig5467, also daß5620 niemand3361 dieselbige Straße3598 wandeln3928 konnte2480.

29 Und2532 siehe2400, sie schrieen2896 und2532 sprachen3004: Ach JEsu2424, du Sohn Gottes2316, was5101 haben wir2248 mit dir4671 zu tun5602? Bist du herkommen2064, uns2254 zu quälen928, ehe4253 denn es Zeit2540 ist?

30 Es war2258 aber1161 ferne3112 von575 ihnen846 eine große Herde4183 Säue5519 an der Weide1006.

31 Da baten3870 ihn846 die Teufel1142 und1161 sprachen3004: Willst du uns2248 austreiben1544, so1487 erlaube2010 uns2254, in1519 die Herde34 Säue5519 zu fahren565.

32 Und2532 er846 sprach2036: Fahret hin5217! Da fuhren1831 sie aus565 und1161 fuhren in1519 die Herde34 Säue5519. Und2532 siehe2400, die ganze3956 Herde34 Säue5519 stürzete sich mit1722 einem Sturm ins1519 Meer2281 und2532 ersoffen599 im2596 Wasser5204.

33 Und1161 die Hirten1006 flohen5343 und2532 gingen565 hin in1519 die Stadt4172 und2532 sagten518 das3956 alles, und wie es mit den Besessenen1139 ergangen war.

34 Und2532 siehe2400, da ging die ganze3956 Stadt4172 heraus1831 JEsu2424 entgegen1519. Und2532 da sie ihn sahen1492, baten3870 sie ihn, daß3704 er846 von575 ihrer Grenze weichen wollte3327.

Вiд Матвiя

Розділ 8

1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.

2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,

6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.

7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.

8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!

9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.

10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!

11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.

14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!

16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,

17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.

18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“

23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.

24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 8

Вiд Матвiя

Розділ 8

1 Da er846 aber1161 vom575 Berge3735 herabging2597, folgete ihm846 viel4183 Volks3793 nach190.

1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.

2 Und2532 siehe2400, ein Aussätziger3015 kam2064 und betete4352 ihn846 an und sprach3004: HErr2962, so1437 du willst2309, kannst1410 du mich3165 wohl reinigen2511.

2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“

3 Und2532 JEsus2424 streckte1614 seine846 Hand5495 aus, rührete ihn an680 und2532 sprach3004: Ich will‘s2309 tun; sei gereiniget! Und alsbald2112 ward er846 von seinem Aussatz3014 rein2511.

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 Und2532 JEsus2424 sprach3004 zu1519 ihm846: Siehe3708 zu, sag‘s niemand3367, sondern235 gehe5217 hin und2532 zeige1166 dich4572 dem Priester2409 und opfere4374 die Gabe1435, die Mose3475 befohlen hat4367, zu einem Zeugnis3142 über sie846.

4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

5 Da aber1161 JEsus2424 einging1525 zu1519 Kapernaum2584, trat ein1525 Hauptmann1543 zu4334 ihm846, der bat3870 ihn846

5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,

6 und2532 sprach3004: HErr2962, mein3450 Knecht3816 liegt906 zu1722 Hause3614 und ist gichtbrüchig3885 und hat große1171 Qual928.

6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.

7 JEsus2424 sprach3004 zu ihm846: Ich1473 will kommen2064 und2532 ihn846 gesund2323 machen.

7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.

8 Der5259 Hauptmann1543 antwortete611 und2532 sprach5346: HErr2962, ich bin1510 nicht3756 wert2425, daß2443 du unter mein3450 Dach4721 gehest, sondern235 sprich2036 nur3440 ein1525 Wort3056, so2532 wird mein3450 Knecht3816 gesund2390.

8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!

9 Denn2532 ich1473 bin1510 ein Mensch444, dazu der5259 Obrigkeit1849 untertan, und2532 habe2192 unter5259 mir1683 Kriegsknechte4757; noch wenn ich sage3004 zu einem5129: Gehe4198 hin4198! so2532 gehet er, und2532 zum andern243: Komm2064 her! so2532 kommt2064 er, und2532 zu meinem3450 Knecht1401: Tue4160 das5124! so2532 tut4160 er‘s.

9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.

10 Da2532 das JEsus2424 hörete, verwunderte2296 er sich und1161 sprach2036 zu denen, die ihm190 nachfolgeten: Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, solchen5118 Glauben4102 habe191 ich in1722 Israel2474 nicht3761 funden.

10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!

11 Aber1161 ich sage3004 euch5213: Viele4183 werden kommen2240 vom575 Morgen395 und3754 vom Abend1424 und2532 mit3326 Abraham11 und2532 Isaak2464 und2532 Jakob2384 im1722 Himmelreich932 sitzen347.

11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 Aber1161 die Kinder des Reichs932 werden ausgestoßen1544 in1519 die äußerste Finsternis4655 hinaus1857, da1563 wird sein2071 Heulen2805 und2532 Zähneklappen1030.

12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

13 Und2532 JEsus2424 sprach2036 zu1722 dem846 Hauptmann1543: Gehe5217 hin; dir4671 geschehe1096, wie5613 du geglaubt hast4100! Und2532 sein Knecht3816 ward gesund2390 zu derselbigen Stunde5610.

