Библия - Обещанное Восстановление

馬可福音

第8章

1 在那些日子，聚集的人甚多［In those days the multitude being very great］，並沒有甚麼吃的，耶穌叫他的［his］門徒來，對他們［unto them］說：

2 「我憐憫這眾人，因為他們同我在這裏已經三天，也沒有吃的了；

3 我若打發他們餓著回家，就必在路上困乏，因為其中有從遠處來的。」

4 他的［his］門徒回答他［him］說：「在這曠野［wilderness］，人［man］從哪裏能得餅，叫這些人吃飽呢？」

5 耶穌問他們說：「你們有多少餅？」他們說：「七個。」

6 他吩咐百姓［people］坐在地上。他［he］就拿著這七個餅感謝了［gave thanks］，擘開，遞給門徒，叫他們擺開；門徒就擺餅［them］在百姓［people］面前。

7 他們［they］又有幾條小魚；耶穌祝了福，就吩咐也擺魚［them］在他們［them］面前。

8 百姓就［So they］吃，並且吃飽了；收拾剩下的零碎，有七籃子。

9 吃的［eaten］人數約有四千；耶穌打發他們走了。

10 他［he］隨即同他［his］門徒上船，來到大瑪努他境內。

11 法利賽人出來盤問耶穌，求他從天上顯個神蹟給他們看，想要試探他。

12 耶穌靈［spirit］裏深深的歎息，說：「這世代為甚麼求神蹟呢？我實在告訴你們：『沒有神蹟給這世代看。』」

13 他就離開他們，又進［entering into］船往海那邊去了。

14 門徒忘了帶餅；在船上除了一個餅，沒有別的食物。

15 耶穌囑咐他們說：「務要謹慎［Take heed］，防備法利賽人的酵，和希律的酵。」

16 他們彼此議論說：「這是因為我們沒有餅吧。」

17 耶穌知道了［knew］，就對他們［unto them］說：「你們為甚麼因為沒有餅就議論呢？你們還不省悟，還不明白嗎？你們的心還是剛硬［hardened］嗎？

18 你們有眼睛，看不見嗎？你們［ye］有耳朵，聽不見嗎？你們［ye］也不記得嗎？

19 我擘開那五個餅分給五千人，你們收拾的零碎裝滿了多少籃子呢？」他們對耶穌［unto him］說：「十二個。」

20 「又擘開那七個餅分給四千人，你們收拾的零碎裝滿了多少籃子呢？」他們說：「七個。」

21 耶穌就對他們［unto them］說：「你們怎麼［How is it that］不明白呢？」

22 他［he］來到伯賽大；有人帶一個瞎子來，求耶穌摸他。

23 耶穌拉著瞎子的手，領他到村外；他［he］吐唾沫在他眼睛上，按手在他身上，就［when］問他看見甚麼沒有［if he saw ought］。

24 他就抬頭一看，說：「我看見人好像［I see men as］樹木，並且行走。」

25 隨後，他［he］又按手在他眼睛上，使他舉望［made him look up］；他［he］就復了原，人人［every man］都看得清楚了。

26 耶穌打發他回家，說：「這村子你不要進去，也不要告訴村裏的人［Neither go into the town, nor tell it to any in the town］。」

27 耶穌和他的［his］門徒出去，往凱撒利亞腓立比的村莊去；他［he］在路上問他［his］門徒，對他們［unto them］說：「人說我是誰？」

28 他們回答［answered］說：「有人說『是施浸的約翰。』但［but］有人說『是以利亞；』又有人說『是先知裏的一個。』」

29 耶穌［he］又對［saith unto］他們說：「你們卻［But］說我是誰？」彼得回答他［him］說：「你是基督。」

30 耶穌就囑咐［charged］他們，不要告訴人。

31 從此，他教訓他們說：「人子必須受許多的苦，被長老、祭司長，和文士棄絕，並且被殺，過三天復活。」

32 耶穌明明的說那［that］話。彼得就拉著他，罵［rebuke］他。

33 但［But］耶穌轉過來，看著他的［his］門徒，就責備彼得說：「撒但，退我後邊去吧。因為你不繫念［savourest］神的事［things］，只繫念［savourest］人的事［things］。」

34 那時［when］，他［he］叫百姓［people］和他的［his］門徒也［also］來，對他們說：「凡［whosoever］有人要跟從我，就當捨己，背起他的十字架來跟從我。

35 因為，凡要救自己生命［life］的，必喪掉生命；然而［but］，凡為我和福音喪掉生命的，必救了生命。

36 人若［if］賺得全世界，卻喪了［and lose］自己的性命［soul］，有甚麼益處呢？

37 或是［Or］人還能拿甚麼換性命［soul］呢？

38 所以［therefore］，凡在這淫亂罪惡的世代，把我和我的道當作可恥的；人子在他父的榮耀裏，同聖天使降臨的時候，也要把那人當作可恥的。」

Вiд Марка

Розділ 8

1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:

2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.

3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.

4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.

6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,

7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.

9 А їдців було тисяч з чотири!

10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.

11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.

12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“

13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.

14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.

15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“

16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?

18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“ І не пам'ятаєте,

19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“ Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.

20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“ І відказують: „Сім“.

21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“

22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.

23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.

25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!

26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“

27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“

28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.

29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“ Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“

30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!

31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.

32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.

33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“

34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!

35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.

36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?

37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?

38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.

