Библия - Обещанное Восстановление

以西結書

第14章

1 以色列長老數人、咸來詣我、坐於我前。

2 耶和華諭我曰、

3 人子、斯人之於偶像、中則崇敬之、外則瞻禮之、自陷於惡、豈得諮諏於我乎。

4 故爾當以我耶和華之命、播告斯衆、曰、以色列族之於偶像、中則崇敬之、外則瞻禮之、自陷於惡、後就先知、諮諏於我、我耶和華、必視其偶像之多寡、而降以罰、

5 使以色列族內自訟、因其背我、崇敬偶像。

6 當告以色列族曰、主耶和華命爾棄偶像、勿崇可惡之物、

7 凡以色列族、及旅其中之異邦人、背我而奉偶像、中則崇敬之、外則瞻禮之、自陷於惡、後就先知、諮諏於我、我耶和華必罰之、降災於其身、絕之於民中、爲人作歌譏刺、使知我乃耶和華。

8 併於上節

9 如先知迷眩其心、傳言於衆、我耶和華聽其然〔聽其然句或曰使之然〕、後必降罰、絕之於我民以色列族中。

10 各人必負其罪、信偽先知言者、罪與偽先知同科、

11 使以色列族、不復背我、不染污俗、乃可爲我民、而我爲其上帝、我耶和華已言之矣。

12 耶和華又諭我曰、

13 人子、凡有民人、輒蹈愆尤、犯罪於我、我必罰之、使其餅餌匱乏、人畜饑餓、致於死亡、

14 雖挪亞、但以理、約百三人旅其中、躬行仁義、亦止救一己之生命而已。

15 如我使暴獸侵噬其國、致之荒蕪、人踪罕見、

16 雖斯三人居其中、我耶和華指己而誓、其國荒蕪之日、彼止能救一己之命、不能救其子女。

17 如我降以鋒刃、使其國人畜、悉行翦滅、

18 雖此三人居其中、我耶和華指己而誓、彼止能救一己之命、不能救其子女。

19 如我使瘟疫、流布其國、震怒特甚、加以殺戮、人與畜無噍類焉、

20 雖有挪亞、但以理、約百居其中、我耶和華指己而誓、彼爲善者止能救一己之命、不能救其子女。

21 主耶和華又曰、我使四災降於耶路撒冷、鋒刃、饑饉、暴獸、瘟疫、使人畜靡有孑遺、其害豈非尤重乎。

22 如其邑尚有遺民、所留子女必遭俘囚、至爾同擄之所、使爾見其所爲、知我降災於耶路撒冷、而怨心悉平、

23 爾見其所爲、知我降災、非出無因、則爾怨悉平、我耶和華已言之矣。

Єзекiїль

Розділ 14

1 І прийшли до мене му́жі з Ізраїлевих старши́х, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, ці му́жі допустили своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запи́тувати Мене?

4 Тому́ говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допу́стить своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї покладе́ перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многото́ю його божкі́в,

5 щоб схопи́ти тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддали́лися від Мене через своїх божкі́в!

6 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверні́ться, і відступі́ть від ваших божкі́в, і від усіх ваших гидо́т відверні́ть свої обличчя!

7 Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужи́нців, що ме́шкають серед Ізраїля, коли відсту́пить від Мене, і допустить своїх божкі́в у своє серце, і покладе спотика́ння своєї провини перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.

8 І зверну Я лице́ Своє проти цього чоловіка, і вчиню́ його за знака та за припові́стку, і вигублю його з-посеред Свого наро́ду, і пізнаєте ви, що Я — Господь!

9 А пророк, коли б був зве́дений, і говорив би слово, — Я, Госпо́дь, зведу́ цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!

10 І понесу́ть вони свою провину, — яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,

11 щоб не блуди́в уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечи́щувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені наро́дом, а Я буду їм Богом, говорить Госпо́дь Бог!“

12 І було́ мені слово Господнє таке:

13 „Сину лю́дський, коли згріши́ть проти Мене земля, спроневі́рюючи, то Я простягну́ Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і ви́гублю з неї люди́ну й скоти́ну.

14 А коли б серед неї були три му́жі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою вла́сну душу, говорить Господь Бог.

15 Коли б Я перепрова́див по землі люту звірину́, й обезлю́дніла б вона, і стала б вона спусто́шенням, так що ніхто не прохо́див би нею через ту звірину́,

16 то й ці три му́жі серед неї, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — не врятують вони ні синів, ні дочо́к! Самі вони будуть врято́вані, а край стане спусто́шенням.

17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мече́ві сказав: „Пройди по кра́ю, і вигуби з нього люди́ну й скотину“,

18 то ці три му́жі серед нього, як живий Я! — говорить Господь Бог, — не врятують синів, ні дочо́к, бо врятуються самі тільки вони!

19 Або коли б Я морови́цю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї люди́ну й скоти́ну,

20 а Ной, Даниї́л та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки́ не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою вла́сну душу.

21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі при́суди: меча, і голод, і люту звірину́ та морови́цю, щоб вигубити з нього люди́ну та скоти́ну,

22 то все таки зали́шаться в ньому рештки, що будуть ви́проваджені, сини та до́чки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.

23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не нада́рмо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Госпо́дь Бог“.

