約書亞記第7章 |
|
1 以色列族犯所獻之物而取戾、蓋猶大支派、西喇曾孫、颯底孫。迦米子亞干、取所獻之物、故耶和華怒以色列族。〇 |
|
2 |
|
3 返見約書亞曰、往毋庸衆、欲擊埃邑、二三千人斯可矣、埃人維寡、何勞衆往。 |
|
4 於是民三千人往、爲埃人所敗而遁。 |
|
5 埃人追之、自城門至示巴林、於下坡處、擊三十六人、故民喪膽、荏弱如水。 |
|
6 約書亞裂衣、俯伏耶和華匱前、彼及以色列族、蒙灰於首、至於薄暮。 |
|
7 約書亞曰、我主耶和華歟、曷導斯民濟約但、付於亞摩哩人手、使我危亡乎。不如我仍居約但東爲幸。 |
|
8 主乎、以色列族敗北、我何言哉。 |
|
9 迦南人、與斯土居民、聞之必環而攻我、滅我名於地、然爾名維大、如何使人尊崇。 |
|
10 耶和華諭約書亞曰、爾起、曷俯伏於此。 |
|
11 以色列族犯罪、背我命約、當獻之物爲其攘竊、匿於器中、而佯循我命、 |
|
12 故以色列族服咒敗北、不得禦敵、如不以當獻之物出於爾中、我不復佑爾。 |
|
13 盍起、成聖斯民、使潔己身、以待明晨、將我命傳衆曰、以色列族歟、有獻我之物、藏於爾間、未出斯物、爾不能禦敵。 |
|
14 詰朝、必使各支派至而掣籤、其中我取一支派、必使各族至、其中我取一族、必使各家至、其中我取一家、必使各人至、 |
|
15 我取其人、旣藏所獻之物、則必爇之、與凡所有、緣背我約、行不端於以色列族中。 |
|
16 約書亞夙興、使以色列各支派至、製籤而取猶大、 |
|
17 使猶大各族至、而取西喇、使西喇各家至、而取颯底、 |
|
18 使其家各人至、而取猶大支派、西喇曾孫、颯底孫、迦米子亞干。 |
|
19 約書亞告亞干曰、吾子宜尊耶和華、以色列之上帝、任過於其前、以所行告我、勿隱。 |
|
20 亞干曰、我之所行、果犯罪耶和華、以色列之上帝。 |
|
21 我見於貨財中、自示拿至之美衣、銀百兩、金片二十五兩、則貪而取之、今在幕中、藏於地、銀置於下。 |
|
22 約書亞遣人趨幕、果在幕中、銀置於下。 |
|
23 攜至約書亞、及以色列族、置於耶和華前。 |
|
24 約書亞曁以色列族、取西喇孫亞干、與金銀衣服、及子女、牛羊、驢幕、與凡所有、至亞割谷。 |
|
25 約書亞曰、爾何貽禍於我、今日耶和華必禍爾。時以色列族擊之以石、爇之以火、 |
|
26 堆石爲岡、以掩其上、至今猶存。於是耶和華息其烈怒、人名其地亞割谷、至於今日尚有此稱。 |
Iсус НавинРозділ 7 |
|
1 |
|
2 І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: „Підіть, і ви́відайте цей Край“. І пішли ті му́жі, і вивідали той Ай. |
|
3 І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: „Нехай не йде ввесь наро́д, — коло двох тисяч лю́да або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисле́нні“. |
|
4 І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, — та вони повтікали перед айськими людьми́. |
|
5 І айські люди повибива́ли з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбі́ччі гори. І охля́ло серце народу, та й стало як вода. |
|
6 І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші́, і посипа́ли порохом свою го́лову. |
|
7 І сказав Ісус: „Ах, Владико Господи, для чого Ти конче перепровадив цей наро́д через Йорда́н, щоб дати нас у руку аморе́янина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позоста́лися, і осіли по той бік Йорда́ну! |
|
8 О, Господи! Що я скажу́ по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворога́ми? |
|
9 І почують ханаанеянин та всі ме́шканці цього краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я́ наше з землі. І що́ Ти зробиш Своєму великому Йменню?“ |
|
10 І сказав Господь до Ісуса: „Устань, — по́що то ти падаєш на обличчя своє? |
|
11 Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі. |
|
12 І не зможуть Ізраїлеві сини всто́яти перед своїми ворогами, — вони обернуть спи́ну перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не ви́губите заклятого з-поміж себе! |
|
13 Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш усто́яти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого. |
|
14 І підходьте ра́но вранці за вашими племена́ми. І станеться, те пле́м'я, що його виявить Господь, нехай підходить за ро́дами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за дома́ми, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчи́нами. |
|
15 І станеться, хто буде ви́явлений у заклятім, той буде спалений в огні, — він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем“. |