馬可福音第8章	Вiд Марка Розділ 8
1 在那些日子，聚集的人甚多［In those days the multitude being very great］，並沒有甚麼吃的，耶穌叫他的［his］門徒來，對他們［unto them］說：	1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
2 「我憐憫這眾人，因為他們同我在這裏已經三天，也沒有吃的了；	2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
3 我若打發他們餓著回家，就必在路上困乏，因為其中有從遠處來的。」	3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
4 他的［his］門徒回答他［him］說：「在這曠野［wilderness］，人［man］從哪裏能得餅，叫這些人吃飽呢？」	4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
5 耶穌問他們說：「你們有多少餅？」他們說：「七個。」	5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
6 他吩咐百姓［people］坐在地上。他［he］就拿著這七個餅感謝了［gave thanks］，擘開，遞給門徒，叫他們擺開；門徒就擺餅［them］在百姓［people］面前。	6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
7 他們［they］又有幾條小魚；耶穌祝了福，就吩咐也擺魚［them］在他們［them］面前。	7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
8 百姓就［So they］吃，並且吃飽了；收拾剩下的零碎，有七籃子。	8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
9 吃的［eaten］人數約有四千；耶穌打發他們走了。	9 А їдців було тисяч з чотири!
10 他［he］隨即同他［his］門徒上船，來到大瑪努他境內。	10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
11 法利賽人出來盤問耶穌，求他從天上顯個神蹟給他們看，想要試探他。	11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
12 耶穌靈［spirit］裏深深的歎息，說：「這世代為甚麼求神蹟呢？我實在告訴你們：『沒有神蹟給這世代看。』」	12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
13 他就離開他們，又進［entering into］船往海那邊去了。	13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
14 門徒忘了帶餅；在船上除了一個餅，沒有別的食物。	14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
15 耶穌囑咐他們說：「務要謹慎［Take heed］，防備法利賽人的酵，和希律的酵。」	15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
16 他們彼此議論說：「這是因為我們沒有餅吧。」	16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
17 耶穌知道了［knew］，就對他們［unto them］說：「你們為甚麼因為沒有餅就議論呢？你們還不省悟，還不明白嗎？你們的心還是剛硬［hardened］嗎？	17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
18 你們有眼睛，看不見嗎？你們［ye］有耳朵，聽不見嗎？你們［ye］也不記得嗎？	18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“ І не пам'ятаєте,
19 我擘開那五個餅分給五千人，你們收拾的零碎裝滿了多少籃子呢？」他們對耶穌［unto him］說：「十二個。」	19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“ Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
20 「又擘開那七個餅分給四千人，你們收拾的零碎裝滿了多少籃子呢？」他們說：「七個。」	20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“ І відказують: „Сім“.
21 耶穌就對他們［unto them］說：「你們怎麼［How is it that］不明白呢？」	21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“
22 他［he］來到伯賽大；有人帶一個瞎子來，求耶穌摸他。	22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
23 耶穌拉著瞎子的手，領他到村外；他［he］吐唾沫在他眼睛上，按手在他身上，就［when］問他看見甚麼沒有［if he saw ought］。	23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
24 他就抬頭一看，說：「我看見人好像［I see men as］樹木，並且行走。」	24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
25 隨後，他［he］又按手在他眼睛上，使他舉望［made him look up］；他［he］就復了原，人人［every man］都看得清楚了。	25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
26 耶穌打發他回家，說：「這村子你不要進去，也不要告訴村裏的人［Neither go into the town, nor tell it to any in the town］。」	26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
27 耶穌和他的［his］門徒出去，往凱撒利亞腓立比的村莊去；他［he］在路上問他［his］門徒，對他們［unto them］說：「人說我是誰？」	27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
28 他們回答［answered］說：「有人說『是施浸的約翰。』但［but］有人說『是以利亞；』又有人說『是先知裏的一個。』」	28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
29 耶穌［he］又對［saith unto］他們說：「你們卻［But］說我是誰？」彼得回答他［him］說：「你是基督。」	29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“ Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
30 耶穌就囑咐［charged］他們，不要告訴人。	30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
31 從此，他教訓他們說：「人子必須受許多的苦，被長老、祭司長，和文士棄絕，並且被殺，過三天復活。」	31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
32 耶穌明明的說那［that］話。彼得就拉著他，罵［rebuke］他。	32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
33 但［But］耶穌轉過來，看著他的［his］門徒，就責備彼得說：「撒但，退我後邊去吧。因為你不繫念［savourest］神的事［things］，只繫念［savourest］人的事［things］。」	33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
34 那時［when］，他［he］叫百姓［people］和他的［his］門徒也［also］來，對他們說：「凡［whosoever］有人要跟從我，就當捨己，背起他的十字架來跟從我。	34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
35 因為，凡要救自己生命［life］的，必喪掉生命；然而［but］，凡為我和福音喪掉生命的，必救了生命。	35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
36 人若［if］賺得全世界，卻喪了［and lose］自己的性命［soul］，有甚麼益處呢？	36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
37 或是［Or］人還能拿甚麼換性命［soul］呢？	37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?
38 所以［therefore］，凡在這淫亂罪惡的世代，把我和我的道當作可恥的；人子在他父的榮耀裏，同聖天使降臨的時候，也要把那人當作可恥的。」	38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.

舊約

新約

馬可福音

第8章

Вiд Марка

Розділ 8

馬可福音

第8章

Вiд Марка

Розділ 8