撒母耳記上第26章 |
1 西弗人至其庇亞、見掃羅、曰、大闢匿於哈基拉山、耶是門相向之所。 |
2 掃羅簡於色列族、得軍三千、往西弗野、以索大闢、 |
3 在哈基拉山、耶是門相向之所、道旁建營。大闢在野、聞掃羅追襲其後、 |
4 乃遣偵者探察之、知掃羅果至。 |
5 大闢遂起至掃羅營、觀掃羅及其軍長、尼耳之子押尼耳、所駐之地、車乘排列、掃羅寢於其所、從者四周建營。 |
6 大闢召赫人亞希米勒、及西魯雅子約押弟亞庇篩、曰、誰敢與我偕至掃羅營。亞庇篩曰、我與爾偕。 |
7 大闢與亞庇篩、夤夜至營中、見掃羅寢於列車之所、枕旁有戟、卓立於地、押尼耳及從者四周而臥。 |
8 亞庇篩告大闢曰、今日上帝以敵付於爾手、容我擊之、釘之於地、一擊已足、毋庸再擊。 |
9 大闢曰、毋加殺害、彼爲耶和華沐以膏、殺之者罪毋赦。 |
10 又曰、彼或爲耶和華所擊、或至逝世之期而終、或沒於行伍之間、我指耶和華以誓、 |
11 耶和華所沐以膏者、斷不可舉手以攻、第取枕旁之戟、及水缾而去。 |
12 耶和華使衆酣睡、大闢取掃羅枕旁之戟、及水缾而去。衆中醒者無一人、故不及覺。 |
13 大闢往相向之所、立於山岡、其間有隙甚巨、 |
14 大闢呼掃羅之軍、及尼耳子押尼耳、曰、押尼耳何爲不答乎。押尼耳曰、呼於王前者誰。 |
15 大闢曰、爾爲豪傑、在以色列族中無可比儗、有人入營、欲弒爾主、何不護翼乎。 |
16 爾所爲者非善、我指耶和華以誓、爾不護翼爾主、耶和華所沐以膏者、罪當致死。試觀王戟、曁水缾、先在枕旁、今歸何處。 |
17 掃羅識大闢聲、曰、我子大闢、此非爾聲乎。大闢曰、我主歟、我王歟、是也。 |
18 又曰、我何所爲、我干犯何罪、我主追僕曷故。 |
19 我主歟、我王歟、請聽僕言、如爾攻我、事由耶和華、可享禮物、如事由人、願耶和華加以咒詛、蓋人驅我、使我離耶和華民、而事他上帝。今日之事可爲證。 |
20 我細猶虱、以色列王出而索我、如人往山追鷓鴣、願耶和華祐我、不致我血流於地。 |
21 掃羅曰、我有罪而誤行、不智孰甚。我子大闢、今可遄歸、爾以我命爲寶、我亦不復害爾。 |
22 大闢曰、王戟在此、使一少者來取、可也。 |
23 願耶和華視人忠義、而報施焉。今日耶和華付爾於我手、而我念沐膏之故、不敢相攻。 |
24 我今日以爾命爲寶、願耶和華以我命爲寶、援我出諸難。 |
25 掃羅曰、願我子大闢可獲純嘏、爾將大有作爲、而獲勝焉。大闢往、掃羅歸。 |
1-а СамуїловаРозділ 26 |
1 |
2 І встав Саул, і зійшов у пустиню Зіф, а з ним три тисячі чоловіка, вибраних із Ізраїля, щоб шукати Давида в пустині Зіф. |
3 І таборував Саул на згір'ї Гахіли, що навпроти Єшімону, на дорозі. А Давид пробува́в у пустині, і побачив, що Саул вийшов за ним до пустині. |
4 І послав Давид підгля́дачів, і довідався, що Саул дійсно прийшов. |
5 А Давид устав, і прийшов до місця, де таборува́в Саул. І Давид побачив те місце, де лежав Саул та Авне́р, син Нерів, керівни́к його війська. А Саул лежав у табо́рі, а наро́д таборува́в навколо нього. |
6 І звернувся Давид, і сказав до хітте́янина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: „Хто зі́йде зо мною до Саула до табо́ру?“ І сказав Авішай: „Я зійду́ з тобою!“ |
7 І прийшов Давид та Авішай до Сау́лового народу вночі, аж ось Саул лежить, — спить у табо́рі, а спис його встромлений у землю в приголі́в'ї його, а Авне́р та народ лежать навколо нього. |
8 І сказав Авіша́й до Давида: „Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю́ я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю́ йому!“ |
9 І сказав Давид до Авіша́я: „Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього пома́занця, і був невинний?“ |
10 І сказав Давид: „Як живий Господь, — тільки Господь ура́зить його: або при́йде день його — і він помре, або він пі́де на війну́ і загине. |
11 Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього пома́занця! А тепер візьми цього списа, що в приголі́в'ї його, та горня́ води, і ходімо собі!“ |
12 І взяв Давид списа та горня́ води з Саулового приголів'я, та й пішли собі. І ніхто не бачив, і не знав, і не збудився, бо всі вони спали, бо на них упав сон від Господа. |
13 І перейшов Давид на той бік, і став зда́лека на верхови́ні гори, а між ними — велика про́сторінь. |
14 І крикнув Давид до народу та до Авне́ра, Нерового сина, говорячи: „Чи ж не відповіси́, Авне́ре?“ А Авне́р відповів та сказав: „Хто ти, що кликав до царя?“ |
15 І сказав Давид до Авнера: „Чи ти не муж? І хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнував ти свого пана, царя? Бо прихо́див один із народу, щоб погубити царя, твого пана. |