|
16 І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племена́ми, — і було́ виявлене Юдине пле́м'я. |
|
17 І привів він Юдині ро́ди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за роди́нами, і був виявлений Завдій. |
|
18 І привів він його дім за мужчи́нами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени. |
|
19 І сказав Ісус до Ахана: „Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що́ ти зробив? Не скажи неправди передо мною!“ |
|
20 І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: „Дійсно, згрішив я Господе́ві, Богові Ізраїля, і зробив так та так. |
|
21 І побачив я в здо́бичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зли́вка, п'ятдесят шеклів вага його, — і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в сере́дині намету мого, а срібло під ним“. |
|
22 І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним. |
|
23 І забрали його́ з сере́дини намету, і прине́сли його́ до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його́ перед Господнім лицем. |
|
24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зли́вка, і синів його, і дочо́к його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиво́дили їх до долини Ахор. |
|
25 І сказав Ісус: „На́що ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе́ це нещастя Господь цього дня!“ І вкаменува́ли його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням. |
|
26 І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я́ того місця: Ахор, аж до цього дня. |
約書亞記第7章 |
Iсус НавинРозділ 7 |
|
1 以色列族犯所獻之物而取戾、蓋猶大支派、西喇曾孫、颯底孫。迦米子亞干、取所獻之物、故耶和華怒以色列族。〇 |
1 |
|
2 |
2 І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: „Підіть, і ви́відайте цей Край“. І пішли ті му́жі, і вивідали той Ай. |
|
3 返見約書亞曰、往毋庸衆、欲擊埃邑、二三千人斯可矣、埃人維寡、何勞衆往。 |
3 І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: „Нехай не йде ввесь наро́д, — коло двох тисяч лю́да або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисле́нні“. |
|
4 於是民三千人往、爲埃人所敗而遁。 |
4 І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, — та вони повтікали перед айськими людьми́. |
|
5 埃人追之、自城門至示巴林、於下坡處、擊三十六人、故民喪膽、荏弱如水。 |
5 І айські люди повибива́ли з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбі́ччі гори. І охля́ло серце народу, та й стало як вода. |
|
6 約書亞裂衣、俯伏耶和華匱前、彼及以色列族、蒙灰於首、至於薄暮。 |
6 І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші́, і посипа́ли порохом свою го́лову. |
|
7 約書亞曰、我主耶和華歟、曷導斯民濟約但、付於亞摩哩人手、使我危亡乎。不如我仍居約但東爲幸。 |
7 І сказав Ісус: „Ах, Владико Господи, для чого Ти конче перепровадив цей наро́д через Йорда́н, щоб дати нас у руку аморе́янина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позоста́лися, і осіли по той бік Йорда́ну! |
|
8 主乎、以色列族敗北、我何言哉。 |
8 О, Господи! Що я скажу́ по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворога́ми? |
|
9 迦南人、與斯土居民、聞之必環而攻我、滅我名於地、然爾名維大、如何使人尊崇。 |
9 І почують ханаанеянин та всі ме́шканці цього краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я́ наше з землі. І що́ Ти зробиш Своєму великому Йменню?“ |
