約伯記第17章 |
1 |
2 戲笑我的,豈不在我這裏嗎 |
3 |
4 因你使他們心不明理;所以你必不高舉他們。 |
5 向他的朋友說奉承話 |
6 |
7 我的眼睛也 |
8 正直人因此必驚奇;無辜的人要興起攻擊偽善之人 |
9 義人且 |
10 至於你們眾人,如今 |
11 我的日子已經過了,我的謀算、我心所想望的已經斷絕。 |
12 他們將黑夜變為 |
13 我若等候,墳墓 |
14 我 |
15 這樣,我的盼望 |
16 等到我們 |
ЙовРозділ 17 |
1 |
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує. |
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам,— хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х? |
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх. |
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють, |
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють. |
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь... |
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного. |
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі. |
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не знахо́джу між вами розумного. |
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, — |
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві! |
13 Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. |
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“ До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“ |
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її? |
16 До шео́лових за́сувів зі́йде вона, коли зі́йдемо ра́зом до по́роху“. |
約伯記第17章 |
ЙовРозділ 17 |
1 |
1 |
2 戲笑我的,豈不在我這裏嗎 |
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує. |
3 |
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам,— хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х? |
4 因你使他們心不明理;所以你必不高舉他們。 |
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх. |
5 向他的朋友說奉承話 |
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють, |
6 |
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють. |
7 我的眼睛也 |
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь... |
8 正直人因此必驚奇;無辜的人要興起攻擊偽善之人 |
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного. |
9 義人且 |
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі. |
10 至於你們眾人,如今 |
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не знахо́джу між вами розумного. |
11 我的日子已經過了,我的謀算、我心所想望的已經斷絕。 |
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, — |
12 他們將黑夜變為 |
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві! |
13 我若等候,墳墓 |
13 Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. |
14 我 |
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“ До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“ |
15 這樣,我的盼望 |
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її? |
16 等到我們 |
16 До шео́лових за́сувів зі́йде вона, коли зі́йдемо ра́зом до по́роху“. |