13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.

14 Und2532 JEsus2424 kam2064 in1519 des Petrus4074 Haus3614 und2532 sah, daß seine846 Schwieger lag906 und hatte das1492 Fieber4445.

14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 Da griff680 er846 ihre Hand5495 an, und2532 das Fieber4446 verließ863 sie846. Und2532 sie846 stund auf1453 und dienete ihnen.

15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!

16 Am Abend3798 aber1161 brachten4374 sie viel4183 Besessene1139 zu ihm; und2532 er846 trieb1544 die Geister4151 aus mit Worten3056 und2532 machte allerlei3956 Kranke2560 gesund2323,

16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,

17 auf daß3704 erfüllet würde4137, was gesagt ist4483 durch1223 den Propheten4396 Jesaja2268, der da spricht3004: Er846 hat unsere2257 Schwachheit769 auf sich, genommen2983 und2532 unsere Seuche hat er getragen941.

17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.

18 Und1161 da JEsus2424 viel4183 Volks3793 um4012 sich848 sah1492, hieß2753 er hinüber1519 jenseit4008 des Meeres fahren565.

18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.

19 Und2532 es trat zu4334 ihm846 ein Schriftgelehrter1122, der1520 sprach2036 zu ihm: Meister1320, ich will dir4671 folgen190, wo3699 du hingehest.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

20 JEsus2424 sagte3004 zu ihm: Die Füchse258 haben2192 Gruben5454, und2532 die Vögel4071 unter dem Himmel3772 haben2192 Nester2682; aber1161 des Menschen444 Sohn hat nicht3756, da2532 er846 sein Haupt2776 hinlege.

20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

21 Und1161 ein anderer2087 unter seinen846 Jüngern3101 sprach2036 zu ihm846: HErr2962, erlaube2010 mir3427, daß ich hingehe565 und4412 zuvor meinen3450 Vater3962 begrabe2290.

21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

22 Aber1161 JEsus2424 sprach2036 zu ihm846: Folge190 du mir3427 und2532 laß863 die Toten3498 ihre1438 Toten3498 begraben2290!

22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“

23 Und2532 er846 trat1684 in1519 das Schiff4143, und seine846 Jünger3101 folgeten ihm190.

23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.

24 Und2532 siehe2400, da erhub sich ein groß3173 Ungestüm4578 im1722 Meer2281, also daß5620 auch das Schifflein4143 mit5259 Wellen2949 bedeckt ward1096; und1161 er846 schlief2518.

24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

25 Und2532 die Jünger3101 traten zu4334 ihm846 und weckten ihn846 auf1453 und sprachen3004: HERR2962, hilf4982 uns2248, wir verderben622!

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

26 Da5119 sagte3004 er zu ihnen: Ihr846 Kleingläubigen3640, warum5101 seid1096 ihr2075 so furchtsam1169? Und2532 stund auf1453 und bedräuete den Wind417 und das Meer2281; da ward es ganz3173 stille1055.

26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

27 Die Menschen444 aber1161 verwunderten2296 sich und2532 sprachen3004: Was ist2076 das4217 für ein Mann3778, daß3754 ihm846 Wind417 und2532 Meer2281 gehorsam ist5219?

27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

28 Und2532 er846 kam2064 jenseit4008 des846 Meeres in1519 die Gegend5561 der1565 Gergesener1086. Da5100 liefen ihm entgegen1519 zwei1417 Besessene1139, die kamen1831 aus1537 den Totengräbern3419 und waren sehr3029 grimmig5467, also daß5620 niemand3361 dieselbige Straße3598 wandeln3928 konnte2480.

28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

29 Und2532 siehe2400, sie schrieen2896 und2532 sprachen3004: Ach JEsu2424, du Sohn Gottes2316, was5101 haben wir2248 mit dir4671 zu tun5602? Bist du herkommen2064, uns2254 zu quälen928, ehe4253 denn es Zeit2540 ist?

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

30 Es war2258 aber1161 ferne3112 von575 ihnen846 eine große Herde4183 Säue5519 an der Weide1006.

30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

31 Da baten3870 ihn846 die Teufel1142 und1161 sprachen3004: Willst du uns2248 austreiben1544, so1487 erlaube2010 uns2254, in1519 die Herde34 Säue5519 zu fahren565.

31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

32 Und2532 er846 sprach2036: Fahret hin5217! Da fuhren1831 sie aus565 und1161 fuhren in1519 die Herde34 Säue5519. Und2532 siehe2400, die ganze3956 Herde34 Säue5519 stürzete sich mit1722 einem Sturm ins1519 Meer2281 und2532 ersoffen599 im2596 Wasser5204.

32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

33 Und1161 die Hirten1006 flohen5343 und2532 gingen565 hin in1519 die Stadt4172 und2532 sagten518 das3956 alles, und wie es mit den Besessenen1139 ergangen war.

33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

34 Und2532 siehe2400, da ging die ganze3956 Stadt4172 heraus1831 JEsu2424 entgegen1519. Und2532 da sie ihn sahen1492, baten3870 sie ihn, daß3704 er846 von575 ihrer Grenze weichen wollte3327.

34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!