使徒行傳第25章 |
1 非士都蒞任三日、自該撒利亞、上耶路撒冷、 |
2 祭司諸長與猶太尊者訟保羅、 |
3 求方伯取保羅至耶路撒冷、欲於道要而殺之、 |
4 非士都曰、保羅當留該撤利亞、我將亟反、 |
5 爾中有位者可同往、其有不義、則訟之、 |
6 方伯居旬有餘日、往該撒利亞、明日坐於堂、命取保羅至、 |
7 及至、自耶路撒冷來之猶太人環立、以諸大故數保羅、而不得其據、 |
8 保羅訴曰、猶太人例及殿、與該撒、我皆未犯之、 |
9 非士都欲取悅猶太人、謂保羅曰、爾上耶路撒冷聽審可乎、 |
10 保羅曰、余所立者、該撒之堂、在此聽審、宜矣、夫我未嘗不義待猶太人、爾所知也、 |
11 若行不義、罪當死、雖死不辭、若訟我者不實、則不可以我付彼、我將叩該撒矣、 |
12 非士都與議會言、謂保羅曰、爾叩該撒乎、則往見該撒、 |
13 越數日、亞基帕王、與百尼基至該撒利亞問非士都安、 |
14 居數日、非士都以保羅事告王、曰、此有一人、腓力士繫留於獄者、 |
15 我在耶路撒冷、祭司諸長、猶太長老訟之、欲擬其罪、 |
16 余曰、被訟之人、未得與訟者質證、以訴己事、卽致之罪、非羅馬人例也、 |
17 猶太人來、我不遲延、明日坐於堂、命取其人至、 |
18 訟者所告之端、非我逆料、 |
19 惟論其畏鬼神事、又論已死之耶穌、保羅言其生、爲此而訟之、 |
20 余旣不明此理、問保羅、欲至耶路撒冷聽審否、 |
21 保羅將叩該撒、欲留以俟西巴士督 |
22 亞基帕謂非士都曰、我亦欲聽此人、曰、明日可聽之、 |
23 明日、亞基帕、百尼基、諸千夫長、邑中長者、大設威儀、入聽訟所、非士都命取保羅至、 |
24 非士都曰、亞基帕王、與凡在此者、請觀此人、乃猶太衆、或在耶路撒冷、或在斯處、求我、呼曰、不容其生者也、 |
25 余察其罪不當死、彼欲叩西巴士督、故定意解之、 |
26 欲奏主、未得其情、故出之見衆、不若見王之爲愈、使審問後可得其情而奏之、 |
27 蓋我以爲解囚、而不陳獄辭、無是理也、 |
ДiїРозділ 25 |
1 |
2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його, |
3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі. |
4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться. |
5 „Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“. |
6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла. |
7 Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти, |
8 бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“. |
9 Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“ |
10 Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш. |
11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“ |
12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“ |
13 |
14 А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень, |
15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду. |
16 Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів. |
17 І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа. |
18 І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався. |
19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він. |
20 І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це? |
21 Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“. |
22 А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“ „Узавтра — сказав той — почуєш його“. |
23 |
24 І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити. |
25 Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його. |
26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати. |
27 Бо здається мені нерозва́жливим ув'я́зненого посилати, і не озна́чити обвинува́чень на нього“. |
使徒行傳第25章 |
ДiїРозділ 25 |
1 非士都蒞任三日、自該撒利亞、上耶路撒冷、 |
1 |
2 祭司諸長與猶太尊者訟保羅、 |
2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його, |
3 求方伯取保羅至耶路撒冷、欲於道要而殺之、 |
3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі. |
4 非士都曰、保羅當留該撤利亞、我將亟反、 |
4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться. |
5 爾中有位者可同往、其有不義、則訟之、 |
5 „Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“. |
6 方伯居旬有餘日、往該撒利亞、明日坐於堂、命取保羅至、 |
6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла. |
7 及至、自耶路撒冷來之猶太人環立、以諸大故數保羅、而不得其據、 |
7 Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти, |
8 保羅訴曰、猶太人例及殿、與該撒、我皆未犯之、 |
8 бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“. |
9 非士都欲取悅猶太人、謂保羅曰、爾上耶路撒冷聽審可乎、 |
9 Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“ |
10 保羅曰、余所立者、該撒之堂、在此聽審、宜矣、夫我未嘗不義待猶太人、爾所知也、 |
10 Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш. |
11 若行不義、罪當死、雖死不辭、若訟我者不實、則不可以我付彼、我將叩該撒矣、 |
11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“ |
12 非士都與議會言、謂保羅曰、爾叩該撒乎、則往見該撒、 |
12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“ |
13 越數日、亞基帕王、與百尼基至該撒利亞問非士都安、 |
13 |
14 居數日、非士都以保羅事告王、曰、此有一人、腓力士繫留於獄者、 |
14 А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень, |
15 我在耶路撒冷、祭司諸長、猶太長老訟之、欲擬其罪、 |
15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду. |
16 余曰、被訟之人、未得與訟者質證、以訴己事、卽致之罪、非羅馬人例也、 |
16 Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів. |
17 猶太人來、我不遲延、明日坐於堂、命取其人至、 |
17 І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа. |
18 訟者所告之端、非我逆料、 |
18 І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався. |
19 惟論其畏鬼神事、又論已死之耶穌、保羅言其生、爲此而訟之、 |
19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він. |
20 余旣不明此理、問保羅、欲至耶路撒冷聽審否、 |
20 І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це? |
21 保羅將叩該撒、欲留以俟西巴士督 |
21 Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“. |
22 亞基帕謂非士都曰、我亦欲聽此人、曰、明日可聽之、 |
22 А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“ „Узавтра — сказав той — почуєш його“. |
23 明日、亞基帕、百尼基、諸千夫長、邑中長者、大設威儀、入聽訟所、非士都命取保羅至、 |
23 |
24 非士都曰、亞基帕王、與凡在此者、請觀此人、乃猶太衆、或在耶路撒冷、或在斯處、求我、呼曰、不容其生者也、 |
24 І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити. |
25 余察其罪不當死、彼欲叩西巴士督、故定意解之、 |
25 Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його. |
26 欲奏主、未得其情、故出之見衆、不若見王之爲愈、使審問後可得其情而奏之、 |
26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати. |
27 蓋我以爲解囚、而不陳獄辭、無是理也、 |
27 Бо здається мені нерозва́жливим ув'я́зненого посилати, і не озна́чити обвинува́чень на нього“. |