馬太福音

第20章

1 「因為天國好像家主清早去雇人進他的葡萄園作工。

2 [he]和工人講定一天一個錢[a penny],就打發他們進[his]葡萄園去。

3 約在巳初出去,[he]看見市上還有閒站的人,

4 就對他們說:『你們也進葡萄園去,所當給的,我必給你們。』他們也進去了。

5 約在午正和申初又出去,也是這樣行。

6 約在酉初出去,[he]看見還有人[idle]站在那裏,就問他們說:『你們為甚麼整天在這裏閒站呢?』

7 他們對他[unto him]說:『因為沒有人雇我們。』他告訴他們[saith unto them]:『你們也進葡萄園去;所當給的[whatsoever isright]你們必要得著[that shall ye receive]。』

8 到了晚上,園主對管事的說:『叫工人都來,給他們工錢,從後來的起,到先來的為止。』

9 約在酉初雇的人來了,他們[they]各人得了一個錢[a penny]

10 及至那先雇的來了,他們以為必要多得;誰知也是各得一錢。

11 他們得了,就埋怨家主,

12 [Saying]:『我們整天勞苦受熱,這後來的[These last]只做了一小時,你竟叫他們和我們一樣。』

13 家主回答其中的一人說:『朋友,我不虧負你;你與我講定的不是一個錢[a penny]嗎?

14 拿你的走吧。我給那後來的和給你一樣,這是我願意的。

15 我的東西難道不可隨我的意思用嗎?因為我作好人,你就惡了眼[eye evil]嗎?』

16 這樣,那在後的將要在前,在前的將要在後了。因為被召的雖多[for many be called]選上的卻少[but few chosen]。」

17 耶穌上耶路撒冷去[to Jerusalem],在路上把十二個門徒帶到一邊,對他們說:

18 「看哪,我們上耶路撒冷去;人子要被[betrayed]給祭司長和文士。他們要定他死罪,

19 又交給外邦人,將他戲弄,鞭打,釘在十字架上。第三天他要復活。」

20 那時,西庇太兒子的母親,同她兩個兒子上前來,敬拜[worshipping]耶穌,求他一件事。

21 耶穌對她[unto her]說:「妳要甚麼呢?」她對耶穌[unto him]說:「願你[Grant]我這兩個兒子在你國裏,一個坐在你右邊,一個坐在你左邊。」

22 耶穌[But]回答說:「你們不知道所求的是甚麼。我將要喝的杯,你們能喝麼?我所受的浸[the baptism that I am baptized with],你們能受麼[to be baptized with]?」他們說:「我們能。」

23 耶穌對他們[unto them]說:「我所喝的杯,你們必要喝;我所受的浸,你們必要受[be baptized with the baptism that I am baptized with];只是坐在我的左右,不是我可以賜的,乃是我父為誰預備的,就賜給誰。」

24 那十個門徒聽見,就惱怒他們弟兄二人。

25 耶穌[But]叫了他們來,說:「你們知道外邦人有君王治理[exercise dominion over]他們,尊大的[they that are great]操權管束他們。

26 只是在你們中間,不可這樣。你們中間誰願為大,就必作伺侯你們的[minister]

27 誰願為首,就必作你們的僕人。

28 正如人子來,不是要受人的服事,乃是要服事人,並且要捨命,作多人的贖價。」

29 他們出耶利哥的時候,有極多的人跟隨他。

30 恰巧[behold]有兩個瞎子坐在路旁,聽說是耶穌經過,就喊著說:「主啊,大衛的子孫,可憐我們吧。」

31 眾人責備他們,因為[because]不許他們作聲;他們卻越發喊著說:「主啊,大衛的子孫,可憐我們吧。」

32 耶穌就站住,叫他們來,說:「你們[ye]要我為你們作甚麼?」

33 他們對耶穌[unto him]說:「主啊,要我們的眼睛能看見。」

34 耶穌就憐憫他們[had compassion on them],把他們的眼睛一摸;他們立刻看見,就跟從了耶穌。

Вiд Матвiя

Розділ 20

1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:

18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.

19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.

22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.

23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.

