使徒行傳第15章 |
1 |
2 那時 |
3 於是教會送他們起行。他們經過腓尼基、撒瑪利亞,隨處傳說外邦人歸主的事,叫眾弟兄都甚歡喜。 |
4 到了耶路撒冷,教會和使徒並長老都接待他們,他們就述說神同他們所行的一切事。 |
5 唯有幾個信徒、是法利賽教門的人,起來說:「必須給外邦人行割禮,吩咐他們遵守摩西的律法。」 |
6 |
7 辯論已經多了,彼得就起來,說:「諸位弟兄,你們知道神早已在我們 |
8 知道人心的神也為他們作了見證,賜聖靈給他們,正如他 |
9 又藉著信潔淨了他們的心,並不分他們我們。 |
10 既是這樣 |
11 我們得救,乃是因主耶穌基督 |
12 |
13 他們住了聲,雅各就說:「諸位弟兄,請聽我的話。 |
14 方才西門述說神當初怎樣眷顧外邦人,從他們中間選取百姓歸於自己的名下。 |
15 眾先知的話也與這意思相合,正如經上所寫的 |
16 |
17 叫餘剩的人,就是凡稱為我名下的外邦人,都尋求作這些事的 |
18 神從世界的起頭已知曉他一切的工。 |
19 |
20 只是我們要給他們寫信 |
21 因為從古以來,摩西的書在各城有人傳講,每逢安息日,在會堂裏誦讀。」 |
22 |
23 於是寫信交付他們,內中說:「使徒和作長老的弟兄們問安提阿、敘利亞、基利家外邦眾弟兄的安。 |
24 我們聽說,有幾個人從我們這裏出去,用言語攪擾你們,惑亂你們的心,說:『你們必須受割禮,守律法 |
25 所以,我們同心定意,揀選幾個人,差他們同我們所親愛的巴拿巴和保羅往你們那裏去。 |
26 這二人是為我們 |
27 我們就差了猶大和西拉,他們也要親口訴說這些事。 |
28 因為聖靈和我們定意不將別的重擔放在你們身上;唯有幾件事是不可少的, |
29 就是禁戒祭偶像的食物 |
30 |
31 眾人念了,因為信上安慰的話就歡喜了。 |
32 猶大和西拉也是先知,就用許多話勸勉弟兄,堅固他們。 |
33 住了些日子,弟兄們打發他們平平安安的回到使徒們那裏去 |
34 唯有西拉定意仍住在那裏 |
35 但保羅和巴拿巴仍住在安提啊,和許多別人一同教訓人,傳主的道。 |
36 |
37 巴拿巴有意要帶稱呼馬可的約翰同去; |
38 但保羅因為馬可從前在旁非利亞離開他們,不和他們同去作工,就以為不可帶他去。 |
39 於是二人起了爭論,甚至彼此分開。巴拿巴帶著馬可,坐船往塞浦路斯去; |
40 保羅揀選了西拉,也離開 |
41 他就走遍敘利亞、基利家,堅固眾教會。 |
ДiїРозділ 15 |
1 |
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим. |
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям. |
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними. |
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли. |
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю. |
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували. |
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам, |
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця. |
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти? |
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“. |
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами! |
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене. |
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого. |
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано: |
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її, |
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все! |
18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“. |
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються, |
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви. |
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“. |
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами, |
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас! |
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі, |
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м, |
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа. |
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме. |
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного: |
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“ |
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа. |
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того. |
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів. |
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав. |
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму. |
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє. |
36 |
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком. |
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов. |
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру. |
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений. |
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи. |
使徒行傳第15章 |
ДiїРозділ 15 |
1 |
1 |
2 那時 |
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим. |
3 於是教會送他們起行。他們經過腓尼基、撒瑪利亞,隨處傳說外邦人歸主的事,叫眾弟兄都甚歡喜。 |
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям. |
4 到了耶路撒冷,教會和使徒並長老都接待他們,他們就述說神同他們所行的一切事。 |
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними. |
5 唯有幾個信徒、是法利賽教門的人,起來說:「必須給外邦人行割禮,吩咐他們遵守摩西的律法。」 |
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли. |
6 |
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю. |
7 辯論已經多了,彼得就起來,說:「諸位弟兄,你們知道神早已在我們 |
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували. |
8 知道人心的神也為他們作了見證,賜聖靈給他們,正如他 |
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам, |
9 又藉著信潔淨了他們的心,並不分他們我們。 |
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця. |
10 既是這樣 |
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти? |
11 我們得救,乃是因主耶穌基督 |
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“. |
12 |
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами! |
13 他們住了聲,雅各就說:「諸位弟兄,請聽我的話。 |
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене. |
14 方才西門述說神當初怎樣眷顧外邦人,從他們中間選取百姓歸於自己的名下。 |
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого. |
15 眾先知的話也與這意思相合,正如經上所寫的 |
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано: |
16 |
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її, |
17 叫餘剩的人,就是凡稱為我名下的外邦人,都尋求作這些事的 |
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все! |
18 神從世界的起頭已知曉他一切的工。 |
18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“. |
19 |
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються, |
20 只是我們要給他們寫信 |
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви. |
21 因為從古以來,摩西的書在各城有人傳講,每逢安息日,在會堂裏誦讀。」 |
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“. |
22 |
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами, |
23 於是寫信交付他們,內中說:「使徒和作長老的弟兄們問安提阿、敘利亞、基利家外邦眾弟兄的安。 |
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас! |
24 我們聽說,有幾個人從我們這裏出去,用言語攪擾你們,惑亂你們的心,說:『你們必須受割禮,守律法 |
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі, |
25 所以,我們同心定意,揀選幾個人,差他們同我們所親愛的巴拿巴和保羅往你們那裏去。 |
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м, |
26 這二人是為我們 |
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа. |
27 我們就差了猶大和西拉,他們也要親口訴說這些事。 |
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме. |
28 因為聖靈和我們定意不將別的重擔放在你們身上;唯有幾件事是不可少的, |
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного: |
29 就是禁戒祭偶像的食物 |
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“ |
30 |
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа. |
31 眾人念了,因為信上安慰的話就歡喜了。 |
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того. |
32 猶大和西拉也是先知,就用許多話勸勉弟兄,堅固他們。 |
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів. |
33 住了些日子,弟兄們打發他們平平安安的回到使徒們那裏去 |
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав. |
34 唯有西拉定意仍住在那裏 |
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму. |
35 但保羅和巴拿巴仍住在安提啊,和許多別人一同教訓人,傳主的道。 |
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє. |
36 |
36 |
37 巴拿巴有意要帶稱呼馬可的約翰同去; |
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком. |
38 但保羅因為馬可從前在旁非利亞離開他們,不和他們同去作工,就以為不可帶他去。 |
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов. |
39 於是二人起了爭論,甚至彼此分開。巴拿巴帶著馬可,坐船往塞浦路斯去; |
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру. |
40 保羅揀選了西拉,也離開 |
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений. |
41 他就走遍敘利亞、基利家,堅固眾教會。 |
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи. |