使徒行傳第28章 |
|
1 旣得救、知其島名米利大、 |
|
2 夷人以希有之仁待我、因雨而寒、熾火納我儕、 |
|
3 適保羅束薪置火、火熱、蝮出、繞其手、 |
|
4 夷人見蝮懸繞其手、相語曰、是誠殺人者、雖得救於海、理不容其生也、 |
|
5 保羅拂蝮於火、毫無所害、 |
|
6 夷人候其腫、卽仆地死、久之、見其無傷、反疑爲上帝、 |
|
7 島長名部伯流有田近此處、迎我儕止宿三日、以恩禮相待、 |
|
8 部伯流父患瘧、血痢而臥、保羅入祈禱、按手醫之、 |
|
9 自是島中有負病者、來而得醫、 |
|
10 皆優禮敬我、臨別以所需者相贈、 |
|
11 三月後、遇亞力山太舟、號丟士雙子、於島過冬、登之而行、 |
|
12 叙拉古居三日、 |
|
13 沿岸至利其翁、越一日、南風起、明日至部丟利、 |
|
14 遇兄弟請我同居七日、遂往羅馬、 |
|
15 羅馬兄弟聞之、出至亞比島市、及三館處迎我、保羅見之、謝上帝而心安、 |
|
16 旣至羅馬、百夫長以衆囚交將軍、惟聽保羅偕守卒一人、居於外、 |
|
17 越三日、保羅會猶太長者、旣集、謂之曰、兄弟、我未獲罪以色列民、違列祖例、然自耶路撒冷、解與羅馬人爲囚、 |
|
18 羅馬人審我、見無死罪、欲釋我、 |
|
19 惟猶太人不可、我不得已叩該撒、非有意訟我民也、 |
|
20 爲此、請爾曹相見互論、蓋我今繫以鐵索、特爲以色列民所望之事耳、 |
|
21 衆曰、我儕末受猶太言爾之書、兄弟至此、亦未言爾不道、 |
|
22 我願聞爾所見若何、蓋論此教、我知其隨在被誚矣、 |
|
23 旣定期、多人至館、保羅自朝至暮、證述上帝國之道、引摩西律、先知言、勸衆信耶穌、 |
|
24 其言、有信者、有不信者、 |
|
25 兩不相合、將散、保羅發言曰、昔聖神以先知以賽亞、告我列祖者、其言誠是、云、 |
|
26 往告此民曰、爾將耳聞而不聰、目視而不明、 |
|
27 蓋此民心頑、耳聾、目瞶、免其目視、耳聽、心悟、遷改而我醫之、 |
|
28 爾曹當知上帝救道、施及異邦人、彼將聽之也、 |
|
29 保羅言竟、猶太人歸、多相辯論、 |
|
30 保羅居自賃之屋二年、凡來見者受之、 |
|
31 傳上帝國道、言主耶穌基督事、侃侃如也、無能禁之矣、 |
ДiїРозділ 28 |
|
1 |
|
2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх. |
|
3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому. |
|
4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“ |
|
5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав! |
|
6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог. |
|
7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в. |
|
8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його. |
|
9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись. |
|
10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба. |
|
11 |
|
12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні. |
|
13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі, |
|
14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму. |
|
15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав. |
|
16 |
|
17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н. |
|
18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́. |
|
19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити. |
|
20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“. |
|
21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе. |
|
22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“ |
|
23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками. |
|
24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили. |
|
25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю, |
|
26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите! |
|
27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“ |
|
28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“ |
|
29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою. |
|
30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього, |
|
31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа! |
使徒行傳第28章 |
ДiїРозділ 28 |
|
1 旣得救、知其島名米利大、 |
1 |
|
2 夷人以希有之仁待我、因雨而寒、熾火納我儕、 |
2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх. |
|
3 適保羅束薪置火、火熱、蝮出、繞其手、 |
3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому. |
|
4 夷人見蝮懸繞其手、相語曰、是誠殺人者、雖得救於海、理不容其生也、 |
4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“ |
|
5 保羅拂蝮於火、毫無所害、 |
5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав! |
|
6 夷人候其腫、卽仆地死、久之、見其無傷、反疑爲上帝、 |
6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог. |
|
7 島長名部伯流有田近此處、迎我儕止宿三日、以恩禮相待、 |
7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в. |
|
8 部伯流父患瘧、血痢而臥、保羅入祈禱、按手醫之、 |
8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його. |
|
9 自是島中有負病者、來而得醫、 |
9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись. |
|
10 皆優禮敬我、臨別以所需者相贈、 |
10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба. |
|
11 三月後、遇亞力山太舟、號丟士雙子、於島過冬、登之而行、 |
11 |
|
12 叙拉古居三日、 |
12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні. |
|
13 沿岸至利其翁、越一日、南風起、明日至部丟利、 |
13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі, |
|
14 遇兄弟請我同居七日、遂往羅馬、 |
14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму. |
|
15 羅馬兄弟聞之、出至亞比島市、及三館處迎我、保羅見之、謝上帝而心安、 |
15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав. |
|
16 旣至羅馬、百夫長以衆囚交將軍、惟聽保羅偕守卒一人、居於外、 |
16 |
|
17 越三日、保羅會猶太長者、旣集、謂之曰、兄弟、我未獲罪以色列民、違列祖例、然自耶路撒冷、解與羅馬人爲囚、 |
17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н. |
|
18 羅馬人審我、見無死罪、欲釋我、 |
18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́. |
|
19 惟猶太人不可、我不得已叩該撒、非有意訟我民也、 |
19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити. |
|
20 爲此、請爾曹相見互論、蓋我今繫以鐵索、特爲以色列民所望之事耳、 |
20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“. |
|
21 衆曰、我儕末受猶太言爾之書、兄弟至此、亦未言爾不道、 |
21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе. |
|
22 我願聞爾所見若何、蓋論此教、我知其隨在被誚矣、 |
22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“ |
|
23 旣定期、多人至館、保羅自朝至暮、證述上帝國之道、引摩西律、先知言、勸衆信耶穌、 |
23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками. |
|
24 其言、有信者、有不信者、 |
24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили. |
|
25 兩不相合、將散、保羅發言曰、昔聖神以先知以賽亞、告我列祖者、其言誠是、云、 |
25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю, |
|
26 往告此民曰、爾將耳聞而不聰、目視而不明、 |
26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите! |
|
27 蓋此民心頑、耳聾、目瞶、免其目視、耳聽、心悟、遷改而我醫之、 |
27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“ |
|
28 爾曹當知上帝救道、施及異邦人、彼將聽之也、 |
28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“ |
|
29 保羅言竟、猶太人歸、多相辯論、 |
29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою. |
|
30 保羅居自賃之屋二年、凡來見者受之、 |
30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього, |
|
31 傳上帝國道、言主耶穌基督事、侃侃如也、無能禁之矣、 |
31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа! |