Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第8章

1 耶穌下了山，有極多的人［great multitudes］跟著他。

2 忽然［behold］有一個長大痲瘋的來敬拜［worshipped］他，說：「主啊［Lord］，你［thou］若肯，必能叫我潔淨了。」

3 耶穌伸手摸他，說：「我肯；你潔淨了吧。」他的大痲瘋立刻就潔淨了。

4 耶穌對他說：「你切不可告訴人；只要你［thy］去，把身體給祭司察看，獻上摩西所吩咐的禮物，對眾人作證據。」

5 耶穌進了迦百農，有一個百夫長進前來，求他，

6 說［saying］：「主啊，我的僕人害癱瘓病，躺在家裏，甚是疼苦。」

7 耶穌對他［unto him］說：「我去醫治他。」

8 百夫長回答說：「主啊，你到我舍下，我不敢當；只要你說一句話，我的僕人就必好了。

9 因為我在人的權下，也有兵在我以下─我［I］對這人［man］說：『去。』他就去；對那個說：『來。』他就來；對我的僕人說：『去作這事［Do this］。』他就去作。」

10 耶穌聽見就希奇，對跟從的人說：「我實在告訴你們，這麼大的信心，就是在以色列中，我也沒有遇見過。

11 我又告訴你們：『從東從西，將有許多人來，在天國裏與亞伯拉罕、以撒、雅各一同坐席。

12 唯有本國的子民竟被趕到外邊黑暗裏去；在那裏必要哀哭切齒了。』

13 耶穌對百夫長說：「你回去吧；照你的信心，給你成全了。」正當［selfsame］那時，他的僕人就好了。

14 耶穌到了彼得家裏，見彼得的岳母害熱病躺著。

15 耶穌把她的手一摸，熱就退離她了［left her］；她就起來，服事他們［them］。

16 到了晚上，有人帶著許多被鬼魔［devils］所附的來到耶穌跟前；他用他的話［with his word］把靈［spirits］都趕出去，並且治好了一切有病的人；

17 這是要應驗先知以賽亞的話，說：他代替我們的軟弱，擔當我們的疾病。

18 耶穌見極多的人［great multitudes］圍著他，就吩咐渡到那邊去。

19 有一個文士來，對他說：「夫子，你無論往哪裏去，我要跟從你。」

20 耶穌對他［unto him］說：「狐狸有洞，空中［air］的飛鳥有窩；人子卻沒有枕頭的地方。」

21 又有一個門徒對耶穌說：「主啊，容我先回去埋葬我的父親。」

22 但［But］耶穌對他［unto him］說：「來跟從我［Follow me］；任憑死人埋葬他們的死人吧。」

23 耶穌上了船，他的［his］門徒跟著他。

24 海裏忽然起了暴風，甚至船被波浪掩蓋；耶穌卻睡著了。

25 他［his］門徒來叫醒了他，說：「主啊，救我們。我們喪命啦。」

26 耶穌對他們［unto them］說：「你們這小信的人哪，為甚麼膽怯呢？」於是他［he］起來，斥責風和海；風和海就大大的平靜了。

27 眾人卻［But］希奇，說：「這是怎樣的人，連風和海也聽從他了。」

28 耶穌既渡到那邊去，來到革革沙人［Gergesenes］的地方，就有兩個被鬼魔［devils］所附的人從墳塋裏出來迎著他，極其兇猛，以致［so that］沒有人能從那條路上經過。

29 他們忽然［behold］喊著說：「神的兒子耶穌［Jesus］，我們與你有甚麼相干？時候還沒有到，你就上這裏來叫我們受苦麼？」

30 離他們很遠，有一大群豬餵食［feeding］。

31 鬼魔［devils］就央求耶穌說：「你［thou］若把我們趕出去，就容我們離開［suffer us to go away］進入豬群罷。」

32 耶穌對牠們［unto them］說：「去吧。」牠們［they］就出來，進入豬群；全群忽然闖下山坡［steep place］，投在海裏淹死了。

33 放豬的就逃跑進城，將這一切事和被鬼魔［devils］所附的人所遭遇的都告訴人。

34 不料［behold］，合城的人都出來迎見耶穌；既見了就央求他離開他們的境界。

Вiд Матвiя

Розділ 8

1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.

2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,

6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.

7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.

8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!

9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.

10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!

11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.

14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!

16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,

17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.

18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“

23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.