25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“

33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“

34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

馬太福音

第20章

Вiд Матвiя

Розділ 20

1 「因為天國好像家主清早去雇人進他的葡萄園作工。

1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

2 [he]和工人講定一天一個錢[a penny],就打發他們進[his]葡萄園去。

2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

3 約在巳初出去,[he]看見市上還有閒站的人,

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

4 就對他們說:『你們也進葡萄園去,所當給的,我必給你們。』他們也進去了。

4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

5 約在午正和申初又出去,也是這樣行。

5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

6 約在酉初出去,[he]看見還有人[idle]站在那裏,就問他們說:『你們為甚麼整天在這裏閒站呢?』

6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

7 他們對他[unto him]說:『因為沒有人雇我們。』他告訴他們[saith unto them]:『你們也進葡萄園去;所當給的[whatsoever isright]你們必要得著[that shall ye receive]。』

7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

8 到了晚上,園主對管事的說:『叫工人都來,給他們工錢,從後來的起,到先來的為止。』

8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

9 約在酉初雇的人來了,他們[they]各人得了一個錢[a penny]

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

10 及至那先雇的來了,他們以為必要多得;誰知也是各得一錢。

10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

11 他們得了,就埋怨家主,

11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

12 [Saying]:『我們整天勞苦受熱,這後來的[These last]只做了一小時,你竟叫他們和我們一樣。』

12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

13 家主回答其中的一人說:『朋友,我不虧負你;你與我講定的不是一個錢[a penny]嗎?

13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

14 拿你的走吧。我給那後來的和給你一樣,這是我願意的。

14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

15 我的東西難道不可隨我的意思用嗎?因為我作好人,你就惡了眼[eye evil]嗎?』

15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

16 這樣,那在後的將要在前,在前的將要在後了。因為被召的雖多[for many be called]選上的卻少[but few chosen]。」

16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

17 耶穌上耶路撒冷去[to Jerusalem],在路上把十二個門徒帶到一邊,對他們說:

17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:

18 「看哪,我們上耶路撒冷去;人子要被[betrayed]給祭司長和文士。他們要定他死罪,

18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.

19 又交給外邦人,將他戲弄,鞭打,釘在十字架上。第三天他要復活。」

19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

20 那時,西庇太兒子的母親,同她兩個兒子上前來,敬拜[worshipping]耶穌,求他一件事。

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

21 耶穌對她[unto her]說:「妳要甚麼呢?」她對耶穌[unto him]說:「願你[Grant]我這兩個兒子在你國裏,一個坐在你右邊,一個坐在你左邊。」

21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.

22 耶穌[But]回答說:「你們不知道所求的是甚麼。我將要喝的杯,你們能喝麼?我所受的浸[the baptism that I am baptized with],你們能受麼[to be baptized with]?」他們說:「我們能。」

22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.

23 耶穌對他們[unto them]說:「我所喝的杯,你們必要喝;我所受的浸,你們必要受[be baptized with the baptism that I am baptized with];只是坐在我的左右,不是我可以賜的,乃是我父為誰預備的,就賜給誰。」

23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

24 那十個門徒聽見,就惱怒他們弟兄二人。

24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.

25 耶穌[But]叫了他們來,說:「你們知道外邦人有君王治理[exercise dominion over]他們,尊大的[they that are great]操權管束他們。

25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

26 只是在你們中間,不可這樣。你們中間誰願為大,就必作伺侯你們的[minister]

26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

27 誰願為首,就必作你們的僕人。

27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

28 正如人子來,不是要受人的服事,乃是要服事人,並且要捨命,作多人的贖價。」

28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

29 他們出耶利哥的時候,有極多的人跟隨他。

29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.

30 恰巧[behold]有兩個瞎子坐在路旁,聽說是耶穌經過,就喊著說:「主啊,大衛的子孫,可憐我們吧。」

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

31 眾人責備他們,因為[because]不許他們作聲;他們卻越發喊著說:「主啊,大衛的子孫,可憐我們吧。」

31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

32 耶穌就站住,叫他們來,說:「你們[ye]要我為你們作甚麼?」

32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“

33 他們對耶穌[unto him]說:「主啊,要我們的眼睛能看見。」

33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“

34 耶穌就憐憫他們[had compassion on them],把他們的眼睛一摸;他們立刻看見,就跟從了耶穌。

34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.