16 Не добра це річ, що ти зробив! Як живий Господь, — ви повинні померти, бо не пильнували ви пана свого, Господнього пома́занця! А тепер побач, де царів спис, та де горня́ води, що були в приголі́в'ї його?“ |
17 І пізнав Саул Давидів голос, та й сказав: „Чи це твій голос, сину мій Дави́де?“ А Давид сказав: „Мій голос, пане мій, ца́рю!“ |
18 І далі сказав: „На́що то пан мій ганя́ється за своїм рабом? Бо що́ я зробив, і яке зло в моїй руці? |
19 А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашно́ю жертвою, а якщо лю́дські сини, — прокля́ті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спа́дку, говорячи: „Іди, служи іншим богам!“ |
20 А тепер нехай не проллється моя кров на землю перед Господнім лицем, бо вийшов Ізраїлів цар шукати однієї блохи, як женуть куропа́тву в гора́х!“ |
21 І сказав Саул: „Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню́ вже тобі зла за те, що дороге́ було моє життя в оча́х твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помиля́вся“. |
22 А Давид відповів та й сказав: „Ось царів спис, — і нехай при́йде один із слуг, і нехай його ві́зьме. |
23 А Господь відпла́тить кожному за його справедливість та правду його, — що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього пома́занця. |
24 І ось, — яке велике було життя твоє цього дня в оча́х моїх, таке велике нехай буде моє життя в оча́х Господа, і нехай Він урятує мене від усякого у́тиску!“ |
25 І сказав Саул до Давида: „Благослове́нний ти, сину мій Давиде! І ти дійсно зро́биш, і дійсно зможеш ти!“ І пішов Давид на свою доро́гу, а Саул вернувся на своє місце. |
撒母耳記上第26章 |
1-а СамуїловаРозділ 26 |
1 西弗人至其庇亞、見掃羅、曰、大闢匿於哈基拉山、耶是門相向之所。 |
1 |
2 掃羅簡於色列族、得軍三千、往西弗野、以索大闢、 |
2 І встав Саул, і зійшов у пустиню Зіф, а з ним три тисячі чоловіка, вибраних із Ізраїля, щоб шукати Давида в пустині Зіф. |
3 在哈基拉山、耶是門相向之所、道旁建營。大闢在野、聞掃羅追襲其後、 |
3 І таборував Саул на згір'ї Гахіли, що навпроти Єшімону, на дорозі. А Давид пробува́в у пустині, і побачив, що Саул вийшов за ним до пустині. |
4 乃遣偵者探察之、知掃羅果至。 |
4 І послав Давид підгля́дачів, і довідався, що Саул дійсно прийшов. |
5 大闢遂起至掃羅營、觀掃羅及其軍長、尼耳之子押尼耳、所駐之地、車乘排列、掃羅寢於其所、從者四周建營。 |
5 А Давид устав, і прийшов до місця, де таборува́в Саул. І Давид побачив те місце, де лежав Саул та Авне́р, син Нерів, керівни́к його війська. А Саул лежав у табо́рі, а наро́д таборува́в навколо нього. |
6 大闢召赫人亞希米勒、及西魯雅子約押弟亞庇篩、曰、誰敢與我偕至掃羅營。亞庇篩曰、我與爾偕。 |
6 І звернувся Давид, і сказав до хітте́янина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: „Хто зі́йде зо мною до Саула до табо́ру?“ І сказав Авішай: „Я зійду́ з тобою!“ |
7 大闢與亞庇篩、夤夜至營中、見掃羅寢於列車之所、枕旁有戟、卓立於地、押尼耳及從者四周而臥。 |
7 І прийшов Давид та Авішай до Сау́лового народу вночі, аж ось Саул лежить, — спить у табо́рі, а спис його встромлений у землю в приголі́в'ї його, а Авне́р та народ лежать навколо нього. |
8 亞庇篩告大闢曰、今日上帝以敵付於爾手、容我擊之、釘之於地、一擊已足、毋庸再擊。 |
8 І сказав Авіша́й до Давида: „Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю́ я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю́ йому!“ |
9 大闢曰、毋加殺害、彼爲耶和華沐以膏、殺之者罪毋赦。 |
9 І сказав Давид до Авіша́я: „Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього пома́занця, і був невинний?“ |
