哈巴谷書第3章 |
1 |
2 |
3 神從提幔而來;聖者從巴蘭山臨到。細拉。他的榮光遮蔽諸天,頌讚充滿大地。 |
4 他的輝煌如同日光;從他手裏長出角來 |
5 在他前面有瘟疫流行;在他腳下有熱症發出。 |
6 他站立,量了大地 |
7 我見古珊的帳棚遭難,米甸的幔子戰兢。 |
8 耶和華啊,你乘在馬上,坐在拯救 |
9 你的弓全然顯露,乃照著 |
10 山嶺見你,無不戰懼;大水氾濫過去,深淵發聲,向上舉手 |
11 因你的箭射出發光,你的槍閃出光耀,日月都在本宮停住。 |
12 你發憤恨通行大地,在怒氣中 |
13 你出來要拯救你的百姓,拯救你的受膏者,傷 |
14 你用敵人的戈矛刺透他村中的首領 |
15 你曾 |
16 |
17 |
18 然而,我要因耶和華歡欣,因救我的神喜樂。 |
19 耶和華神 |
АвакумРозділ 3 |
1 |
2 „Господи, зві́стку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє ді́ло в сере́дині років, у сере́дині літ об'яви́, у гніві про милість згада́й! |
3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Се́ла. Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля! |
4 А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги. |
5 Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я. |
6 Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні. |
7 Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю. |
8 Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях? |
9 Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. Се́ла. Ти рі́чками землю розсі́к. |
10 Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої. |
11 Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́. |
12 У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в. |
13 Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. Се́ла. |
14 Ти пробив його спи́сами го́лову кня́зя його́, як вони підняли́сь, щоб мене розпоро́шити; вони ті́шилися, немов мали поже́рти тає́мно убогого. |
15 Ти кі́ньми Своїми по мо́рю топта́в, по во́дній великій грома́ді. |
16 Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти. |
17 Коли б фі́ґове дерево не зацвіло́, і не було́ б урожа́ю в виноградниках, обмани́ло зайня́ття оливкою, а поле ї́жі не вродило б, позникала отара з коша́ри і не стало б в обо́рах худоби, — |
18 то я Го́сподом ті́шитись буду й тоді́, раді́тиму Богом спасі́ння свого́! |
19 Бог Госпо́дь — моя сила, і чи́нить Він но́ги мої, як у ла́ні, і во́дить мене по висо́тах!“ Для дириґента хору на моїх стру́нних знаря́ддях. |
哈巴谷書第3章 |
АвакумРозділ 3 |
1 |
1 |
2 |
2 „Господи, зві́стку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє ді́ло в сере́дині років, у сере́дині літ об'яви́, у гніві про милість згада́й! |
3 神從提幔而來;聖者從巴蘭山臨到。細拉。他的榮光遮蔽諸天,頌讚充滿大地。 |
3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Се́ла. Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля! |
4 他的輝煌如同日光;從他手裏長出角來 |
4 А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги. |
5 在他前面有瘟疫流行;在他腳下有熱症發出。 |
5 Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я. |
6 他站立,量了大地 |
6 Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні. |
7 我見古珊的帳棚遭難,米甸的幔子戰兢。 |
7 Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю. |
8 耶和華啊,你乘在馬上,坐在拯救 |
8 Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях? |
9 你的弓全然顯露,乃照著 |
9 Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. Се́ла. Ти рі́чками землю розсі́к. |
10 山嶺見你,無不戰懼;大水氾濫過去,深淵發聲,向上舉手 |
10 Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої. |
11 因你的箭射出發光,你的槍閃出光耀,日月都在本宮停住。 |
11 Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́. |
12 你發憤恨通行大地,在怒氣中 |
12 У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в. |
13 你出來要拯救你的百姓,拯救你的受膏者,傷 |
13 Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. Се́ла. |
14 你用敵人的戈矛刺透他村中的首領 |
14 Ти пробив його спи́сами го́лову кня́зя його́, як вони підняли́сь, щоб мене розпоро́шити; вони ті́шилися, немов мали поже́рти тає́мно убогого. |
15 你曾 |
15 Ти кі́ньми Своїми по мо́рю топта́в, по во́дній великій грома́ді. |
16 |
16 Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти. |
17 |
17 Коли б фі́ґове дерево не зацвіло́, і не було́ б урожа́ю в виноградниках, обмани́ло зайня́ття оливкою, а поле ї́жі не вродило б, позникала отара з коша́ри і не стало б в обо́рах худоби, — |
18 然而,我要因耶和華歡欣,因救我的神喜樂。 |
18 то я Го́сподом ті́шитись буду й тоді́, раді́тиму Богом спасі́ння свого́! |
19 耶和華神 |
19 Бог Госпо́дь — моя сила, і чи́нить Він но́ги мої, як у ла́ні, і во́дить мене по висо́тах!“ Для дириґента хору на моїх стру́нних знаря́ддях. |