|
10 耶和華諭約書亞曰、爾起、曷俯伏於此。 |
10 І сказав Господь до Ісуса: „Устань, — по́що то ти падаєш на обличчя своє? |
|
11 以色列族犯罪、背我命約、當獻之物爲其攘竊、匿於器中、而佯循我命、 |
11 Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі. |
|
12 故以色列族服咒敗北、不得禦敵、如不以當獻之物出於爾中、我不復佑爾。 |
12 І не зможуть Ізраїлеві сини всто́яти перед своїми ворогами, — вони обернуть спи́ну перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не ви́губите заклятого з-поміж себе! |
|
13 盍起、成聖斯民、使潔己身、以待明晨、將我命傳衆曰、以色列族歟、有獻我之物、藏於爾間、未出斯物、爾不能禦敵。 |
13 Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш усто́яти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого. |
|
14 詰朝、必使各支派至而掣籤、其中我取一支派、必使各族至、其中我取一族、必使各家至、其中我取一家、必使各人至、 |
14 І підходьте ра́но вранці за вашими племена́ми. І станеться, те пле́м'я, що його виявить Господь, нехай підходить за ро́дами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за дома́ми, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчи́нами. |
|
15 我取其人、旣藏所獻之物、則必爇之、與凡所有、緣背我約、行不端於以色列族中。 |
15 І станеться, хто буде ви́явлений у заклятім, той буде спалений в огні, — він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем“. |
|
16 約書亞夙興、使以色列各支派至、製籤而取猶大、 |
16 І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племена́ми, — і було́ виявлене Юдине пле́м'я. |
|
17 使猶大各族至、而取西喇、使西喇各家至、而取颯底、 |
17 І привів він Юдині ро́ди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за роди́нами, і був виявлений Завдій. |
|
18 使其家各人至、而取猶大支派、西喇曾孫、颯底孫、迦米子亞干。 |
18 І привів він його дім за мужчи́нами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени. |
|
19 約書亞告亞干曰、吾子宜尊耶和華、以色列之上帝、任過於其前、以所行告我、勿隱。 |
19 І сказав Ісус до Ахана: „Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що́ ти зробив? Не скажи неправди передо мною!“ |
|
20 亞干曰、我之所行、果犯罪耶和華、以色列之上帝。 |
20 І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: „Дійсно, згрішив я Господе́ві, Богові Ізраїля, і зробив так та так. |
|
21 我見於貨財中、自示拿至之美衣、銀百兩、金片二十五兩、則貪而取之、今在幕中、藏於地、銀置於下。 |
21 І побачив я в здо́бичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зли́вка, п'ятдесят шеклів вага його, — і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в сере́дині намету мого, а срібло під ним“. |
|
22 約書亞遣人趨幕、果在幕中、銀置於下。 |
22 І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним. |
|
23 攜至約書亞、及以色列族、置於耶和華前。 |
23 І забрали його́ з сере́дини намету, і прине́сли його́ до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його́ перед Господнім лицем. |
|
24 約書亞曁以色列族、取西喇孫亞干、與金銀衣服、及子女、牛羊、驢幕、與凡所有、至亞割谷。 |
24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зли́вка, і синів його, і дочо́к його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиво́дили їх до долини Ахор. |
|
25 約書亞曰、爾何貽禍於我、今日耶和華必禍爾。時以色列族擊之以石、爇之以火、 |
25 І сказав Ісус: „На́що ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе́ це нещастя Господь цього дня!“ І вкаменува́ли його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням. |
|
26 堆石爲岡、以掩其上、至今猶存。於是耶和華息其烈怒、人名其地亞割谷、至於今日尚有此稱。 |
26 І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я́ того місця: Ахор, аж до цього дня. |