民數記第30章 |
|
1 |
|
2 人若向耶和華許願或起誓，要約束自己，就不可食言，必要按口中所出的一切話行。 |
|
3 |
|
4 她父親也聽見她所許的願並約束自己的話，卻向她默默不言，她所許的願並約束自己的話就都要為定。 |
|
5 但她父親聽見的日子若不應承她所許的願和約束自己的話，就都不得為定；耶和華也必饒恕 |
|
6 |
|
7 她丈夫聽見的日子，卻向她默默不言，她所許的願並約束自己的話就都要為定。 |
|
8 但她丈夫聽見的日子，若不應承，就算廢了她所許的願和她用嘴吐出 |
|
9 寡婦或是被休的婦人所許的願，就是她約束自己的話，都要為定。 |
|
10 她若在丈夫家裏許了願或起了誓，約束自己， |
|
11 丈夫聽見，卻向她默默不言，也沒有不應承，她所許的願並約束自己的話就都要為定。 |
|
12 丈夫聽見的日子，若把這兩樣全廢了，婦人嘴 |
|
13 凡她所許的願和刻苦約束自己所起的誓，她丈夫可以堅定，也可以廢去。 |
|
14 倘若她丈夫天天向她默默不言，就算是堅定她所許的願和約束自己的話；因丈夫聽見的日子向她默默不言，就使這兩樣堅定。 |
|
15 但她丈夫聽見以後，若使這兩樣全廢了，就要擔當婦人的罪孽。」 |
|
16 |
ЧислаРозділ 30 |
|
1 |
|
2 І Промовляв Мойсей до голів племе́н Ізраїлевих синів, говорячи: „Оце та річ, що Господь наказав: |
|
3 Коли хто складає обі́тницю для Господа або присягне́ прися́гу заректи́ заро́ка на душу свою, хай той не порушить свого слова, — нехай зробить усе, як вийшло було з його уст. |
|
4 А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече́ заро́ка в домі свого батька в своїй мо́лодості, |
|
5 і почує її батько обітницю її та заро́ка, що зарекла́ на свою душу, та буде мовчати їй ба́тько її, то будуть важні всі обі́тниці її, і буде важний кожен зарі́к її, що вона зарекла́ на ду́шу свою́. |
|
6 А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обі́тниці її та заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, то не будуть вони важні́, а Госпо́дь пробачить їй, бо її ба́тько заборонив їй. |
|
7 А якщо буде вона замі́жня, а обі́тниці її на ній або мова уст її, що зарекла́ на душу свою, |
|
8 і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні́ обі́тниці її, і заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, будуть важні́. |
|
9 А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і унева́жнить обі́тниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла́ на свою душу, то Господь пробачить їй. |
|
10 А обі́тниця вдови та розве́деної, усе, що зарекла́ на свою душу, буде важне́ на ній. |
|
11 А якщо вона обі́тувала в домі свого чоловіка, або зарекла́ заро́ка на свою душу прися́гою, |
|
12 а чоловік її чув та змо́вчав їй, не заборонив їй, то будуть важні́ всі обі́тниці її, і кожен зарі́к, що зарекла́ на свою душу, буде важни́й. |
|
13 А якщо справді унева́жнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для заро́ків душі її, не буде важне́, — її чоловік унева́жнив їх, і Господь про́стить їй. |
|
14 Кожна обі́тниця й кожна прися́га заро́ку впокоря́ти свою душу, — чоловік її зробить важно́ю, або́ чоловік її унева́жнить її. |
|
15 А якщо чоловік її, замо́вчуючи, буде мовча́ти їй з дня на день, то зробить важни́ми всі її обі́тниці, або всі її заро́ки, що на ній; зробив їх важни́ми, бо він мовчав їй того дня, коли був почув. |
|
16 А якщо справді унева́жнить він їх по то́му, як був почув, то понесе він гріх її. |
民數記第30章 |
ЧислаРозділ 30 |
|
1 |
1 |
|
2 人若向耶和華許願或起誓，要約束自己，就不可食言，必要按口中所出的一切話行。 |
2 І Промовляв Мойсей до голів племе́н Ізраїлевих синів, говорячи: „Оце та річ, що Господь наказав: |
|
3 |
3 Коли хто складає обі́тницю для Господа або присягне́ прися́гу заректи́ заро́ка на душу свою, хай той не порушить свого слова, — нехай зробить усе, як вийшло було з його уст. |
|
4 她父親也聽見她所許的願並約束自己的話，卻向她默默不言，她所許的願並約束自己的話就都要為定。 |
4 А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече́ заро́ка в домі свого батька в своїй мо́лодості, |
|
5 但她父親聽見的日子若不應承她所許的願和約束自己的話，就都不得為定；耶和華也必饒恕 |
5 і почує її батько обітницю її та заро́ка, що зарекла́ на свою душу, та буде мовчати їй ба́тько її, то будуть важні всі обі́тниці її, і буде важний кожен зарі́к її, що вона зарекла́ на ду́шу свою́. |
|
6 |
6 А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обі́тниці її та заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, то не будуть вони важні́, а Госпо́дь пробачить їй, бо її ба́тько заборонив їй. |
|
7 她丈夫聽見的日子，卻向她默默不言，她所許的願並約束自己的話就都要為定。 |
7 А якщо буде вона замі́жня, а обі́тниці її на ній або мова уст її, що зарекла́ на душу свою, |
|
8 但她丈夫聽見的日子，若不應承，就算廢了她所許的願和她用嘴吐出 |
8 і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні́ обі́тниці її, і заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, будуть важні́. |
|
9 寡婦或是被休的婦人所許的願，就是她約束自己的話，都要為定。 |
9 А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і унева́жнить обі́тниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла́ на свою душу, то Господь пробачить їй. |
|
10 她若在丈夫家裏許了願或起了誓，約束自己， |
10 А обі́тниця вдови та розве́деної, усе, що зарекла́ на свою душу, буде важне́ на ній. |
|
11 丈夫聽見，卻向她默默不言，也沒有不應承，她所許的願並約束自己的話就都要為定。 |
11 А якщо вона обі́тувала в домі свого чоловіка, або зарекла́ заро́ка на свою душу прися́гою, |
|
12 丈夫聽見的日子，若把這兩樣全廢了，婦人嘴 |
12 а чоловік її чув та змо́вчав їй, не заборонив їй, то будуть важні́ всі обі́тниці її, і кожен зарі́к, що зарекла́ на свою душу, буде важни́й. |
|
13 凡她所許的願和刻苦約束自己所起的誓，她丈夫可以堅定，也可以廢去。 |
13 А якщо справді унева́жнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для заро́ків душі її, не буде важне́, — її чоловік унева́жнив їх, і Господь про́стить їй. |
|
14 倘若她丈夫天天向她默默不言，就算是堅定她所許的願和約束自己的話；因丈夫聽見的日子向她默默不言，就使這兩樣堅定。 |
14 Кожна обі́тниця й кожна прися́га заро́ку впокоря́ти свою душу, — чоловік її зробить важно́ю, або́ чоловік її унева́жнить її. |
|
15 但她丈夫聽見以後，若使這兩樣全廢了，就要擔當婦人的罪孽。」 |
15 А якщо чоловік її, замо́вчуючи, буде мовча́ти їй з дня на день, то зробить важни́ми всі її обі́тниці, або всі її заро́ки, що на ній; зробив їх важни́ми, бо він мовчав їй того дня, коли був почув. |
|
16 |
16 А якщо справді унева́жнить він їх по то́му, як був почув, то понесе він гріх її. |