以西結書第14章	Єзекiїль Розділ 14
1 以色列長老數人、咸來詣我、坐於我前。	1 І прийшли до мене му́жі з Ізраїлевих старши́х, і посідали передо мною.
2 耶和華諭我曰、	2 І було́ мені слово Господнє таке:
3 人子、斯人之於偶像、中則崇敬之、外則瞻禮之、自陷於惡、豈得諮諏於我乎。	3 „Сину лю́дський, ці му́жі допустили своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запи́тувати Мене?
4 故爾當以我耶和華之命、播告斯衆、曰、以色列族之於偶像、中則崇敬之、外則瞻禮之、自陷於惡、後就先知、諮諏於我、我耶和華、必視其偶像之多寡、而降以罰、	4 Тому́ говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допу́стить своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї покладе́ перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многото́ю його божкі́в,
5 使以色列族內自訟、因其背我、崇敬偶像。	5 щоб схопи́ти тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддали́лися від Мене через своїх божкі́в!
6 當告以色列族曰、主耶和華命爾棄偶像、勿崇可惡之物、	6 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверні́ться, і відступі́ть від ваших божкі́в, і від усіх ваших гидо́т відверні́ть свої обличчя!
7 凡以色列族、及旅其中之異邦人、背我而奉偶像、中則崇敬之、外則瞻禮之、自陷於惡、後就先知、諮諏於我、我耶和華必罰之、降災於其身、絕之於民中、爲人作歌譏刺、使知我乃耶和華。	7 Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужи́нців, що ме́шкають серед Ізраїля, коли відсту́пить від Мене, і допустить своїх божкі́в у своє серце, і покладе спотика́ння своєї провини перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.
8 併於上節	8 І зверну Я лице́ Своє проти цього чоловіка, і вчиню́ його за знака та за припові́стку, і вигублю його з-посеред Свого наро́ду, і пізнаєте ви, що Я — Господь!
9 如先知迷眩其心、傳言於衆、我耶和華聽其然〔聽其然句或曰使之然〕、後必降罰、絕之於我民以色列族中。	9 А пророк, коли б був зве́дений, і говорив би слово, — Я, Госпо́дь, зведу́ цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!
10 各人必負其罪、信偽先知言者、罪與偽先知同科、	10 І понесу́ть вони свою провину, — яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,
11 使以色列族、不復背我、不染污俗、乃可爲我民、而我爲其上帝、我耶和華已言之矣。	11 щоб не блуди́в уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечи́щувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені наро́дом, а Я буду їм Богом, говорить Госпо́дь Бог!“
12 耶和華又諭我曰、	12 І було́ мені слово Господнє таке:
13 人子、凡有民人、輒蹈愆尤、犯罪於我、我必罰之、使其餅餌匱乏、人畜饑餓、致於死亡、	13 „Сину лю́дський, коли згріши́ть проти Мене земля, спроневі́рюючи, то Я простягну́ Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і ви́гублю з неї люди́ну й скоти́ну.
14 雖挪亞、但以理、約百三人旅其中、躬行仁義、亦止救一己之生命而已。	14 А коли б серед неї були три му́жі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою вла́сну душу, говорить Господь Бог.
15 如我使暴獸侵噬其國、致之荒蕪、人踪罕見、	15 Коли б Я перепрова́див по землі люту звірину́, й обезлю́дніла б вона, і стала б вона спусто́шенням, так що ніхто не прохо́див би нею через ту звірину́,
16 雖斯三人居其中、我耶和華指己而誓、其國荒蕪之日、彼止能救一己之命、不能救其子女。	16 то й ці три му́жі серед неї, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — не врятують вони ні синів, ні дочо́к! Самі вони будуть врято́вані, а край стане спусто́шенням.
17 如我降以鋒刃、使其國人畜、悉行翦滅、	17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мече́ві сказав: „Пройди по кра́ю, і вигуби з нього люди́ну й скотину“,
18 雖此三人居其中、我耶和華指己而誓、彼止能救一己之命、不能救其子女。	18 то ці три му́жі серед нього, як живий Я! — говорить Господь Бог, — не врятують синів, ні дочо́к, бо врятуються самі тільки вони!
19 如我使瘟疫、流布其國、震怒特甚、加以殺戮、人與畜無噍類焉、	19 Або коли б Я морови́цю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї люди́ну й скоти́ну,
20 雖有挪亞、但以理、約百居其中、我耶和華指己而誓、彼爲善者止能救一己之命、不能救其子女。	20 а Ной, Даниї́л та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки́ не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою вла́сну душу.
21 主耶和華又曰、我使四災降於耶路撒冷、鋒刃、饑饉、暴獸、瘟疫、使人畜靡有孑遺、其害豈非尤重乎。	21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі при́суди: меча, і голод, і люту звірину́ та морови́цю, щоб вигубити з нього люди́ну та скоти́ну,
22 如其邑尚有遺民、所留子女必遭俘囚、至爾同擄之所、使爾見其所爲、知我降災於耶路撒冷、而怨心悉平、	22 то все таки зали́шаться в ньому рештки, що будуть ви́проваджені, сини та до́чки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.
23 爾見其所爲、知我降災、非出無因、則爾怨悉平、我耶和華已言之矣。	23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не нада́рмо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Госпо́дь Бог“.

舊約

新約

以西結書

第14章

Єзекiїль

Розділ 14

以西結書

第14章

Єзекiїль

Розділ 14