民數記

第21章

1 住南地的迦南人亞拉得王,聽說以色列[Israel]探子之路[way of the spies]來;[he]就和以色列[Israel]爭戰,帶走他們幾個人作囚[and took some of them prisoners]

2 以色列[Israel]向耶和華發願說:「你若將這民交付我手,我就把他們的城邑盡行毀滅。」

3 耶和華聽允了以色列的禱告[hearkened to the voice of Israel],把迦南人交付他們;他們就把迦南人和迦南人的城邑盡行毀滅。他給那地方起名叫[he called the name of the place]何珥瑪。

4 他們從何珥山起行,往紅海那條路走,要繞過以東地。百姓因這路難行,心中甚是煩躁,

5妄論[spake against]神和摩西說:「你們為甚麼把我們從埃及領出來、使我們死在曠野呢?這裏沒有糧,沒有水,我們的心厭惡這淡薄的食物。」

6 於是耶和華使火蛇進入百姓中間,蛇就咬他們。以色列人中死了許多。

7 百姓到摩西那裏,說:「我們妄論[spoken against]耶和華和你,有罪了。求你禱告耶和華,叫這些蛇離開我們。」於是摩西為百姓禱告。

8 耶和華對摩西說:「你製造一條火蛇,掛在杆子上;凡被咬的,一望這蛇,就必得活。」

9 摩西便製造一條銅蛇,掛在杆子上;凡被蛇咬的,一望這銅蛇就活了。

10 以色列人起行,安營在阿伯。

11 又從阿伯起行,安營在以耶.亞巴琳,與摩押相對的曠野,向日出之地。

12 從那裏起行,安營在撒烈谷。

13 從那裏起行,安營在亞嫩河那邊。這亞嫩河是在曠野,從亞摩利的境界流出來的;原來亞嫩河是摩押的邊界,在摩押和亞摩利人搭界的地方。

14 所以耶和華的戰記上說:「他所行的事在紅海、亞嫩河[What he did in the Red sea, and in the brooks of Arnon]

15 並向亞珥城眾溪的溪水[stream of the brooks],是靠近摩押的境界。」

16 以色列人從那裏到了[from thence they went to]比珥;從前耶和華曉諭[spake unto]摩西說:「招聚百姓,我好給他們水喝」,說的就是這井。

17 當時,以色列[Israel]唱歌說:井啊,湧上水來;你們要向這井歌唱。

18 這井是首領和民中的貴族[nobles]按著設立律法者所指示的[by the direction of the lawgiver]、用杖所挖所掘的。以色列人從曠野往瑪他拿去,

19 從瑪他拿到拿哈列,從拿哈列到巴末,

20 從巴末到了摩押地的谷,又到那望向耶示門[looketh toward Jeshimon]之毗斯迦的山頂。

21 以色列[Israel]差遣使者去見亞摩利人的王西宏,說:

22 「求你容我們從你的地經過。我們不走田間和葡萄園,也不喝井裏的水,只走王的大道[king's high way],不偏左右,直到過了你的境界。」

23 西宏不容以色列[Israel]從他的境界經過;西宏乃[but Sihon]招聚他的眾民出到曠野;要攻擊以色列[Israel]他便[he]到了雅雜,與以色列[Israel]爭戰。

24 以色列[Israel]用刀[edge]殺了他,得了他的地,從亞嫩河到雅博河,直到亞捫人的境界;因為亞捫人的境界多有堅壘。

25 以色列[Israel]奪取這一切的城邑;以色列[Israel]也住亞摩利人的城邑,就是希實本與希實本的一切鄉村。

26 這希實本是亞摩利王西宏的京城;西宏曾與摩押的先王爭戰,從他手中奪取了全地,直到亞嫩河。

27 所以那些論俗語[speak in proverbs]的說:你們來到希實本;願西宏的城被修造,被建立。

28 因為有火從希實本發出,有火焰出於西宏的城。這火[it]燒盡摩押的亞珥和亞嫩河眾高邱的主[lords of the high places]

29 摩押啊,你有禍了。基抹的民哪,你們滅亡了。基抹的男子逃奔,女子被擄,交付亞摩利的王西宏。

30 我們射了他們;希實本直到底本盡皆毀滅。我們使地變成荒場,直到挪法;這挪法直延到米底巴。

31 這樣,以色列[Israel]就住在亞摩利人之地。

32 摩西打發人去窺探雅謝,以色列人就佔了雅謝的鎮市,趕出那裏的亞摩利人。

33 以色列人轉回,向巴珊去。巴珊王噩和他的眾民都出來,在以得來與他們交戰。

34 耶和華對摩西說:「不要怕他。因我已將他和他的眾民,並他的地,都交在你手中;你要待他像從前待住希實本的亞摩利王西宏一般。」

35 於是他們殺了他和他的眾子,並他的眾民,沒有留下一個,就得了他的地。

Числа

Розділ 21

1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.

2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.

3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.

5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.

6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.

7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.

8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.

9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!

10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.

11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.

12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.

13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.

14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.

16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.

17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!

18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,

19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.

21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:

22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.

23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.

25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.

28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.

29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.

31 І Ізраїль осів в аморейському краї.

32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.

