耶利米書

第3章

1 有言出妻、任其他適、旣出勿納、恐斯邦染其污衊。耶和華曰、惟爾縱欲背予、崇事他上帝、今使爾歸誠於我、

2 曠覽崇坵、何往非爾狥欲之地、爾憩坐途側以惑衆、若亞喇伯人、潛身曠野以害人、爾作惡縱欲、污衊斯邦。

3 甘霖不沛、春?不降、爾靦顏不知恥、有若淫婦。

4 當爾幼沖、我誨爾諄諄、何至今日、不以我爲父。

5 予不恒責爾、不屢怒爾、然爾所言所行、惟惡而已。〇

6 當約西亞王年間、耶和華告耶利米曰、以色列族、有若淫婦、爾豈不見乎、彼背我、陟高巒、入茂林、狥欲而行。

7 我見其所爲、欲其歸誠、惟彼不從、其與猶大族、親若姊妹、猶大族效尤、屢欺侮予。

8 以色列族旣背我、狥欲而行、我棄之、與以離書、其姊妹猶大族、屢欺侮予、毫無畏葸、狥欲而行、我鑒察之、彼狥欲特甚、崇拜木石、污衊斯邦、厥後佯爲歸誠、心不誠慤。〇

9 併於上節

10 併於上節

11 耶和華又告耶利米曰、以色列族背予、猶大人欺予、若相比較、則以色列之過尤細。

12 爾往北方、揚聲播告曰、耶和華曰爾以色列族背予、今當歸誠、蓋余矜憫爲懷、不常蓄怒、必眷顧爾。

13 我耶和華爾之上帝、爾違逆予、不遵我命、入諸茂林、崇事他上帝、今當任過。

14 耶和華又曰、爾曹違逆之流、爲我所棄、今當歸誠、我必納爾、於城邑中則簡一人、於支派中則簡二人、導至郇山。

15 民牧若得我心者、我必立之、使以智慧、治理爾曹。

16 耶和華曰、當斯之時、爾旣蕃衍於茲土、則我之約匱、可置之弗道、勿復貴重、毋庸憶念、不詣其所、不製其式、如昔所爲。

17 以耶路撒冷、爲我駐蹕之所、列邦之民必詣斯邑、尊崇我名、惡念不生、惡事弗作。

18 斯時也、猶大家會以色列族偕行、來自北方、至我所予厥祖之地。

19 予竊自思、安能以爲爾赤子、斯土膏腴、列國之民以爲佳業、焉能予爾。轉念曰、爾稱予爲父、無違逆予、則可。

20 耶和華又曰、以色列族歟、爾曹欺予、若婦欺夫。

21 爾曹背道、忘我耶和華、爾之上帝、今在童山、我聞哭聲、龥呼於上。

22 我曰、背逆之子、歸誠於我、我宥爾罪。民曰、爾耶和華乃我之上帝、今我詣爾之前。

23 禱彼岡巒、俱爲徒勞、惟我上帝耶和華拯救以色列族。

24 自昔以來、我之列祖、竭勞而得、牛羊子女、悉爲可惡者、吞噬無遺。

25 自古迄今、我之列祖、爰及我躬、獲罪於我之上帝耶和華、不遵其命、故蒙羞恥、一蹶不振。

Єремiя

Розділ 3

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.

2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!

3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,

4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!

5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.

6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.

7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.

8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.

9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.

11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.

12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.

13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!

15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.

16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.

17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,

18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.

19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.

20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.

21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:

22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.

25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“

耶利米書

第3章

Єремiя

Розділ 3

1 有言出妻、任其他適、旣出勿納、恐斯邦染其污衊。耶和華曰、惟爾縱欲背予、崇事他上帝、今使爾歸誠於我、

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.

2 曠覽崇坵、何往非爾狥欲之地、爾憩坐途側以惑衆、若亞喇伯人、潛身曠野以害人、爾作惡縱欲、污衊斯邦。

2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!

3 甘霖不沛、春?不降、爾靦顏不知恥、有若淫婦。

3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,

4 當爾幼沖、我誨爾諄諄、何至今日、不以我爲父。

4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!

5 予不恒責爾、不屢怒爾、然爾所言所行、惟惡而已。〇

5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.

6 當約西亞王年間、耶和華告耶利米曰、以色列族、有若淫婦、爾豈不見乎、彼背我、陟高巒、入茂林、狥欲而行。

6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.

7 我見其所爲、欲其歸誠、惟彼不從、其與猶大族、親若姊妹、猶大族效尤、屢欺侮予。

7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.

8 以色列族旣背我、狥欲而行、我棄之、與以離書、其姊妹猶大族、屢欺侮予、毫無畏葸、狥欲而行、我鑒察之、彼狥欲特甚、崇拜木石、污衊斯邦、厥後佯爲歸誠、心不誠慤。〇

8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.

9 併於上節

9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.

10 併於上節

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.

11 耶和華又告耶利米曰、以色列族背予、猶大人欺予、若相比較、則以色列之過尤細。

11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.

12 爾往北方、揚聲播告曰、耶和華曰爾以色列族背予、今當歸誠、蓋余矜憫爲懷、不常蓄怒、必眷顧爾。

12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.

13 我耶和華爾之上帝、爾違逆予、不遵我命、入諸茂林、崇事他上帝、今當任過。

13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

14 耶和華又曰、爾曹違逆之流、爲我所棄、今當歸誠、我必納爾、於城邑中則簡一人、於支派中則簡二人、導至郇山。

14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!

15 民牧若得我心者、我必立之、使以智慧、治理爾曹。

15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.

16 耶和華曰、當斯之時、爾旣蕃衍於茲土、則我之約匱、可置之弗道、勿復貴重、毋庸憶念、不詣其所、不製其式、如昔所爲。

16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.

17 以耶路撒冷、爲我駐蹕之所、列邦之民必詣斯邑、尊崇我名、惡念不生、惡事弗作。

17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,

18 斯時也、猶大家會以色列族偕行、來自北方、至我所予厥祖之地。

18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.

19 予竊自思、安能以爲爾赤子、斯土膏腴、列國之民以爲佳業、焉能予爾。轉念曰、爾稱予爲父、無違逆予、則可。

19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.

20 耶和華又曰、以色列族歟、爾曹欺予、若婦欺夫。

20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.

21 爾曹背道、忘我耶和華、爾之上帝、今在童山、我聞哭聲、龥呼於上。

21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:

22 我曰、背逆之子、歸誠於我、我宥爾罪。民曰、爾耶和華乃我之上帝、今我詣爾之前。

22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

23 禱彼岡巒、俱爲徒勞、惟我上帝耶和華拯救以色列族。

23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!

24 自昔以來、我之列祖、竭勞而得、牛羊子女、悉爲可惡者、吞噬無遺。

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.

25 自古迄今、我之列祖、爰及我躬、獲罪於我之上帝耶和華、不遵其命、故蒙羞恥、一蹶不振。

25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“