馬可福音第7章 |
1 法利賽人及士子、自耶路撒冷集就耶穌、 |
2 見其門徒數人、不潔手而食、卽未盥手也、故責之、 |
3 蓋法利賽人、猶太衆、執古人遺傳、不精盥其手、 |
4 自市歸、不洗不食、其受而守者、更有多端、若杯爵銅器及牀、亦洗之、 |
5 於是法利賽人、士子、問耶穌曰、爾門徒不遵古人遺傳、手未盥而食、何也、 |
6 耶穌曰、以賽亞預言、指爾僞善者誠是、其言曰、此民口則敬我、心則遠我、 |
7 其所教者、乃人所命、是以徒拜我也、 |
8 蓋爾曹棄上帝誡、執人遺傳、而洗杯爵、所行多如是、 |
9 又曰、爾誠廢上帝誡執爾遺傳者、 |
10 摩西曰、敬爾父母、又曰、詈父母者必死之、 |
11 惟爾則曰、若人對父母云、我所當奉親者、咯板、譯卽已獻爲禮物、 |
12 是後不許之養父母、 |
13 是爾以所授遺傳、廢上帝道也、爾所爲多類此、〇 |
14 |
15 凡自外入者、不能污人、自內出者、乃污人、 |
16 宜傾耳聽焉、〇 |
17 |
18 耶穌曰、爾亦不悟乎、豈不知自外入者、不能污人、 |
19 因不入其心、乃入其腹、食化而遺於厠 |
20 又曰、由人出者、斯污人、 |
21 蓋自其內、卽由心出、如惡念、姦淫、苟合、兇殺、盜竊、 |
22 貪婪、惡毒、詭騙、邪侈、疾視、訕謗、驕傲、狂悖、 |
23 凡此惡行、皆由內出、是污人也、〇 |
24 |
25 有希利尼 |
26 來而俯伏、求耶穌逐鬼、 |
27 耶穌曰、容兒曹食飽、若先取兒曹餅投狗、未善也、 |
28 婦對曰、主、然、第兒曹几下餘層、狗亦得食、 |
29 耶穌曰、卽此一言、鬼離女矣、爾歸可也、 |
30 婦歸、見女臥牀、知鬼已出、〇 |
31 |
32 有攜聾而結舌者、求耶穌按之、 |
33 耶穌引之離衆、至僻處、以指探其耳、唾而捫其舌、 |
34 仰天歎曰、以法呔、譯卽聰也、 |
35 耳卽聰、舌結解而言明矣、 |
36 耶穌戒勿告人、然愈戒而彼益播揚、 |
37 衆不勝異曰、其所爲者善、使聾者聰、啞者言矣、 |
Вiд МаркаРозділ 7 |
1 |
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими. |
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук; |
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду. |
5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“ |
6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене. |
7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“. |
8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“. |
9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння. |
10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“. |
11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів, |
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері, |
13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“. |
14 |
15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює. |
16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“ |
17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу. |
18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її? |
19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“. |
20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює. |
21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства, |
22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум. |
23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“ |
24 |
25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому. |
26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав. |
27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“ |
28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“. |
29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“ |
30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї. |
31 |
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав. |
33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́. |
34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“ |
35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно! |
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували. |
37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“ |
馬可福音第7章 |
Вiд МаркаРозділ 7 |
1 法利賽人及士子、自耶路撒冷集就耶穌、 |
1 |
2 見其門徒數人、不潔手而食、卽未盥手也、故責之、 |
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими. |
3 蓋法利賽人、猶太衆、執古人遺傳、不精盥其手、 |
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук; |
4 自市歸、不洗不食、其受而守者、更有多端、若杯爵銅器及牀、亦洗之、 |
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду. |
5 於是法利賽人、士子、問耶穌曰、爾門徒不遵古人遺傳、手未盥而食、何也、 |
5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“ |
6 耶穌曰、以賽亞預言、指爾僞善者誠是、其言曰、此民口則敬我、心則遠我、 |
6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене. |
7 其所教者、乃人所命、是以徒拜我也、 |
7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“. |
8 蓋爾曹棄上帝誡、執人遺傳、而洗杯爵、所行多如是、 |
8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“. |
9 又曰、爾誠廢上帝誡執爾遺傳者、 |
9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння. |
10 摩西曰、敬爾父母、又曰、詈父母者必死之、 |
10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“. |
11 惟爾則曰、若人對父母云、我所當奉親者、咯板、譯卽已獻爲禮物、 |
11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів, |
12 是後不許之養父母、 |
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері, |
13 是爾以所授遺傳、廢上帝道也、爾所爲多類此、〇 |
13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“. |
14 |
14 |
15 凡自外入者、不能污人、自內出者、乃污人、 |
15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює. |
16 宜傾耳聽焉、〇 |
16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“ |
17 |
17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу. |
18 耶穌曰、爾亦不悟乎、豈不知自外入者、不能污人、 |
18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її? |
19 因不入其心、乃入其腹、食化而遺於厠 |
19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“. |
20 又曰、由人出者、斯污人、 |
20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює. |
21 蓋自其內、卽由心出、如惡念、姦淫、苟合、兇殺、盜竊、 |
21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства, |
22 貪婪、惡毒、詭騙、邪侈、疾視、訕謗、驕傲、狂悖、 |
22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум. |
23 凡此惡行、皆由內出、是污人也、〇 |
23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“ |
24 |
24 |
25 有希利尼 |
25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому. |
26 來而俯伏、求耶穌逐鬼、 |
26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав. |
27 耶穌曰、容兒曹食飽、若先取兒曹餅投狗、未善也、 |
27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“ |
28 婦對曰、主、然、第兒曹几下餘層、狗亦得食、 |
28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“. |
29 耶穌曰、卽此一言、鬼離女矣、爾歸可也、 |
29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“ |
30 婦歸、見女臥牀、知鬼已出、〇 |
30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї. |
31 |
31 |
32 有攜聾而結舌者、求耶穌按之、 |
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав. |
33 耶穌引之離衆、至僻處、以指探其耳、唾而捫其舌、 |
33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́. |
34 仰天歎曰、以法呔、譯卽聰也、 |
34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“ |
35 耳卽聰、舌結解而言明矣、 |
35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно! |
36 耶穌戒勿告人、然愈戒而彼益播揚、 |
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували. |
37 衆不勝異曰、其所爲者善、使聾者聰、啞者言矣、 |
37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“ |