24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

馬太福音第8章	Вiд Матвiя Розділ 8
1 耶穌下了山，有極多的人［great multitudes］跟著他。	1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
2 忽然［behold］有一個長大痲瘋的來敬拜［worshipped］他，說：「主啊［Lord］，你［thou］若肯，必能叫我潔淨了。」	2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
3 耶穌伸手摸他，說：「我肯；你潔淨了吧。」他的大痲瘋立刻就潔淨了。	3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
4 耶穌對他說：「你切不可告訴人；只要你［thy］去，把身體給祭司察看，獻上摩西所吩咐的禮物，對眾人作證據。」	4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.
5 耶穌進了迦百農，有一個百夫長進前來，求他，	5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
6 說［saying］：「主啊，我的僕人害癱瘓病，躺在家裏，甚是疼苦。」	6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
7 耶穌對他［unto him］說：「我去醫治他。」	7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
8 百夫長回答說：「主啊，你到我舍下，我不敢當；只要你說一句話，我的僕人就必好了。	8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
9 因為我在人的權下，也有兵在我以下─我［I］對這人［man］說：『去。』他就去；對那個說：『來。』他就來；對我的僕人說：『去作這事［Do this］。』他就去作。」	9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
10 耶穌聽見就希奇，對跟從的人說：「我實在告訴你們，這麼大的信心，就是在以色列中，我也沒有遇見過。	10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
11 我又告訴你們：『從東從西，將有許多人來，在天國裏與亞伯拉罕、以撒、雅各一同坐席。	11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
12 唯有本國的子民竟被趕到外邊黑暗裏去；在那裏必要哀哭切齒了。』	12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
13 耶穌對百夫長說：「你回去吧；照你的信心，給你成全了。」正當［selfsame］那時，他的僕人就好了。	13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.
14 耶穌到了彼得家裏，見彼得的岳母害熱病躺著。	14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
15 耶穌把她的手一摸，熱就退離她了［left her］；她就起來，服事他們［them］。	15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
16 到了晚上，有人帶著許多被鬼魔［devils］所附的來到耶穌跟前；他用他的話［with his word］把靈［spirits］都趕出去，並且治好了一切有病的人；	16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
17 這是要應驗先知以賽亞的話，說：他代替我們的軟弱，擔當我們的疾病。	17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
18 耶穌見極多的人［great multitudes］圍著他，就吩咐渡到那邊去。	18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
19 有一個文士來，對他說：「夫子，你無論往哪裏去，我要跟從你。」	19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
20 耶穌對他［unto him］說：「狐狸有洞，空中［air］的飛鳥有窩；人子卻沒有枕頭的地方。」	20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
21 又有一個門徒對耶穌說：「主啊，容我先回去埋葬我的父親。」	21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
22 但［But］耶穌對他［unto him］說：「來跟從我［Follow me］；任憑死人埋葬他們的死人吧。」	22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
23 耶穌上了船，他的［his］門徒跟著他。	23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
24 海裏忽然起了暴風，甚至船被波浪掩蓋；耶穌卻睡著了。	24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
25 他［his］門徒來叫醒了他，說：「主啊，救我們。我們喪命啦。」	25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
26 耶穌對他們［unto them］說：「你們這小信的人哪，為甚麼膽怯呢？」於是他［he］起來，斥責風和海；風和海就大大的平靜了。	26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
27 眾人卻［But］希奇，說：「這是怎樣的人，連風和海也聽從他了。」	27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
28 耶穌既渡到那邊去，來到革革沙人［Gergesenes］的地方，就有兩個被鬼魔［devils］所附的人從墳塋裏出來迎著他，極其兇猛，以致［so that］沒有人能從那條路上經過。	28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
29 他們忽然［behold］喊著說：「神的兒子耶穌［Jesus］，我們與你有甚麼相干？時候還沒有到，你就上這裏來叫我們受苦麼？」	29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
30 離他們很遠，有一大群豬餵食［feeding］。	30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
31 鬼魔［devils］就央求耶穌說：「你［thou］若把我們趕出去，就容我們離開［suffer us to go away］進入豬群罷。」	31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
32 耶穌對牠們［unto them］說：「去吧。」牠們［they］就出來，進入豬群；全群忽然闖下山坡［steep place］，投在海裏淹死了。	32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
33 放豬的就逃跑進城，將這一切事和被鬼魔［devils］所附的人所遭遇的都告訴人。	33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
34 不料［behold］，合城的人都出來迎見耶穌；既見了就央求他離開他們的境界。	34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

舊約

新約

馬太福音

第8章

Вiд Матвiя

Розділ 8

馬太福音

第8章

Вiд Матвiя

Розділ 8