33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

民數記

第21章

Числа

Розділ 21

1 住南地的迦南人亞拉得王,聽說以色列[Israel]探子之路[way of the spies]來;[he]就和以色列[Israel]爭戰,帶走他們幾個人作囚[and took some of them prisoners]

1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.

2 以色列[Israel]向耶和華發願說:「你若將這民交付我手,我就把他們的城邑盡行毀滅。」

2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.

3 耶和華聽允了以色列的禱告[hearkened to the voice of Israel],把迦南人交付他們;他們就把迦南人和迦南人的城邑盡行毀滅。他給那地方起名叫[he called the name of the place]何珥瑪。

3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.

4 他們從何珥山起行,往紅海那條路走,要繞過以東地。百姓因這路難行,心中甚是煩躁,

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.

5妄論[spake against]神和摩西說:「你們為甚麼把我們從埃及領出來、使我們死在曠野呢?這裏沒有糧,沒有水,我們的心厭惡這淡薄的食物。」

5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.

6 於是耶和華使火蛇進入百姓中間,蛇就咬他們。以色列人中死了許多。

6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.

7 百姓到摩西那裏,說:「我們妄論[spoken against]耶和華和你,有罪了。求你禱告耶和華,叫這些蛇離開我們。」於是摩西為百姓禱告。

7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.

8 耶和華對摩西說:「你製造一條火蛇,掛在杆子上;凡被咬的,一望這蛇,就必得活。」

8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.

9 摩西便製造一條銅蛇,掛在杆子上;凡被蛇咬的,一望這銅蛇就活了。

9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!

10 以色列人起行,安營在阿伯。

10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.

11 又從阿伯起行,安營在以耶.亞巴琳,與摩押相對的曠野,向日出之地。

11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.

12 從那裏起行,安營在撒烈谷。

12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.

13 從那裏起行,安營在亞嫩河那邊。這亞嫩河是在曠野,從亞摩利的境界流出來的;原來亞嫩河是摩押的邊界,在摩押和亞摩利人搭界的地方。

13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.

14 所以耶和華的戰記上說:「他所行的事在紅海、亞嫩河[What he did in the Red sea, and in the brooks of Arnon]

14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

15 並向亞珥城眾溪的溪水[stream of the brooks],是靠近摩押的境界。」

15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.

16 以色列人從那裏到了[from thence they went to]比珥;從前耶和華曉諭[spake unto]摩西說:「招聚百姓,我好給他們水喝」,說的就是這井。

16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.

17 當時,以色列[Israel]唱歌說:井啊,湧上水來;你們要向這井歌唱。

17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!

18 這井是首領和民中的貴族[nobles]按著設立律法者所指示的[by the direction of the lawgiver]、用杖所挖所掘的。以色列人從曠野往瑪他拿去,

18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,

19 從瑪他拿到拿哈列,從拿哈列到巴末,

19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

20 從巴末到了摩押地的谷,又到那望向耶示門[looketh toward Jeshimon]之毗斯迦的山頂。

20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.

21 以色列[Israel]差遣使者去見亞摩利人的王西宏,說:

21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:

22 「求你容我們從你的地經過。我們不走田間和葡萄園,也不喝井裏的水,只走王的大道[king's high way],不偏左右,直到過了你的境界。」

22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.

23 西宏不容以色列[Israel]從他的境界經過;西宏乃[but Sihon]招聚他的眾民出到曠野;要攻擊以色列[Israel]他便[he]到了雅雜,與以色列[Israel]爭戰。

23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

24 以色列[Israel]用刀[edge]殺了他,得了他的地,從亞嫩河到雅博河,直到亞捫人的境界;因為亞捫人的境界多有堅壘。

24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.

25 以色列[Israel]奪取這一切的城邑;以色列[Israel]也住亞摩利人的城邑,就是希實本與希實本的一切鄉村。

25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

26 這希實本是亞摩利王西宏的京城;西宏曾與摩押的先王爭戰,從他手中奪取了全地,直到亞嫩河。

26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

27 所以那些論俗語[speak in proverbs]的說:你們來到希實本;願西宏的城被修造,被建立。

27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.

28 因為有火從希實本發出,有火焰出於西宏的城。這火[it]燒盡摩押的亞珥和亞嫩河眾高邱的主[lords of the high places]

28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.

29 摩押啊,你有禍了。基抹的民哪,你們滅亡了。基抹的男子逃奔,女子被擄,交付亞摩利的王西宏。

29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

30 我們射了他們;希實本直到底本盡皆毀滅。我們使地變成荒場,直到挪法;這挪法直延到米底巴。

30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.

31 這樣,以色列[Israel]就住在亞摩利人之地。

31 І Ізраїль осів в аморейському краї.

32 摩西打發人去窺探雅謝,以色列人就佔了雅謝的鎮市,趕出那裏的亞摩利人。

32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.

33 以色列人轉回,向巴珊去。巴珊王噩和他的眾民都出來,在以得來與他們交戰。

33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

34 耶和華對摩西說:「不要怕他。因我已將他和他的眾民,並他的地,都交在你手中;你要待他像從前待住希實本的亞摩利王西宏一般。」

34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

35 於是他們殺了他和他的眾子,並他的眾民,沒有留下一個,就得了他的地。

35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.