耶利米書

第18章

1 耶和華諭耶利米曰、

2 爾往陶人之宅、予有言告爾、

3 我往陶人之宅、見其以鈞製器、

4 陶人摶土甄陶、以製器皿、未成而毀、遂製他器、任其意之所欲爲。

5 耶和華諭我曰、

6 以色列族乎、我之待爾、豈不能如陶人乎。譬彼泥土、其權操自陶人、爾曹以色列族、其權操之於我亦若是。

7 如我命邦國、必當翦滅、撥其根本、而彼邦國、悛改厥行、則我欲降之災、必不行焉。

8 併於上節

9 如我命邦國、必當開創、立其址基、而彼邦國、不從我命、作惡不悛、則我欲錫之福、必不行焉。

10 併於上節

11 今爾當告猶大及耶路撒冷居民云、耶和華曰、予有定命、欲降災於爾、爾衆速當改惡從善。

12 彼曰、毋容勸我、我必從心所欲、任意作惡、

13 故我耶和華曰、我視以色列族、有若處女、惟彼所行、甚屬難堪、卽異邦人亦未有此。

14 詎有棄利巴嫩之雪、而求郊原之磐、詎有棄溪流之清洌、而求遠方之水。

15 我民忘予、焚香以敬偶像、舍平坦之舊道而不由、行崎嶇之僻路而顛趾。

16 致其地荒蕪、人恒作怨憤之聲、過之者必愕然駭異、搖首弗已。

17 我使斯民爲敵人所驅逐、若風吹草芥、臨產之時、予不眷顧。

18 人曰、祭司有律例、智士有箴規、先知有預言、如耶利米其言不可信、予當批其頰、而謀害之。

19 耶利米曰、耶和華歟、尚其眷顧予躬彼欲害予、請爾鑒察、

20 念我在爾前、代彼祈禱、望爾息怒、彼以惡報善、欲掘坎阱、以陷害予。

21 願其子或死於饑饉、或殞於鋒鏑、丁男受戮、壯士戰沒、其妻爲嫠、喪其子女。

22 願爾使敵人猝至、比戶咸聞哀泣之聲、蓋彼掘坎阱、欲陷予、設網罟、欲罹予。

23 耶和華歟、爾知其謀害我命、勿赦宥其罪、勿塗抹其過、當使之傾覆、爾赫斯怒、降以刑罰。

Єремiя

Розділ 18

1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.

3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.

4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.

5 І було мені слово Господнє, говорячи:

6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,

8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.

9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.

11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!

12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“

13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!

14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?

15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,

16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.

17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“

18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“

19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!

20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!

21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!

22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.

23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!

耶利米書

第18章

Єремiя

Розділ 18

1 耶和華諭耶利米曰、

1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 爾往陶人之宅、予有言告爾、

2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.

3 我往陶人之宅、見其以鈞製器、

3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.

4 陶人摶土甄陶、以製器皿、未成而毀、遂製他器、任其意之所欲爲。

4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.

5 耶和華諭我曰、

5 І було мені слово Господнє, говорячи:

6 以色列族乎、我之待爾、豈不能如陶人乎。譬彼泥土、其權操自陶人、爾曹以色列族、其權操之於我亦若是。

6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

7 如我命邦國、必當翦滅、撥其根本、而彼邦國、悛改厥行、則我欲降之災、必不行焉。

7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,

8 併於上節

8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.

9 如我命邦國、必當開創、立其址基、而彼邦國、不從我命、作惡不悛、則我欲錫之福、必不行焉。

9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

10 併於上節

10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.

11 今爾當告猶大及耶路撒冷居民云、耶和華曰、予有定命、欲降災於爾、爾衆速當改惡從善。

11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!

12 彼曰、毋容勸我、我必從心所欲、任意作惡、

12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“

13 故我耶和華曰、我視以色列族、有若處女、惟彼所行、甚屬難堪、卽異邦人亦未有此。

13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!

14 詎有棄利巴嫩之雪、而求郊原之磐、詎有棄溪流之清洌、而求遠方之水。

14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?

15 我民忘予、焚香以敬偶像、舍平坦之舊道而不由、行崎嶇之僻路而顛趾。

15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,

16 致其地荒蕪、人恒作怨憤之聲、過之者必愕然駭異、搖首弗已。

16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.

17 我使斯民爲敵人所驅逐、若風吹草芥、臨產之時、予不眷顧。

17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“

18 人曰、祭司有律例、智士有箴規、先知有預言、如耶利米其言不可信、予當批其頰、而謀害之。

18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“

19 耶利米曰、耶和華歟、尚其眷顧予躬彼欲害予、請爾鑒察、

19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!

20 念我在爾前、代彼祈禱、望爾息怒、彼以惡報善、欲掘坎阱、以陷害予。

20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!

21 願其子或死於饑饉、或殞於鋒鏑、丁男受戮、壯士戰沒、其妻爲嫠、喪其子女。

21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!

22 願爾使敵人猝至、比戶咸聞哀泣之聲、蓋彼掘坎阱、欲陷予、設網罟、欲罹予。

22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.

23 耶和華歟、爾知其謀害我命、勿赦宥其罪、勿塗抹其過、當使之傾覆、爾赫斯怒、降以刑罰。

23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!