10 又曰、彼或爲耶和華所擊、或至逝世之期而終、或沒於行伍之間、我指耶和華以誓、 |
10 І сказав Давид: „Як живий Господь, — тільки Господь ура́зить його: або при́йде день його — і він помре, або він пі́де на війну́ і загине. |
11 耶和華所沐以膏者、斷不可舉手以攻、第取枕旁之戟、及水缾而去。 |
11 Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього пома́занця! А тепер візьми цього списа, що в приголі́в'ї його, та горня́ води, і ходімо собі!“ |
12 耶和華使衆酣睡、大闢取掃羅枕旁之戟、及水缾而去。衆中醒者無一人、故不及覺。 |
12 І взяв Давид списа та горня́ води з Саулового приголів'я, та й пішли собі. І ніхто не бачив, і не знав, і не збудився, бо всі вони спали, бо на них упав сон від Господа. |
13 大闢往相向之所、立於山岡、其間有隙甚巨、 |
13 І перейшов Давид на той бік, і став зда́лека на верхови́ні гори, а між ними — велика про́сторінь. |
14 大闢呼掃羅之軍、及尼耳子押尼耳、曰、押尼耳何爲不答乎。押尼耳曰、呼於王前者誰。 |
14 І крикнув Давид до народу та до Авне́ра, Нерового сина, говорячи: „Чи ж не відповіси́, Авне́ре?“ А Авне́р відповів та сказав: „Хто ти, що кликав до царя?“ |
15 大闢曰、爾爲豪傑、在以色列族中無可比儗、有人入營、欲弒爾主、何不護翼乎。 |
15 І сказав Давид до Авнера: „Чи ти не муж? І хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнував ти свого пана, царя? Бо прихо́див один із народу, щоб погубити царя, твого пана. |
16 爾所爲者非善、我指耶和華以誓、爾不護翼爾主、耶和華所沐以膏者、罪當致死。試觀王戟、曁水缾、先在枕旁、今歸何處。 |
16 Не добра це річ, що ти зробив! Як живий Господь, — ви повинні померти, бо не пильнували ви пана свого, Господнього пома́занця! А тепер побач, де царів спис, та де горня́ води, що були в приголі́в'ї його?“ |
17 掃羅識大闢聲、曰、我子大闢、此非爾聲乎。大闢曰、我主歟、我王歟、是也。 |
17 І пізнав Саул Давидів голос, та й сказав: „Чи це твій голос, сину мій Дави́де?“ А Давид сказав: „Мій голос, пане мій, ца́рю!“ |
18 又曰、我何所爲、我干犯何罪、我主追僕曷故。 |
18 І далі сказав: „На́що то пан мій ганя́ється за своїм рабом? Бо що́ я зробив, і яке зло в моїй руці? |
19 我主歟、我王歟、請聽僕言、如爾攻我、事由耶和華、可享禮物、如事由人、願耶和華加以咒詛、蓋人驅我、使我離耶和華民、而事他上帝。今日之事可爲證。 |
19 А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашно́ю жертвою, а якщо лю́дські сини, — прокля́ті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спа́дку, говорячи: „Іди, служи іншим богам!“ |
20 我細猶虱、以色列王出而索我、如人往山追鷓鴣、願耶和華祐我、不致我血流於地。 |
20 А тепер нехай не проллється моя кров на землю перед Господнім лицем, бо вийшов Ізраїлів цар шукати однієї блохи, як женуть куропа́тву в гора́х!“ |
21 掃羅曰、我有罪而誤行、不智孰甚。我子大闢、今可遄歸、爾以我命爲寶、我亦不復害爾。 |
21 І сказав Саул: „Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню́ вже тобі зла за те, що дороге́ було моє життя в оча́х твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помиля́вся“. |
22 大闢曰、王戟在此、使一少者來取、可也。 |
22 А Давид відповів та й сказав: „Ось царів спис, — і нехай при́йде один із слуг, і нехай його ві́зьме. |
23 願耶和華視人忠義、而報施焉。今日耶和華付爾於我手、而我念沐膏之故、不敢相攻。 |
23 А Господь відпла́тить кожному за його справедливість та правду його, — що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього пома́занця. |
24 我今日以爾命爲寶、願耶和華以我命爲寶、援我出諸難。 |
24 І ось, — яке велике було життя твоє цього дня в оча́х моїх, таке велике нехай буде моє життя в оча́х Господа, і нехай Він урятує мене від усякого у́тиску!“ |
25 掃羅曰、願我子大闢可獲純嘏、爾將大有作爲、而獲勝焉。大闢往、掃羅歸。 |
25 І сказав Саул до Давида: „Благослове́нний ти, сину мій Давиде! І ти дійсно зро́биш, і дійсно зможеш ти!“ І пішов Давид на свою доро́гу, а Саул вернувся на своє місце. |